Рішення № 98706267, 02.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 р. Справа№200/6302/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, буд.86) з вимогами:

1. Визнати дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області неправомірними в частині не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років, вислугу років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції та території Донецької області в періоди: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці;

2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» - із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці;

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області або уповноважений структурний підрозділ Національної поліції України оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 24.12.2020 позивач звільнений зі служби в поліції згідно наказу ГУНП в Донецькій області №539 о/с від 24.12.2020. Відповідно до довідки №7874/-5/І2-2019 від 02.12.2019, №4724 12/03-2020 від 15.12.2020 з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2010 по 30.06.2019; з 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, загальний час участі складає 4 роки 2 місяці 2 дні. З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, до вислуги років для призначення пенсії зараховується в трикратному розмірі і дорівнює 12 років 1 місяць 16 днів. Однак, відповідачем не було включено до вислуги років час прийняття участі в антитерористичній операції при вирішенні питання про направлення до органів пенсійного фонду документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявний відзив на позов, в якому зазначено, що відповідачем зараховано до пільгової вислуги років позивача періоди його залучення до участі в АТО, крім періодів перебування у відпустках та на лікарняному, проте позивач безпідставно стверджує, що відповідачем взагалі не зараховано весь період участі в АТО. Відповідач правомірно зарахував до вислуги років у пільговому обчисленні час, коли позивач брав участь в АТО, при цьому, вимога позивача про нарахування вислуги років період, коли останній хоч і був залучений наказами до сил та засобів в АТО, однак не брав участі в антитерористичній операції задоволенню не підлягає. Вважає, що вислуги 19 календарних років 00 місяців 16 днів служби в органах внутрішніх справ та поліції недостатньо для підготовки та направлення ГУНП в Донецькій області документів для призначення позивачу пенсії відповідно до п.«а» ст.12 Закону №2262 У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

За приписами ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, проходив службу в поліції, з якої наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 24.12.2020 №539 о/с з 24.12.2020 звільнений відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) (а.с. 7-12).

Згідно з наказом про звільнення, станом на день звільнення вислуга років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги складає 19 років 00 місяців 16 днів; у пільговому обчисленні 25 років 01 місяць 04 дні (а.с. 12).

В період з 01.02.2015 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 30.04.2018 майор поліції ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (довідка Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 02.12.2019 №7874/05/12-2019) (а.с. 18).

В період з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.04.2019 до 30.06.2019, з 01.08.2019 до 10.10.2019, з 01.02.2020 до 31.03.2020, з 01.06.2020 до 30.06.2020, з 01.10.2020 до 31.10.2020 майор поліції ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (довідка Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15.12.2020 №4724/12/03-2020) (а.с. 19).

В зазначеній довідці вказано, що періоди перебування у відпустках та на лікарняних під час проведення антитерористичної операції не входять до нарахування пільгової вислуги років.

В період з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.04.2019 до 30.04.2019, з 01.05.2019 до 31.05.2019, з 01.06.2019 до 30.06.2019, з 01.08.2019 до 31.08.2019, з 01.09.2019 до 30.09.2019, з 01.10.2019 до 31.10.2019, з 01.11.2019 до 30.11.2019, з 01.02.2020 до 25.02.2020 майор поліції ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (довідка Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 25.02.2020 №1281/05/12-2020) (а.с. 20).

Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.12.2020 №4813/12/03-2020 (а.с. 60), за даними обліків ВПС УКЗ ГУНП в Донецькій області, ОСОБА_1 перебував:

- у відпустці з 12.02.2017 до 25.03.2017 (наказ ГУНП в Донецькій області від 13.02.2017 № 86 о/с);

- у відпустці з 10.07.2017 до 18.08.2017 (наказ ГУНП в Донецькій області від 12.06.2017 № 266 о/с);

- у відпустці з 07.07.2018 до 16.08.2018 (наказ ГУНП в Донецькій області від 27.06.2018 № 254 о/с);

- у відпустці з 01.07.2019 до 11.08.2019 (наказ ГУНП в Донецькій області від 14.06.2019 № 229 о/с);

- у відпустці з 02.01.2020 до 15.01.2020 (наказ ГУНП в Донецькій області від 20.12.2019 № 543 о/с);

- у відпустці з 08.02.2020 до 13.02.2020 (наказ ГУНП в Донецькій області від 10.02.2020 № 50 о/с);

- у відпустці з 01.07.2020 до 12.08.2020 (наказ ГУНП в Донецькій області від 30.06.2020 № 279 о/с);

- на лікарняному з 23.08.2016 до 22.11.2016;

- на лікарняному з 01.11.2017 до 16.11.2017;

- на лікарняному з 25.06.2018 до 04.07.2018;

- на лікарняному з 29.10.2018 до 16.11.2018;

- на лікарняному з 26.11.2018 до 11.12.2018;

- на лікарняному з 14.12.2018 до 11.01.2019;

- на лікарняному з 16.09.2019 до 01.10.2019;

- на лікарняному з 03.11.2020 до 18.11.2020.

З розрахунку вислуги років вбачається, що до вислуги років у пільговому обчислені зараховані наступні періоди: з 01.02.2015 до 12.12.2015; 12.02.2015 до 14.05.2015; з 14.05.2015 до 24.07.2015; з 24.07.2015 до 05.10.2015; з 05.10.2015 до 06.11.2015; з 07.11.2015 до 21.12.2015; з 21.12.2015 до 17.06.2016; 17.06.2016 до 23.11.2016; з 23.11.2016 до 27.12.2016; з 27.12.2016 до 03.01.2017; 17.01.2017 до 12.02.2017; з 26.03.2017 до 12.06.2017; з 19.08.2017 до 01.11.2017; з 17.11.2017 по 26.04.2018; з 12.12.2018 до 14.12.2018; з 01.04.2019 до 08.04.2019; з 27.04.2019 до 28.05.2019; з 11.06.2019 до 01.07.2019; з 12.08.2019 до 16.09.2019; з 02.10.2019 до 01.11.2019; з 01.02.2020 до 01.08.2020; з 14.02.2020 до 26.02.2020; з 03.03.2020 до 01.04.2020; з 01.06.2020 до 04.06.2020; з 13.06.2020 до 01.07.2020; з 01.10.2020 до 01.11.2020 (а.с. 52-59).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач вважає, що при звільненні зі служби в поліції та розрахунку вислуги років відповідачем неправомірно не було включено до вислуги років час прийняття участі в антитерористичній операції.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262), Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580), постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393 (далі - Постанова №393).

Відповідно до ч.1 ст.77 Закону №580, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Закон №2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону №2262, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пунктом «а» ст.12 Закону №2262 визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Обчислення вислуги років поліцейських здійснюється відповідно до Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок №393).

Відповідно до абз.1 п.1 Порядку №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.

Підпунктом «а» п.3 Порядку №393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

З вказаного Порядку слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.

Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п.«а» ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських.

Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби в органах внутрішніх справ для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Аналогічний висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.08.2018 у справі №750/9775/16-а.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-ХІІ частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, вважала за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17. Суд зазначив про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Отже, є необґрунтованим посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років.

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Таким чином, для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.

При цьому, у вказаній постанові з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, вислуга років ОСОБА_1 станом на час звільнення зі служби (24.12.2020) становила, з урахуванням пільгового стажу, 25 років 01 місяць 04 дні, тобто, відповідає умовам, визначеним пунктом "а" частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років, вислугу років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції та території Донецької області - один місяці, за три місяці, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що довідкою ГУНП в Донецькій області від 02.12.2019 №7874/05/12-2019 підтверджено юридичний факт того, що ОСОБА_1 в період з 01.02.2015 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (а.с. 18).

Довідкою Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15.12.2020 №4724/12/03-2020 підтверджено юридичний факт того, що ОСОБА_1 в період з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.04.2019 до 30.06.2019, з 01.08.2019 до 10.10.2019, з 01.02.2020 до 31.03.2020, з 01.06.2020 до 30.06.2020, з 01.10.2020 до 31.10.2020 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваюси безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (а.с. 19).

Довідкою Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 25.02.2020 №1281/05/12-2020 підтверджено юридичний факт того, що ОСОБА_1 в період з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.04.2019 до 30.04.2019, з 01.05.2019 до 31.05.2019, з 01.06.2019 до 30.06.2019, з 01.08.2019 до 31.08.2019, з 01.09.2019 до 30.09.2019, з 01.10.2019 до 31.10.2019, з 01.11.2019 до 30.11.2019, з 01.02.2020 до 25.02.2020 майор поліції ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (а.с. 20).

Відповідно до розрахунку вислуги років до вислуги років у пільговому обчислені зараховані наступні періоди: з 01.02.2015 до 12.12.2015; 12.02.2015 до 14.05.2015; з 14.05.2015 до 24.07.2015; з 24.07.2015 до 05.10.2015; з 05.10.2015 до 06.11.2015; з 07.11.2015 до 21.12.2015; з 21.12.2015 до 17.06.2016; 17.06.2016 до 23.11.2016; з 23.11.2016 до 27.12.2016; з 27.12.2016 до 03.01.2017; 17.01.2017 до 12.02.2017; з 26.03.2017 до 12.06.2017; з 19.08.2017 до 01.11.2017; з 17.11.2017 по 26.04.2018; з 12.12.2018 до 14.12.2018; з 01.04.2019 до 08.04.2019; з 27.04.2019 до 28.05.2019; з 11.06.2019 до 01.07.2019; з 12.08.2019 до 16.09.2019; з 02.10.2019 до 01.11.2019; з 01.02.2020 до 01.08.2020; з 14.02.2020 до 26.02.2020; з 03.03.2020 до 01.04.2020; з 01.06.2020 до 04.06.2020; з 13.06.2020 до 01.07.2020; з 01.10.2020 до 01.11.2020 (а.с. 52-59).

Крім того, судом встановлено, що відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.12.2020 №4813/12/03-2020 (а.с. 60), за даними обліків ВПС УКЗ ГУНП в Донецькій області, ОСОБА_1 перебував: у відпустці з 12.02.2017 до 25.03.2017 (наказ ГУНП в Донецькій області від 13.02.2017 №86 о/с); у відпустці з 10.07.2017 до 18.08.2017 (наказ ГУНП в Донецькій області від 12.06.2017 №266 о/с); у відпустці з 07.07.2018 до 16.08.2018 (наказ ГУНП в Донецькій області від 27.06.2018 №254 о/с); у відпустці з 01.07.2019 до 11.08.2019 (наказ ГУНП в Донецькій області від 14.06.2019 №229 о/с); у відпустці з 02.01.2020 до 15.01.2020 (наказ ГУНП в Донецькій області від 20.12.2019 №543 о/с); у відпустці з 08.02.2020 до 13.02.2020 (наказ ГУНП в Донецькій області від 10.02.2020 №50 о/с); у відпустці з 01.07.2020 до 12.08.2020 (наказ ГУНП в Донецькій області від 30.06.2020 №279 о/с); на лікарняному з 23.08.2016 до 22.11.2016; на лікарняному з 01.11.2017 до 16.11.2017; на лікарняному з 25.06.2018 до 04.07.2018; на лікарняному з 29.10.2018 до 16.11.2018; на лікарняному з 26.11.2018 до 11.12.2018; на лікарняному з 14.12.2018 до 11.01.2019; на лікарняному з 16.09.2019 до 01.10.2019; на лікарняному з 03.11.2020 до 18.11.2020.

Позивач своє перебування у відпустках та на лікарняних у вказані періоди не заперечує.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що особа перебуваючи на лікарняному, втрачає працездатність, а перебуваючи у відпустці не знаходиться на службі, отже, не бере безпосередньої участі в антитерористичної операції та не виконує будь-яких завдань, пов`язаних із проведенням антитерористичної операції.

Враховуючи викладене, вищевказані періоди правомірно не зараховано відповідачем позивачу до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах із зарахуванням один місяць служби за три.

Проте, судом встановлено, що в розрахунку періоди: з 17.06.2016 по 23.11.2016; з 03.01.2017 по 17.01.2017, з 12.02.2017 по 26.03.2017, з 12.06.2017 по 04.07.2017, з 04.07.2017 по 19.08.2017, з 01.11.2017 по 17.11.2017, з 26.04.2018 по 12.12.2018, з 14.12.2018 по 27.02.2019, з 27.02.2019 по 01.04.2019, з 08.04.2019 по 16.04.2019, з 16.04.2019 по 27.04.2019, з 28.05.2019 по 11.06.2019, з 01.07.2019 по 12.08.2019, з 16.06.2019 по 01.10.2019, з 01.11.2019 по 01.02.2020, з 08.02.2020 по 14.02.2020, з 26.02.2020 по 03.03.2020, з 01.04.2020 по 01.06.2020, з 13.06.2020 по 01.07.2020, з 01.07.2020 по 01.10.2020, з 01.11.2020 по 24.12.2020, ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчислені не зараховано у повному обсязі, з урахуванням періодів перебування на лікарняних та у відпустках.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем надано належне обґрунтування не зарахування повних періодів, визначених в довідках від 02.12.2019 №7874/05/12-2019; від 15.12.2020 №4724/12/03-2020; від 25.02.2020 №1281/05/12-2020, до вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії особі, з урахуванням днів відпустки та перебування на лікарняному, під час яких позивач не брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 та постанові Верховного Суду від 28.10.2019 по справі №200/2857/19-а.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач в період залучення до участі в антитерористичній операції перебував в відпустках та на лікарняних, тому до його вислуги років у пільговому обчислені правомірно зараховані періоди саме безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що за виключенням періодів перебування в відпустках та на лікарняних до вислуги років позивача у пільговому обчислені було неправомірно зараховано періоди саме безпосередньої участі в антитерористичній операції не в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову:

- визнати дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області неправомірними в частині не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років, вислугу років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції та території Донецької області в періоди: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці за винятком часу перебування у відпустках та на лікарняних;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» - із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці, за винятком часу перебування у відпустках та на лікарняних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Національної поліції в Донецькій області або уповноважений структурний підрозділ Національної поліції України оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав.

Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, як передчасні, оскільки позивачу не обчислено вислугу років із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці, за винятком часу перебування у відпустках та на лікарняних.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України "Про судовий збір", питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, буд.86, код ЄДРПОУ 40109058) про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області неправомірними в частині не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років, вислугу років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції та території Донецької області в періоди: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці за винятком часу перебування у відпустках та на лікарняних.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» - із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області: з 01.02.2015 по 30.04.2018; з 01.12.2018 по 31.12.2018; з 01.04.2019 по 30.06.2019; 01.08.2019 по 31.10.2019; з 01.11.2019 по 30.11.2019; з 01.02.2020 по 31.03.2020; з 01.06.2020 по 30.06.2020; з 01.10.2020 по 31.10.2020 - один місяці, за три місяці, за винятком часу перебування у відпустках та на лікарняних.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повне судове рішення складено 02.08.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька