Рішення № 98706712, 08.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/3529/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "Паннонія Авто-Центр", представник - Ліховіцький Я.О.,

відповідача: Конкурсний комітет із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, представник - не з`явився,

Ужгородська районна державна адміністрація Закарпатської області, представник - Денисенко О.М.,

третьої особи: Акціонерне товариство "Ужгородське автотранспортне підприємство 12107", представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паннонія Авто-Центр" до Конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 17 червня 2021 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паннонія Авто-Центр" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа - Акціонерне товариство "Ужгородське автотранспортне підприємство 12107" про визнання протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, що оформлено протоколом №1 від 20.03.20 р.

Позовна заява мотивована тим, що в газеті «Вісті Ужгородщини» від 15.02.2020 року було оприлюднено інформацію про проведення конкурсу з визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району.

Результати конкурсу зафіксовано протоколом від 20 березня 2020 року засідання конкурсною комітету з підготовки та проведення конкурсу із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району.

Позивач зазначає, що його заявки по маршрутах №2,3 та 7 були відхилені за ініціативою одного з членів конкурсного комітету - представника громадської організації ОСОБА_1, оскільки за його відомостями, які ґрунтувались на листі іншого претендента, який приймав участь у цьому конкурсі - ПАТ «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107». автотранспорт, заявлений позивачем на вказані маршрути, використовувався в м. Ужгороді, що за умовами конкурсу не дозволяє заявляти цей транспорт на інший конкурс, при цьому, інших зауважень щодо заявок чи інших критеріїв відповідності для участі у конкурсі не поступало.

Позивач зазначає, що такі твердження не відповідали дійсності, що дає підстави стверджувати про порушення законодавства, перевищення повноважень членами конкурсного комітету при прийнятті рішення, а отже і протиправність прийнятого ними рішення.

Також позивач зазначає, що Ужгородська РДА як організатор конкурсу, вчиняючи дії щодо організації проведення конкурсу у відповідності до Закону України «Про автомобільний транспорт» та Постанови №1081, не зверталась із запитами щодо підтвердження достовірності даних щодо перевізників, в тому числі і позивача.

Крім того, у складі конкурсного комітету був відсутній представник Укртрансбезпеки, який повинен забезпечувати достовірність даних відносно претендентів - перевізників, які володіють правами на перевезення пасажирів, посадові особи цього органу несуть персональну відповідальність за достовірність таких даних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав висунуті позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується із позовними вимогами, вважає їх незаконними, необґрунтованими та зазначає, що відповідно до наданої інформації в ході проведення засідання конкурсного комітету (лист AT «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107 №№58 від 19.03.2020р.), членом конкурсного комітету ОСОБА_1 , про використання автобусів на міських маршрутах м. Ужгород, які подані в переліку транспортних засобів на виконання рейсів на об`єктах конкурсу №2, 3, 7 перевізником-претендентом ТОВ "Панонія Авто-центр" та у відповідності до вимог ст.67 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018р. №180 "Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" документи та зазначена в них інформація, що подана автомобільним перевізником-претендентом для участі у конкурсі не є достовірними станом на дату подання таких документів на конкурс і на дату проведення самого конкурсу було відхиллено розгляд заяви перевізника - претендента ТОВ "Панонія Авто-центр" на участь у конкурсі з перевезення пасажирів, у зв`язку із поданням недостовірної інформації, відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання заперечив, щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в такому.

Відповідно до ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі може бути суб`єкт владних повноважень, тобто Ужгородська райдержадміністрація, а Конкурсний комітет - це утворений райдержадміністрацією на підставі ст.6 та 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про автомобільний транспорт", Постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081 затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" розпорядженням колегіальний орган РДА у певному складі для прийняття відповідних рішень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17 лютого 2014 року головою Ужгородської районної державної прийнято Розпорядження №48 "Про районний конкурсний комітет із визначення автомобільних перевізників на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району"

01 березня 2020 року головою Ужгородської районної державної адміністрації винесено Розпорядження № 87 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації 17.02.2014 року № 48", яким внесено зміни до вищевказаного розпорядження № 48 від 17.02.2014 року, а саме:

"1. Внести зміни до розпорядження голови райдержадміністрації 17.02.2014 року № 48 "Про районний конкурсний комітет із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району", виклавши додаток у новій редакції (додається)".

Додатком до розпорядження № 87 від 02.03.2020 року додано "Склад конкурсного комітету із визначення перевізників пасажирів на маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Ужгородського району".

У відповідності до цього склад конкурсного комітету утворено з:

Голови конкурсного комітету - першого заступника голови райдержадміністрації - ОСОБА_2 ,

Заступника голови конкурсного комітету - начальника відділу регіонального розвитку райдержадміністрації - ОСОБА_3 ,

Секретаря конкурсного комітету - головного спеціаліста відділу регіонального розвитку райдержадміністрації - ОСОБА_4 , та членів конкурсного комітету.

Членами конкурсного комітету визначено:

- голову обласного комітету профспілки автомобільного транспорту та автомобільних доріг у Закарпатській області - ОСОБА_1

- голову правління громадської організації "Асоціація пасажирів - осіб з обмеженими можливостями Закарпатської області" - ОСОБА_5 ;

- т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції-ОСОБА_8;

- головного спеціаліста відділу управління персоналом та організаційної роботи апарату райдержадміністрації - ОСОБА_6 ;

- віце-президента громадської організації "Спілка ветеранів автомобільного транспорту" - ОСОБА_7 .

Позивач виявив бажання взяти участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування та подав на розгляд заяву від 06.03.2020 року за встановленою формою та відповідним пакетом документів на участь у конкурсі на маршрут №381 "Ужгород АС2-Худльово" та №350 Ужгород АС1 - Верхнє Солотвино"(об`єкт конкурсу № 2).

Згідно Відомості реєстрації членів конкурсного комітету під час проведення конкурсу були відсутні члени конкурсного комітету:

- голова правління громадської організації "Асоціація пасажирів - осіб з обмеженими можливостями Закарпатської області" - ОСОБА_5 ;( хвороба)

- т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції-ОСОБА_8( причина неявки невідома)

- віце-президент громадської організації "Спілка ветеранів автомобільного транспорту" - ОСОБА_7 (хвороба)

У Витягу з Протоколу № 1 засідання конкурсного комітету із визначення перевізників пасажирів на маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району від 20.03.2020 року було проведено за участю присутніх членів конкурсного комітету за відсутності представників претендентів у звязку з проведенням противірусних заходів (обмеження присутності осіб при проведенні різних заходів в кількості не більше 10 осіб).

Під час обговорення , членом конкурсного комітету ОСОБА_1 було зазначено, що один із перевізників- ТОВ "ПАНОНІЯ-АВТОЦЕНТР" надав недостовірну інформацію про транспортні засоби, які він планує використовувати на маршруті, на підтвердження чого надав лист в.о. директора АТ "Ужгородське АТП 12107", на підставі чого було зроблено висновок про те, що надана перевізником-претендентом інформація не є достовірною станом на дату подання таких документів на конкурс і на дату проведення самого конкурсу. Після цього від ОСОБА_1 запропонував відхилити розгляд заяви перевізника -ТОВ "ПАНОНІЯ-АВТОЦЕНТР" на участь в конкурсі з перевезення пасажирів на об`єкті конкурсу № 2 у зв`язку з поданням недостовірної інформації.

Всі члени конкурсного комітету голосували "за" одноголосно.

Під час розгляду документів перевізника претендента "Ужгородське АТП 12107" питань не виникало, і всі члени конкурсного комітету проголосували одноголосно за визнання його переможцем з пропозицією укласти договір терміном на п`ять років.

При визначенні переможця на об`єкті конкурсу № 3 членом конкурсного комітету ОСОБА_1 повторно було зазначено про недостовірність поданої інформації перевізників - ТОВ "ПАНОНІЯ-АВТОЦЕНТР", і за його пропозицією всі члени конкурсного комітету одноголосно відхилили розгляд заяви ТОВ "ПАНОНІЯ-АВТОЦЕНТР" і одноголосно надали перевагу АТ "Ужгородське АТП 12107".

Судом також було встановлено, що у провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа №260/2543/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паннонія Авто-Центр" до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнати протиправним та скасування розпорядження №87 від 02.03.2020 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року провадження у справі №260/3529/20 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №260/2543/20.

20 квітня 2021 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду провадження у справі було поновлено, у зв`язку з тим, що Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021р. було залишено без змін Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/2543/20 від 16 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 07.04.2021р.

Згаданим Рішенням у справі №260/2543/20 від 16 листопада 2020 року було встановлено наступні факти та обставини.

За приписами статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на міжнародних автобусних маршрутах загального користування - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації; на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації; на автобусному маршруті загального користування прямого сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" - на Київську міську державну адміністрацію; на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів). На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами. ( ст. 43 Закону № 2344-III).

Відповідно до статті 44 Закону № 2344-III організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять:

- представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,

- центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 28 Порядку № 1081 організатор або робочий орган публікує в друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про конкурс (крім друкованих оголошення може бути розміщено також в інших засобах масової інформації), яке повинне містити таку інформацію: 1) найменування організатора та робочого органу; 2) порядковий номер та основні характеристики кожного об`єкта конкурсу: на міжміському маршруті - номер рейсу, початковий та кінцевий пункти маршруту, протяжність, час відправлення з кінцевих пунктів та прибуття до них, особливості періодичності виконання перевезень, рекомендовану кількість зірочок за параметрами комфортності; на міському та приміському маршруті - номер маршруту, найменування кінцевих зупинок, кількість оборотних рейсів або кількість автобусів для забезпечення перевезень, режим руху та інтервал, особливості періодичності виконання перевезень (сезонний, у певні дні тижня тощо); 3) умови конкурсу; 4) порядок одержання необхідної інформації про об`єкт конкурсу; 5) кінцевий строк прийняття документів для участі в конкурсі; 6) найменування організації, режим її роботи та адреса, за якою подаються документи для участі в конкурсі; 7) місце та дата одержання бланків документів для участі в конкурсі; 8) місце, дата та час початку проведення засідання конкурсного комітету; 9) розмір плати за участь у конкурсі; 10) телефон для довідок (електронна адреса або адреса веб-сайту) з питань проведення конкурсу.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1081 конкурсний комітет - постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.

За вимогами пункту 22 Порядку № 1081 персональний склад конкурсного комітету затверджується організатором, який призначає голову, його заступника та секретаря. Секретар конкурсного комітету призначається організатором з числа представників організатора або робочого органу і включається до складу конкурсного комітету без права голосу.

У свою чергу пунктом 23 Порядку № 1081 встановлено, що до складу конкурсного комітету входять:

представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,

Укртрансбезпеки,

Національної поліції,

територіального органу з надання сервісних послуг МВС

та громадських організацій.

При цьому кількість представників громадських організацій, діяльність яких пов`язана з автомобільним транспортом, повинна становити не менш як 50 відсотків загальної кількості представників громадських організацій.

Чисельність складу конкурсного комітету визначається організатором за поданням наведених у пункті 23 цього Порядку органів та організацій. Із складу конкурсного комітету 50 відсотків - представники органів виконавчої влади та (або) органів місцевого самоврядування, решта - представники громадських організацій (пункт 24 Порядку № 1081).

Згідно з приписами п. 41 вказаного вище Порядку, під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника-претендента. Представники органів державного контролю несуть персональну відповідальність за достовірність поданої інформації відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Одночасно за змістом ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

При цьому, згідно з підп. 2 п. 5 Положення "Про Державну службу з безпеки на транспорті" затвердженого Постановою КМ України №103 від 11.02.2015 р. (із змінами та доповненнями) саме Укртрансбезпека здійснює державний нагляд за безпєкою на автомобільному транспорті.

Таким чином, виключно представник Укртрансбезпеки мав право надавати інформацію про діяльність перевізника-претендента.

Як вбачається з Додатку до розпорядження №87 від 02.03.2020 року у складі конкурсного комітету відсутній представник Укртрансбезпеки.

Під час обговорення поданих заяв та документів претендентів за основу для відхилення заяви позивача на участь у конкурсі по означених об`єктах конкурсу були прийняті висловлювання одного з членів конкурсного комітету - представника громадської організації, а саме: голови обласного комітету профспілки автомобільного транспорту та автомобільних доріг у Закарпатській області - ОСОБА_1

Недотримання вимог вищевказаних нормативних актів призвело до порушення прав позивача.

Крім того, відповідач не надав суду подання на даного представника на участь у складі конкурсного комітету. Відсутність такого подання виключає можливість включення його до складу конкурсного комітету. Відсутні подання також і на інших членів конкурсного комітету за виключенням ОСОБА_5 , що є порушенням п. 23 цього Порядку.

Також судом встановлено відсутність в складі конкурсного комітету представника територіального органу з надання сервісних послуг МВС, що є порушенням п.23 Порядку №1081.

У звязку з відсутністю у складі конкурсного комітету представників органів державного контролю, які відповідно до їх виключної компетенції мали право надати інформацію про діяльність перевізника-претендента, а не представник громадської організації ,інформація якого була єдиною підставою для відхилення розгляду заяви перевізника -ТОВ "ПАНОНІЯ-АВТОЦЕНТР" на участь в конкурсі з перевезення пасажирів, то таким чином був порушений обовязок конкурсного комітету встановлений п.27. Порядку 1081 щодо об`єктивного та неупередженого розгляду конкурсних пропозицій перевізників-претендентів.

Рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, в тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого. Інформація щодо проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах фіксується у протоколі засідання конкурсного комітету.( п.п.46-47 Порядку 1081).

Рішення про результати конкурсу оформляється протоколом, який підписується головуючим, секретарем та присутніми членами конкурсного комітету і подається організатору перевезень протягом п`яти робочих днів.( п.49 Порядку 1081).

Засідання та прийняття рішення про затвердження результатів конкурсу було прийнято конкурсним комітетом за відсутності трьох його членів ( які були відсутні з різних причин) , а саме за відсутності:

- голови правління громадської організації "Асоціація пасажирів - осіб з обмеженими можливостями Закарпатської області"

- т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції

- віце-президента громадської організації "Спілка ветеранів автомобільного транспорту"

Таким чином, рішення за результатами конкурсу було прийнято чотирма представниками райдержадміністрації та представником профспілкової організації, на якого відсутнє подання.

Отже, конкурс проведено нелегітимним складом конкурсного комітету, який сформовано не у спосіб, що встановлений ст.44 Закону №2344-III та п.23 Порядку №1081, що зумовило прийняття нелігитимного та незаконного рішення, за наслідками обговорення та голосування, оформленого Протоколом № 1 від 20.03.2020 року, шо порушує законні права позивача як учасника даного конкурсу.

Оскільки розпорядженням №87 від 02.03.2020 року було затверджено склад конкурсного комітету з порушеннями вищевказаних нормативних актів, то таке розпорядження підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд зазначає, що рішенням у справі №260/2543/20 від 16 листопада 2020 року було встановлено протиправність розпорядження №87 від 02.03.2020 року, яким було затверджено склад конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, рішення якого оскаржується у даній справі.

Суд, констатує що оскаржуване рішення конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, оформлене протоколом №1 від 20.03.20 року не може вважатись вірним, оскільки було прийняте нелегітимним складом конкурсного комітету, який сформовано не у спосіб, що встановлений ст. 44 Закону №2344-IIІ та п. 23 Порядку №1081, що зумовило прийняття незаконного рішення, відтак позовна заява підлягає задоволенню а оскаржуване рішення, оформлене протоколом №1 від 20.03.20 року підлягає скасуванню.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Європейської конвенції з прав людиниі зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатом розгляду даної справи судом було встановлено протиправність Рішення Конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, оформлене Протоколом від 20 березня 2020 року, в ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності такого, відтак позовна заява підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паннонія Авто-Центр" до Конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, оформлене Протоколом від 20 березня 2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паннонія Авто-Центр" (вул. Бродлаковича, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 34637144) за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (вул. Загорська, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ - 04053849) судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк