Вирок № 98703262, 02.08.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/4/21 Провадження №-1-кп/613/56/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Уварової Ю.В.,

за участю секретаря - Семененко К.М.,

прокурора - Кальмана М.Ю.,

захисника - адвоката Векленка В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №120202202200000518 від 17.11.2020 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого у ТОВ «Сталекс» на посаді оператора верстатів з програмним керуванням цеху абразивних виробів виробничого майданчика, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 03.03.2011 Київським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 28.10.2011 Лозівським міськрайонним судом Харківської області, за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, 01.11.2014 звільненого по відбуттю строку покарання; 16.11.2016 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 02.11.2017 переглянуто вирок Апеляційним судом Харківської області, на підставі ч.5 ст.72 КК України України в строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 7.11.2016 по 20.06.2017 із розрахунку 1 день за 2 дні позбавлення волі; 15.02.2017 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, вироком Апеляційного суду Харківської області від 05.10.2017 в силу ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 18.01.2017 по 20.06.2017 із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі; 13.12.2018 звільненого з Темнівської виправної колонії по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03.11.2020, приблизно о 20-00 год., знаходячись у приміщенні кіоску капітального типу з автобусною зупинкою та шиномонтажем за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Харківська, 186-А, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на задоволення власних інтересів за рахунок чужого майна, за відсутності очевидців, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки «Дорожник Lux», вартістю 1666 грн. 66 коп., який належить ОСОБА_2 , після чого з місця пригоди зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив, що дійсно 03.11.2020 у вечірній час доби заходився в приміщенні кіоску, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , випив там бокал вина. Автобуси вже не ходили, таксі та попутні автомобілі не зупинялись, і він не знав як йому дістатись додому. Коли побачив велосипед, то вирішив на ньому поїхати додому.

У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що розуміє, що вчинив незаконно. Також пояснив, що одразу визнав вину, добровільно повернув викрадене майно, брав участь у всіх слідчих діях, добровільно видав працівникам поліції одяг, в якому він перебував під час вчинення крадіжки.

Таким чином, беручи до уваги повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , той факт, що обвинувачений не оспорює всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, суд з урахуванням положень ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Отже, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення також доказана повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, зокрема за злочини проти власності, судимість не погашена у встановленому законом порядку, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працює, за місцем роботи характеризується позитивно.

Відповідно до висновку, викладеного у досудовій доповіді, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства та окремих осіб, рівень небезпеки оцінюється як високий, тому на думку органу пробаціїї виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку. У випадку призначення судом покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, орган пробації вважає за доцільне покласти на ОСОБА_1 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, а також активне сприяння розкриттю злочинів, яке полягало в тому, що обвинувачений добровільно повернув викрадене майно, добровільно брав участь у всіх слідчих діях, після зізнання у вчиненні злочину - не змінював своєї позиції, повідомляв правдиву та достовірну інформацію, надав одяг, в якому перебував під час вчинення крадіжки, отже надавав органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень, вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Обговорюючи питання про строк та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, сукупність відомостей про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, висновок досудової доповіді, та доходить висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Доводи захисту про необхідність застосування ст.75 КК України з урахуванням конкретних обставин справи та наявності пом`якшуючих обставин, не можуть бути в даному випадку підставою для звільнення від реального відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України з огляду на характер правопорушення, яке є злочином проти власності, а також з урахуванням того, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджувався саме за вчинення злочинів проти власності.

Водночас, беручи до уваги відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілого, той факт, що викрадене майно було йому повернуто, зважаючи на поведінку ОСОБА_1 після вчинення кримінального правопорушення, а саме на той факт, що він офіційно працевлаштувався, тобто вжив заходів до позитивних змін у житті, а також на положення статті 65 КК України, ч.2 ст.50 КК України, якими визначено, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд вважає за можливе не призначати запропоноване прокурором покарання у виді позбавлення волі, а призначити покарання у виді арешту, який також полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції, - на максимальний строк, передбачений санкцією ч.2 статті 185 КК України.

Строк відбування покарання слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання - з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з засудженого, цивільний позов потерпілий не заявляв, запобіжний захід не обирався, з урахуванням процесуальної поведінки ОСОБА_1 підстав для його обрання не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 6 /шести/ місяців арешту.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 490 (чотириста дев`яносто) гривень 35 копійок).

Речові докази - велосипед «Люкс дорожник», переданий на відповідальне зберігання потерпілому та чоловічу куртку чорного кольору, передану на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , вважати повернутими за належністю; диск «Titanum» з відеофайлами від 03.11.2020 - зберігати в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя