Рішення № 98706711, 26.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2021 року м. Ужгород№ 807/259/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з`явилася,

відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 07 червня 2021 року.

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області:

- невиплаченої заробітної плати, з урахуванням уточнень позовних вимог, наданих у травні 2016 року, на загальну суму: 1761,48 грн (складається з: 537,96 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25 до 1 лютого 2016 року у зв`язку з несвоєчасним поновленням на роботі; 823,36 грн недоплаченої частини грошової компенсації за невикористану відпустку; 400,16 грн надбавки в розмірі 30% за жовтень і листопад 2014 року);

- середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 1 лютого 2016 року до набрання рішенням суду законної сили із розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі: 89,67 грн.

Закарпатський окружний адміністративний суд Постановою від 13 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 :

- суму невиплаченої заробітної плати при звільненні у розмірі: 400,16 грн;

- розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі: 1036,00 грн.:

- у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Щодо заробітної плати у розмірі: 400,16 грн, то відповідач визнав ці позовні вимоги і суди їх задовольнили як обґрунтовані. Стосовно інших вимог суди дійшли таких висновків: (1) РВ Фонду держмайна по Закарпатській області обрав правильний алгоритм розрахунку суми компенсації позивачці за невикористану відпустку, а тому вона має право лише на суму в розмірі: 1956,41 грн, яку відповідач і виплатив; (2) РВ Фонду держмайна по Закарпатській області вжив усіх необхідних заходів щодо поновлення позивачки на роботі вчасно, проте вона не погодилася із наказом від 25 січня 2016 року, яким її поновлено тимчасовій посаді, а у період з 26 січня до 1 лютого 2016 року була відсутня на роботі, на зв`язок не виходила, тому копію наказу від 26 січня 2016 року про поновлення на постійній посаді отримала поштою 29 січня 2016 року. Викладені обставини, на переконання судів, підтверджують необґрунтованість позовних вимог в частині середнього заробітку за несвоєчасне поновлення на роботі.

Вказані судові рішення переглянув Вищий адміністративний суд України і ухвалою від 17 травня 2017 року залишив їх без змін у частині стягнення 400,16 грн невиплаченої заробітної плати (30% надбавки за жовтень, листопад 2014 року).

Однак суд касаційної інстанції скасував вказані рішення у частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі: 1036 грн і відмови у задоволенні її позовних вимог про стягнення 537,96 гривень середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 25 січня 2016 року до 1 лютого 2016 року у зв`язку з несвоєчасним поновленням на роботі та 823,36 гривень недоплаченої частини грошової компенсації за невикористану відпустку, а справу у цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив Постанову від 26 липня 2017 року, якою позов ОСОБА_1 задовольнив, стягнув з відповідача на її користь:

- невиплачену заробітну плату на загальну суму: 1040,14 грн (448,35 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за несвоєчасне поновлення на роботі і 591,79 грн недоплаченої частини грошової компенсації за невикористану відпустку);

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 1 лютого до 26 липня 2017 року у розмірі: 33177,90 грн.

Львівський апеляційний адміністративний суд Постановою від 28 вересня 2017 року змінив Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року в частині стягнення з РВ Фонду держмайна по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 1 лютого 2016 року до 26 липня 2017 року у сумі: 33177,90 грн, виклавши в наступній редакції: "Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 1 лютого 2016 року до 26 липня 2017 року у сумі: 33177, 90 грн без урахування всіх обов`язкових платежів та зборів, які підлягають вирахуванню із заробітку".

Верховним судом Постановою від 29 вересня 2020 року було скасовано Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та Ухвалено нову Постанову, якою:

- адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнив частково та стягнув з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі №807/3/15 про поновлення ОСОБА_1 на роботі в сумі: 89,67 грн за один день затримки - 25 січня 2016 року;

- в частині стягнення решти грошових коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі №807/3/15 про поновлення на роботі було відмовлено;

- в частині позовних вимог про стягнення недоплаченої частини грошової компенсації за невикористану відпустку і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні адміністративну справу №807/259/16 було направлено до Закарпатського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

19 жовтня 2020 року відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №807/259/16 передано для розгляду судді.

26 жовтня 2021 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду.

З врахуванням висновків Верховного суду позивачкою були надані додаткові пояснення, відповідно до яких зазначає, що підставами з яких виходив Верховний Суд при повернені справи 807/259/16 на новий розгляд в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 33177,90 грн., як співмірність, суди не врахували у своїх рішеннях доводів викладених в Ухвалі Вищого адміністративного суду України в цій справі від 17.05.2017р. про те, що на розмір такого стягнення впливають невиплачені ОСОБА_1 на час звільнення кошти на виконання постанови ЗОАС від 22.01.2016 р., які мали бути виплачені відповідачем при звільнені ще 01.02.2016 р., а не після цієї дати, що свідчить про неповний розрахунок в день звільнення та не встановлення обставин загальна сума всіх коштів, які мали бути сплачені відповідачем на день звільнення та дати їх виплати.

Представником відповідача до суду було подано відзив на пояснення позивачки, відповідно до якого заперечує щодо зазначеного та зазначає, що строк затримки з виплатою основної суми належної до виплати позивачці при звільненні, та малозначну суму (89,67 грн.), а при визначенні розміру відшкодування в розмірі середньої плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку необхідно зменшити розмір відшкодування з урахуванням таких обставин, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Враховуючи Постанову Верховного суду від 29.09.2020 року у цій справі та те, що відповідач на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 року та Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року, переплатив позивачці 1040,14 грн., та сплатив 33177,90 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Тому просить застосувати принцип співмірності під час визначення належної позивачці до виплати суми середнього заробітку за час затримки розрахунку та відмовити у задоволенні позову в цілому.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року було скасовано Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалив нову постанову, якою:

- адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнив частково та стягнув з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі №807/3/15 про поновлення ОСОБА_1 на роботі в сумі: 89,67 грн за один день затримки - 25 січня 2016 року;

- в частині стягнення решти грошових коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі №807/3/15 про поновлення на роботі було відмовлено;

- в частині позовних вимог про стягнення недоплаченої частини грошової компенсації за невикористану відпустку і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні адміністративну справу №807/259/16 було направлено до Закарпатського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вищезазначеної Постанови середньоденний заробіток позивача встановлений на рівні 89,67 грн.

Механізм обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток і компенсації за невикористані відпустки встановлено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердлим Кабінетом Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100 (далі - Постанова № 100).

Відповідно до пункту 2 Постанови № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, зважаючи на виплати за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки чи виплати компенсації за невикористані відпустки.

Розрахунок відпускних провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (чи меншого відпрацьованого періоду) за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством. Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів відпустки.

Виплати, що враховуються та не враховуються в розрахунку середньої заробітної плати, наведені в розділі ІІІ Постанови № 100.

Під час обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати й надбавки (за надурочну роботу й роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування чи виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та ін.); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії; винагорода за підсумками річного роботи та вислугу років.

До виплат, які не враховуються в розрахунок середньої зарплати для визначення сум відпускних, належать виплати, зазначені в п.4 розділі ІІІ Постанови № 100.

Зокрема, підпункт е) передбачає що пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до вимог ст.116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно ст.117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Розрахунок суми компенсації за несвоєчасно проведений розрахунок в день звільнення за період з 01.02.2016р. по 01.10.2017р. згідно Листів Мінсоцполітики від 20.07.2015р. № 10846/0/14-14 за період з 01.02.2016р. по 31.12.2016р. складає 232 роб дня, Згідно листа Мінсоцполітики від 05.08.2016р. № 11535/0/14-16/13 за період з 01.01.2017р. по 01.10.2017р. складає 185 роб днів. Всього днів 417 (232+185).

Відтак період за який розраховано середній заробіток за несвоєчасно проведений розрахунок є 01.02.2016р. по 10.2017р.

Отже, розмір сум середнього заробітку складає суму 37392,39 грн. (89,67 грн.*417 роб днів періоду з 01.02.2016р. по 01.10.2017р.)

Відповідачем на виконання Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017р. було сплачено Позивачу 33177,90 грн.

Відтак борг відповідача у вигляді недоплаченої частини середнього заробітку складає 4214,49 грн.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:- письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, адміністративний позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 4214,19 грн. (чотири тисячі двісті чотирнадцять гривень дев`ятнадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк