Рішення № 98703391, 20.07.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021

м.Харків

Справа № 639/7805/20

провадження 2/639/561/21

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Міжиріцької А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що після смерті матері відкрилась спадщина, що складається з ѕ частки однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .Як стверджує позивач, у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, оскільки знаходилась за кордоном, що підтверджується Міграційною картою серії НОМЕР_1 , а також через карантинні обмеження. При зверненні до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності, відмовлено у здійсненні нотаріальної дії та запропоновано звернутись до суду для вирішення необхідних питань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити, уточнивши, що причиною неподання своєчасно заяви про прийняття спадщини є необізнаність ОСОБА_1 про існування заповіту у зв`язку з тим, що з матір`ю вона не проживала і не спілкувалась та лише після звернення до нотаріуса 21.10.2020 їй повідомлено про залишення заповіту. Крім того, необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання поширенню корона вірусної хвороби унеможливило подання позивачем заяви. Просить прийняти до уваги, що перебувала за кордоном з 18.07.2019 по 20.03.2020 і така обставина відноситься до поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ( а.с. 70-73).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача- Харківської міської ради Харківської області надав відзив на позовну заяву, вказуючи, що позивачем не надано доказів щодо існування об`єктивних та неподоланих перешкод для прийняття спадщини та поважність причини пропуску передбаченого законом строку. Представник відповідача стверджує, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини через засоби поштового зв`язку, що передбачено п. 3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5. Відповідно до листа КП «Жилкомсервіс», отриманого на запит Харківської міської ради, при виході на місце встановлено при опитуванні сусідів, що мешканка квартири АДРЕСА_1 померла близько 2 років тому і в квартирі ніхто не проживає. Тіло померлої виявлено 18.07.2019 і поховано 22.08.2019 за рахунок коштів бюджету м.Харкова ( а.с. 39-40).

У відзиві на уточнену позовну заяву ОСОБА_1 відповідач посилався на те, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, зокрема нотаріус зобов`язаний прийняти таку заяву та завести спадкову справу навіть у випадку, коли ця заява надійшла поштою і справжність підпису спадкоємця на ній ніким не засвідчена. Зазначає, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність позивача про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту ( а.с. 79-80).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 23.03.2021 витребувана з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину кордону з Російською Федерацією громадянкою України ОСОБА_1 за період з 01.06.2019 по 30.04.2020 із зазначенням календарних дат виїзду та повернення, строку перебування за кордоном у разі його перетину ) а.с. 65).

Суд, вислухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ОСОБА_3 і ОСОБА_2 15.01.1999 Центром приватизації державного житлового фонду Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради за реєстраційним № 6-99-135577.1, а також свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 16.11.2011 державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 належить ѕ квартири ( Ѕ і ј) АДРЕСА_1 ( а.с. 12-17).

15.07.2019 ОСОБА_2 , 1930 року народження, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23.09.2020 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( а.с. 18).

ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 01.10.2011 державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори, яким на випадок своєї смерті усі свої права та обов`язки, які належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати у майбутньому та все своє майно,де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те,що буде належати, та на що вона буде мати право за законом на день смерті, заповідала ОСОБА_1 ( а.с. 19,20).

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 . Крім неї, спадкоємців першої черги за законом не мається.

Як вбачається з інформаційної довідки приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Рибкіної О.М. № 228/02-14 від 21.10.2020, до неї звернулась ОСОБА_1 щодо роз`яснення порядку оформлення спадщини після ОСОБА_2 , 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Для подальшого оформлення спадщини позивачеві запропоновано звернутися до суду , оскільки спадкоємець , що пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини або за письмовою згодою всіх спадкоємців, що прийняли спадщину, або відповідно до ст. 1272 ЦК України за рішенням суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини ( а.с. 21).

ОСОБА_1 у строк, встановлений для прийняття спадщини, тобто з 15 липня 2019 по 15 січня 2020 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася.

Аргументи представника позивача про те, що у зазначений період часу ОСОБА_1 знаходилась за кордоном та карантинні обмеження у зв`язку з епідемією Covid-19 не дозволили їй подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини перевірялись судом.

Так, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» була прийнята через два місяця після закінчення встановленого строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 .

У підготовчому засіданні 14.01.2021 ОСОБА_1 повідомила, що 18 липня 2019 її викликали у Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи, куди доставлено тіло матері. У зв`язку з тим, що у неї на зазначену дату 18.07.2019 був придбаний квиток на автобус в Бєлгород, вона після відвідування ХОБСМЕ не залишилась в місті та виїхала за кордон, де знаходилась до 20.03.2020, проте відмовилась надати будь-яку інформацію про своє перебування в Росії, представила міграційну картку серії 1415 № 3154189 ( а.с. 31,32) та залишила зал судових засідань.

Приймаючи до уваги, що міграційна картка містила тільки штамп в`їзду через службовий КПП Долбино Російської Федерації 18.07.2019 без реєстрації виїзду, а також дані про повідомлення ОСОБА_1 про смерть її матері саме 18.07.2019 і запрошення в той же день на впізнання, суд направив запит для перевірки інформації Державній прикордонній службі України. Відповідно до довідки Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 31.03.2021, в межах наданих Адміністрації Держприкордонслужби повноважень повідомлено, що проведеною перевіркою інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», що функціонує згідно з п. 23 Положення про цю базу даних, затв. наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25.06.2007 № 472, відомостей про перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не виявлено. Отже, позивачем ОСОБА_1 надана суду завідомо неправдива інформація та документ.

Як вбачається з довідки Департаменту комунального господарства Харківської міської ради № 50/0/16-21 від 14.01.2021, згідно з інформацією КП «Ритуал» тіло померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виявлено 18.07.2019 по АДРЕСА_5 ,тобто за місцем її проживання. Похована ОСОБА_2 22.08.2019 за рахунок коштів бюджету міста Харкова відповідно до ст. 16 Закону України «Про поховання та похоронну справу», на підставі листа КЗОЗ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 13.08.2019 ( а.с. 45).

Згідно акту 009 від 16.01.2021, складеного комісією дільниці № 43 КП «Жилкомсервіс», на момент обстеження , двері квартири АДРЕСА_1 ніхто не відчинив. При опитуванні сусідів встановлено, що мешканка квартири АДРЕСА_1 близько двох 2 років тому померла, в квартирі ніхто не мешкає, мається заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території ( а.с. 43-44).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців.

За приписами частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок, викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, а також постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Суд також зазначає, що порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.1 глави 10 розділу ІІ Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5 глави 10 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 3.23 глави 10 Порядку передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Згідно з пунктом 2.1 розділу IV Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у статтях 1261, 1262, 1266 ЦК України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.

Отже, позивач не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування.

Доводи представника позивача в уточненій позовній заяві про необізнаність позивача про наявність заповіту суд вважає хибними, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги і звертаючись до нотаріуса за роз`ясненнями про порядок оформлення спадщини вона ще не знала про заповіт, проте прибула до нотаріуса. Будучі спадкоємцем за законом, незалежно від того, що ОСОБА_1 є також спадкоємцем за заповітом, у неї не було будь-яких перешкод у своєчасній реалізації своїх спадкових прав і зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Суд також зазначає, що ОСОБА_1 , як дочка, з урахуванням похилого віку своєї матері-88 років на час смерті , дотримуючись загальноприйнятих норм поведінки, обов`язку підтримувати та утримувати непрацездатних батьків , мала цікавитися життям та здоров`ям спадкодавця, проте відмовилась навіть її поховати.

Позивачем не представлено належних та допустимих доказів та не доведено наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1270 ЦК України.

При цьому сам по собі факт того, що пропущений строк для прийняття спадщини є незначним, без доведення поважності причини його пропуску, не може бути підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 362/5972/18 (провадження № 61-19494св19).

За таких обставин суд вважає, що у ОСОБА_1 відсутні поважні причини пропуску строку на прийняття спадщини, які б вплинули на неможливість вчинення позивачем дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, тому у позові про визначення додаткового строку на прийняття спадщини суд відмовляє.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 259, 264, 265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовуОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 );

Відповідач- Харківська міська рада( ЄДРПОУ 04059243, м.Харків, майдан Конституції, 7).

Повне судове рішення складено 02.08.2021.

СУДДЯ -