Рішення № 98703383, 02.08.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/639/1429/21 Справа № 639/2411/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлявцевої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/2411/21

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (адреса місцезнаходження: Новопечерський провулок, 19/3, корп. 2, офіс 9, м. Київ),

треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна (адреса місцезнаходження: вул. Ю. Поправки, 6, офіс 14, м. Київ)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3211, вчинений приватним нотаріусом Головкіною Я.В. від 23.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості 12 440 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно з Кредитним договором № 743823-А від 22.12.2019 року підписаного між TOB "СС лоун" та ОСОБА_1 , сума кредиту становила 5000 (п`ять тисяч) гривень. Строк кредиту: 30 днів. Згідно з Договором, позичальник ОСОБА_1 повинен був здійснювати платежі з 22.12.2019 року по 20.01.2020 року. Надалі правонаступником всіх прав та обов`язків згідно Договору відступлення прав вимоги 40071779-39 від 26.02.2020 р. стало ТОВ "Фінфорс". Більше ніяких додаткових угод/договорів Позивач не підписував - а ні з кредитодавцем (TOB "СС Лоун"), а ні з відповідачем (ТОВ "Фінфорс"). 04.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною відкрито виконавче провадження ВП 64717739 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 12440 грн. Провадження було відкрите на підставі виконавчого напису № 3211, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною 23.02.2021 року. Відповідно до виконавчого напису № 3211 від 23.02.2021 року заборгованість складається із тіла кредиту 5000 грн., несплачених відсотків 4950 грн., та штрафів і пені 2490 грн. В той же час, згідно з договором № 743823-А від 22.12.2019 року, відсотки за користування кредиту становлять всього 495 грн., тобто рівно в 10 разів менше від заявлених в виконавчому написі. В той же час, нарахування стягувачем 4950 грн. відсотків свідчить про те , що стягувач нарахував відсотки вже після закінчення строку договору. У зв`язку з чим позивач вважає, що сума заборгованості є не безспірною. Разом з тим, позивач зазначає, що виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності всіх необхідних документів, передбачених як ЗУ «Про нотаріат» так й постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.99р., зокрема за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника та доказів направлення боржнику повідомлення про наявність заборгованості.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.04.2021 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 травня 2021 року підготовче провадження закрито та призначено цивільну справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду клопотання в якому просив розглядати справу без участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ "Фінфорс" в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом надсилання текстових повідомлень на засоби мобільного зв`язку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Треті особи в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку шляхом надсилання текстових повідомлень на засоби мобільного зв`язку, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно з копії договору про споживчій кредит від 22.12.2019 року, вбачається, що між ТОВ "СС ЛОУН" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчій кредит № 743823-А відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 грн., строком на 30 днів, з умовами оплати за користування кредитом у вигляді фіксованих процентів розміром 1,65 в день.

Відповідно до копії виконавчого напису № 3211 від 23.02.2021 року приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною 23.02.2021 року було винесено виконавчий напису № 3211 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором 743823-А від 22.12.2019 року за період з 26.02.2020 року по 26.02.2020 року в розмірі 12 440,00 грн. з яких: 5000 грн. - тіло кредиту, 4950, 00 грн. - несплачені відсотки, 2490, 00 грн. - штрафи і пені

З копії постанови ВП № 64717739 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною 04.03.2021 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №3211 від 23.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 12 440, 00 грн.

Як вбачається з копії постанови ВП № 64717739 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною 04.03.2021 року було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим написом №3211 від 23.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 12 440, 00 грн.

Відповідно до копії постанови ВП № 64717739 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною 04.03.2021 року було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчим написом №3211 від 23.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 12 440, 00 грн.

Згідно з копією постанови ВП № 64717739 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною 04.03.2021 року було винесено постанову звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим написом №3211 від 23.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 12 440, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч. ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

За приписами ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат`для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 88 Закону України «Про нотаріат`закріплено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Пунктами 3.1-3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Боржник, який має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені зазначеним вище Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»(далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 року за наслідками розгляду справи № 638/850/16-ц.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.

Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 19.09.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Незважаючи на невиконання ухвали суду про витребування доказів та ненадання документів, наданих нотаріусу для вчинення виконавчого напису, в будь-якому випадку нотаріусу був наданий в тому числі не посвідчений нотаріально кредитний договір, що вбачається з копії вказаного договору, наданого представником позивача і долученого до матеріалів справи. Оскільки укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року № 158/2157/17.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене,керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 137, 141, 142, 166, 256, 264, 265, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №3211 від 23.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Киїської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" заборгованості в розмірі 12 444 (дванадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Жовтневий районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (адреса місцезнаходження: Новопечерський провулок, 19/3, корп. 2, офіс 9, м. Київ, Код ЄДРПОУ 41717584)

Треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна (адреса місцезнаходження: вул. Ю. Поправки, 6, офіс 14, м. Київ)

Повний текст рішення складено 02.08.2021 року.

Суддя В. В. Марченко