Рішення № 98700857, 15.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2021Справа № 910/15313/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального провадження матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ" вул. Тополина, буд. 26, кв.99, м. Дніпро,49000

до Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" вул. М. Кривоноса,2 А, м. Київ, 03037

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Центр комп`ютерних технологій "ІнфоПлюс"

про визнання протиправним і скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Губаненко Ю.П. - ордер № 54688 від 18.11.2020 року;

від третьої особи: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету відповідача, оформленого протоколом № 33 від 25.08.2020 року, яким Приватне акціонерне товариство «Центр комп`ютерних технологій «ІнфоПлюс» визнано переможцем за результатами закупівлі пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуг з його впровадження (ДК 021:2015:48310000-4 - Пакети програмного забезпечення для створення документів) за процедурою - відкриті торги (номер процедури в системі електронних закупівель: UA-2020-07-28-009354-с), а також визнання недійсним укладеного між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «Центр комп`ютерних технологій «ІнфоПлюс» договору № 79-Г-20 від 22.09.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що учасником - ПАТ «ЦКТ «ІнфоПлюс» було порушено вимоги щодо документів, що надаються на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям закупівлі, у зв`язку з чим рішення тендерного комітету, оформлене протоколом, а також укладений за результатами закупівлі договір мають бути визнані недійсними в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року за результатами розгляду клопотання від 23.10.2020 року № 23/10 про усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15313/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.12.2020 року.

Окрім цього, вказаною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Центр комп`ютерних технологій «ІнфоПлюс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 03.02.2021 року.

У підготовчому засіданні 03.02.2021 року протокольно оголошено перерву на 10.03.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/15313/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 15.04.2021 року.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через загальний відділ діловодства суду 23.11.2020 року від відповідача надійшов відзив від 20.11.2020 року №1239/05 на позовну заяву, в якому останній заперечує проти доводів позивача, зазначаючи, що тендерна пропозиція Приватного акціонерного товариства «Центр комп`ютерних технологій «ІнфоПлюс» відповідає тендерній документації, що також підтверджується рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 14.09.2020 року № 17265-p/пк-пз, зокрема, в частині відповідності учасника кваліфікаційному критерію щодо документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору. Одночасно відповідач вказує, що між відповідачем та третьою особою Договір укладений у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та на виконання законного рішення відповідача, у зв`язку з чим порушення прав та інтересів відповідача внаслідок його укладення відсутнє. Відзив разом з доказами направлення на адресу позивача судом долучено до матеріалів справи.

Також, через загальний відділ діловодства суду 23.11.2020 року від відповідача надійшло клопотання від 20.11.2020 року № 1240/05.1 про зупинення провадження у справі; 26.11.2020 року від позивача надійшло клопотання від 20.11.2020 року № 20/11 про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 09.12.2020 року уповноваженим представником третьої особи подано для долучення до матеріалів справи письмові пояснення від 07.12.2020 року № 497/01 щодо позову, які долучено судом до матеріалів справи.

Крім того, до початку судового засідання засобами електронного зв`язку 03.02.2021 року від позивача надійшло клопотання від 02.02.2021 року № 02/02 про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача, яке долучено судом до матеріалів справи.

Також, у підготовчому засіданні 03.02.2021 року уповноваженим представником третьої особи подано для долучення до матеріалів справи клопотання від 03.02.2021 року б/н про долучення доказів відправлення письмових пояснень на адресу позивача та копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2021 року у справі № 640/23975/20.

До початку судового засідання через загальний відділ діловодства суду 09.03.2021 року від позивача надійшло клопотання від 09.03.2021 року № 02/03 про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача, яке долучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 10.03.2021 року уповноваженим представником відповідача заявлено усне клопотання про залишення без розгляду клопотання від 23.11.2020 року № 1240/05.1 про зупинення провадження у справі у зв`язку з набранням законної сили рішенням по адміністративній справі № 640/23975/20 від 20.01.2021 року.

Розглянувши в підготовчому засіданні 10.03.2021 року усне клопотання відповідача судом протокольно ухвалено про залишення без розгляду клопотання від 23.11.2020 року № 1240/05.1 про зупинення провадження у справі.

Окрім цього, до початку судового засідання з розгляду справи по суті засобами електронного зв`язку 12.04.2021 року від позивача надійшло клопотання від 12.04.2021 року № 12/04 про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача, яке долучено судом до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті станом на 15.04.2021 року до суду не надходило.

В підготовчі судові засідання 09.12.2020 року, 03.02.2021 року, 10.03.2021 року з`явились уповноважені представники відповідача та третьої особи, представник позивача не з`явився.

Про дату, місце та час проведення підготовчих засідань позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105473840096, 0105475121259, 0105477262747.

В судове засідання з розгляду справи по суті 15.04.2021 року з`явився уповноважений представник відповідача, представники позивача та третьої особи не з`явилися.

Про поважні причинити неявки представника третьої особи суд не повідомлено.

Про дату, місце та час проведення судового засідання з розгляду справи по суті позивач та третя особа повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105474894890, 0105474894874 та розпискою представника третьої особи б/н від 10.03.2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Айкор Технолоджі» та Приватне акціонерне товариство «Центр комп`ютерних технологій» не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, третьою особою не забезпечено участь представника в судовому засіданні, з урахуванням заяви позивача щодо проведення судового засідання 15.04.2021 без участі представника ТОВ «Айкор Технолоджі» суд здійснював розгляд справи виключно за наявними матеріалами за відсутності представників позивача та третьої особи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2021 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.04.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «По публічні закупівлі» (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон - гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.

Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.

Уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

Для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника уповноважена особа може залучати інших працівників замовника.

За рішенням замовника може утворюватися робоча група у складі працівників замовника для розгляду тендерних пропозицій/пропозицій. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу. До складу робочої групи застосовуються вимоги абзацу другого частини сьомої цієї статті. Робоча група бере участь у розгляді тендерних пропозицій/пропозицій, у проведенні переговорів у разі здійснення переговорної процедури, а рішення робочої групи має дорадчий характер.

Як встановлено судом за матеріалами справи, замовником - Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» прийнято рішення, оформлене протоколом від 28.07.2020 № 30, про проведення відкритих торгів на предмет закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником та назвою відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частини предмета закупівлі: код ДК 021:2015: 48310000-4 «Пакети програмного забезпечення для створення документів» (пакети програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуги з його впровадження), затвердження тендерної документації та оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення процедури закупівлі.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію та проект договору про закупівлю не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

Положеннями ч. 2 ст. 21 Закону України «По публічні закупівлі» встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;

4) очікувана вартість предмета закупівлі;

5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

7) умови оплати;

8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;

9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;

11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;

12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Так, 28.07.2020 року на веб-порталі електронної системи закупівель Prozorro у мережі Інтернет https://prozorro.gov.ua за ідентифікатором закупівлі № UA-2020-07-28-009354-c відповідачем оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуг з його впровадження за кодом CPV за ДК 021:2015:48310000-4: «Пакети програмного забезпечення для створення документів», у кількості 1 штука, з очікуваною вартістю 290 000,00 грн., строком поставки - 31.12.2020 року, кінцевий строк подання тендерних пропозицій до 13.08.2020 року, а також тендерну документацію на закупівлю.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Тендерної документації «Інструкція з підготовки тендерної документації» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де визначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів в електронну систему закупівель у вигляді скан-копій у форматі PDF, виготовлених з оригіналів документів, складених безпосередньо учасником (довідки довільної форми, інші документи, складені учасником згідно цієї документації), з копій документів, засвідчених підписом та печаткою учасника (у разі їх використання), надання яких вимагається згідно цієї документації, а так само з оригіналів документів, виданих учаснику іншими організаціями, підприємствами та установами, та необхідність надання яких вимагається згідно цієї документації, зокрема:

- інформації та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріями;

- інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі;

- документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції;

- листа-згоди на обробку персональних даних (Додаток № 6 до цієї тендерної документації), дана форма обов`язково подається в складі тендерної пропозиції на кожну особу, персональні дані якої використовуються при проведення процедури закупівлі.

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Тендерної документації «Інструкція з підготовки тендерної документації» кваліфікаційні критерії та документи, які відповідно до вимог ст. 16 Закону подає учасник у складі своєї пропозиції з метою підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, зазначені у Додатку № 1 до цієї тендерної документації, скан-копії з оригіналів укладеного та виконаного аналогічного договору (або з його копії), засвідченого підписом та печаткою учасника (у разі її використання), з усіма додатками та документами які підтверджують факт виконання такого договору належним чином - акти здачі товару, товарні накладні, тощо.

Розділом V Тендерної документації «Оцінка тендерної пропозиції» визначено, що єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна, з включенням до ціни податку на додану вартість (ПДВ), якщо учасник платник податку на додану вартість (ч. 1)

Підстави, за яких замовних відхиляє тендерну пропозицію учасника із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, визначені в ч. 3 розділу V тендерної документації.

Зокрема, замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо:

- учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною 1 статті 17 Закону;

- тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «По публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Як встановлено судом за матеріалами справи, згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі електронної системи закупівель Prozorro у мережі Інтернет, за даними Реєстру тендерних пропозицій для участі у спірній процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Айкор Технолоджі» з ціновою пропозицією 290000,00 грн., Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» з ціновою пропозицією 250 980,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙКЮЖН ІТ» з ціновою пропозицією 270 000,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР:СТРІМ» з ціновою пропозицією 289 169,00 грн.

Відповідно до статті 28 Закону України «По публічні закупівлі» перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій/пропозицій. Розкриття тендерних пропозицій/пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям/умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а також з інформацією та документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель одразу після завершення електронного аукціону.

Під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни.

За умовами ч. 1 ст. 29 Закону України «По публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

Під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника та приведеної ціни.

За результатами аукціону відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 14.08.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи, електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною пропозицією визначено пропозицію учасника ТОВ «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» з ціною 119 666,00 грн.

Частиною 9 статті 29 Закону України «По публічні закупівлі» після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Згідно з рішенням замовника, оформленим протоколом від 20.08.2020 року № 32, копія якого наявна в матеріалах справи, пропозиція позивача за ціною 119 666,00 грн. з ПДВ була відхилена з огляду на невідповідність пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, а також невідповідності учасника одному із встановлених кваліфікаційних критеріїв, а саме:

- договорами, наданим учасником, передбачено невиключне право на використання Комп`ютерної програми «Система електронного документообігу «АйДок» або ж невиключне право на використання економічних та інших привілеїв Комп`ютерної програми «Система електронного документообігу «АйДок», що не відповідає визначеним замовником вимогам до аналогічних договорів;

- цінова пропозиція подана учасником ТОВ «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» за двома різними формами одна з яких не відповідає тендерній документації та має інформацію щодо предмета закупівлі, яка суперечить вимогам Тендерної документації - «Послуги щодо постачання програмного забезпечення у вигляді ліцензії на платформу «Система електронного документообігу «АйДок» терміном на 1 рік» та не відповідає потребам замовника;

- не виконано вимоги пункту 5 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної документації щодо надання:

- документів довільної форми, які підтверджують:

a. можливості щодо підтримки і розвитку системи електронного документообігу (далі-СЕД, які включатимуть як технічну підтримку програмного забезпечення СЕД, так і його адаптацію відповідно до нових потреб замовника та вимог законодавства і нормативно-правових актів;

b. здатність учасника забезпечити замовника необхідними навчальними програмами та матеріалами щодо користування запропонованою СЕД для підготовки користувачів замовника (спеціалістів з діловодства, спеціалістів з адміністрування, інших користувачів);

c. здатність учасника забезпечити замовника повним комплектом експлуатаційної документації українською мовою на СЕД (документації користувачів та адміністраторів);

- акта перевірки функціонування сервісу інтеграції між пропонованою СЕД та СЕВ ООВ;

- чинного авторизованого листа виробника програмного забезпечення базової СЕД (або його офіційного представника), який має містити посилання на цю тендерну процедуру, засвідчувати партнерській статус учасника та надане йому право розповсюджувати, впроваджувати, здійснювати гарантійну та технічну підтримку програмного забезпечення базової СЕД, що пропонується у складі тендерної пропозиції Учасником;

- чинного авторизованого листа від виробника криптографічних програмних засобів (або його офіційного представника), який засвідчує партнерський статус учасника та його повноваження щодо інтеграції криптографічних програмних засобів до пропонованого програмного забезпечення СЕД, повноваження щодо розповсюдження і впровадження криптографічних програмних засобів, що пропонуються у складі тендерної пропозиції учасником;

- детальної специфікації програмного забезпечення (програмної продукції), що пропонується для СЕД, в якій зазначається назва і версія пропонованого програмного забезпечення, тип ліцензії, кількість ліцензій, ціна за одиницю та загальна вартість;

- пункти 2.3.17., 2.3.19., 2.6.1., 2.9.8., 2.19.2, 2.22.7., 2.24.9, 2.3.2., 2.3.18., 2.4.9., 2.5.1., 2.9.2., 2.9.4., 2.10.3., 2.11.1., 2.17.1., 2.21.3., 2.22.3., 2.22.4., 2.22.5., 2.24.1-2.24.3, 2.26.6., 2.28.5., 2.29.4., 2.29.5., 2.35.3. наданої ТОВ «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» Технічної специфікації на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним та іншим вимогами до предмета закупівлі не відповідають вимогам п. 1 розділу ІІІ Тендерної документації, п. 1.1.1. та відповідним пунктам Додатку № 3 «Технічні вимоги щодо впровадження системи електронного документообігу» до Тендерної документації.

За умовами ч. 11 ст. 29 Закону України «По публічні закупівлі» у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «По публічні закупівлі» рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Так, замовником було опрацьовано тендерну пропозицію іншого учасника закупівлі - Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» та 25.08.2020 року прийнято рішення, оформлене протоколом № 33, про визначення останнього переможцем за результатами закупівлі пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуг з його впровадження (ДК 021:2015:48310000-4: «Пакети програмного забезпечення для створення документів») з ціновою пропозицією 229 900,00 грн. з ПДВ та про намір укладення з переможцем договору на закупівлю відповідного товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «По публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.

Органом оскарження в сфері державних закупівель є Антимонопольний комітет України.

Так, порядок оскарження процедур закупівлі передбачено ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

Частиною 18 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Згідно з ч. 23 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до Антимонопольного комітету України зі скаргою від 01.01.2020 № UA-2020-07-28-009354-c.c2 щодо порушення замовником - Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» порядку проведення процедури закупівлі, в якій просив, зокрема, зобов`язати замовника скасувати рішення про відхилення пропозиції ТОВ «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» та рішення про визначення переможця процедури закупівлі.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 14.09.2020 № 17265-р/пк-пз, копія якого наявна в матеріалах справи, відмовлено у задоволенні скарги позивача, оскільки скаржником: порушено законодавчо встановлені строки оскарження рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції позивача; не доведено та документально не підтверджено факт того, що наданий переможцем договір не є аналогічним в розумінні умов документації, а також не доведено та документально не підтверджено факт використання переможцем у довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації, поданої у складі тендерної пропозиції, персональних даних осіб.

В свою чергу, не погодившись з наведеним Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 14.09.2020 № 17265-р/пк-пз, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 14.09.2020 року № 17265-р/пк-пз та зобов`язання вказану адміністративну колегію повторно розглянути скаргу ТОВ «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 640/23975/20 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» відмовлено повністю з підстав правомірності рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 14.09.2020 року № 17265-р/пк-пз за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» від 01.09.2020 року №UA-2020-07-28-009354-с, оскільки висновки органу оскарження є обґрунтованими.

В свою чергу, зазначеним судовим рішенням у справі № 640/23975/20 зважаючи на те, що положення наданого Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» на підтвердженні відповідності кваліфікаційним критеріям договору у повному обсязі відповідають вимогам замовника щодо порядку підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, листи - згоди на обробку персональних даних відповідають формі, наданій замовником в Додатку № 6 до Тендерної документації, суд погодився з висновками органу оскарження про недоведеність та не підтвердження документально ТОВ «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» факту, що наданий переможцем договір не є аналогічним в розумінні умов документації, та факту невідповідності листів - згод на обробку персональних даних вимогам документації, у зв`язку з чим встановив відсутність підстав для скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 14.09.2020 року № 17265-р/пк-пз.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається із матеріалів справи, в подальшому за результатами проведеної процедури закупівлі 22 вересня 2020 року між третьою особою - Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» (виконавець за договором, третя особа у справі) та Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (замовник за договором, відповідач у справі) укладено Договір № 79-Г-20 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язується поставити продукт та надати послуги з впровадження, що включають: постачання замовнику за етапом 1 Календарного плану 11 примірників Продукту «Система електронного документообігу АСКОД» з наданням відповідного дозволу (ліцензії) на право використання цього продукту; послуги з впровадження продукту за етапом 2 Календарного плану, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно п.1.1 Договору останній укладений за результатами відкритих торгів відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Назва предмету закупівлі згідно коду за ДК 021:2015:48310000-4: «Пакети програмного забезпечення для створення документів».

Розділами 2 - 13 Договору сторони узгодили якість продукту та послуг, ціну та порядок здійснення оплати, постачання продукту та надання послуг з його впровадження, права, обов`язки та відповідальність сторін, гарантії та строк дії Договору тощо.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторонами та в частині постачання і впровадження програмного продукту діє по 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторін, зокрема в частині взаємних розрахунків.

Вказаний Договір підписаний представниками замовника та виконавця та скріплений печатками сторін.

Крім того, сторонами підписано Додатки до Договору, які є невід`ємними його частинами: Календарний план виконання договору (Додаток № 1); Специфікація (Додаток № 2); Технічні вимоги щодо впровадження системи електронного документообігу (Додаток № 3); Ліцензійні умови використання продукту (Додаток № 4).

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який регулюється нормами §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України, з елементами договору надання послуг, який регулюється норм глави 63 Цивільного кодексу України, тобто є змішаним договором.

Суд зазначає, що можливість укладення сторонами змішаного договору та узгодження ними умов в такому договорі не суперечить приписам ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

При цьому за умовами Договору програмний продукт передається у вигляді, в якому він був створений виробником (розробником). Підписанням цього Договору замовник засвідчує обізнаність з функціональним призначенням і можливостями продукту, а також усвідомлює для яких саме потреб він може використовуватися і які результати можуть бути отримані внаслідок використання продукту (п. 4.4 Договору).

Виконавець гарантує, що має виключні майнові права власності на продукт за цим Договором або йому надане право розповсюджувати, впроваджувати, здійснювати гарантійну і технічну підтримку продукти, та має відповідні документи, необхідні для виконання умов Договору (п. 4.11 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як визначено в п.3.1 Договору, ціна Договору становить 229 900,00 грн. з ПДВ.

Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до п.п. 10.1. Договору з врахуванням Додатку № 1 «Календарний план виконання Договору» послуги постачання і впровадження програмного продукту надаються з 22 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року, а саме: за етапом 1 постачання замовнику 11 примірників Продукту «Система електронного документообігу АСКОД» з наданням відповідного дозволу (ліцензії) на право використання цього продукту - протягом 20 робочих днів з дати укладення договору; за етапом 2 послуги з впровадження продукту - протягом 40 робочих днів після виконання етапу 1. Початок постачання/надання послуг визначається датою підписання Договору; етапи (підетапи) можуть виконуватись паралельно.

Згідно з частиною 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу.

Виконавець передає замовнику примірники продукту, ліцензій та спеціальних електронних ключів для встановлення (інсталяції) продукту на сервер за актом приймання-передачі програмного продукту в двох оригінальних примірниках, який підписується уповноваженими представниками сторін. (п.4.5 Договору).

Згідно з п. 5.6. Договору приймання-передача наданих послуг здійснюється сторонами поетапно згідно календарного плану за актами приймання-передачі наданих послуг.

В свою чергу, не погоджуючись із результатами процедури закупівлі з огляду на невідповідності вимогам Тендерної документації документів, наданих Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» у складі тендерної пропозиції, що призвело до порушення прав та інтересів позивача як учасника процедури закупівлі, посилаючись при цьому на факт порушення встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» принципів об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, а також відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, і як наслідок, прийняття неправомірних рішень у вигляді протоколів засідань комітету відповідача, останній звернувся із даною позовною заявою до суду, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» як замовника закупівлі, оформлене протоколом № 33 від 25.08.2020 року, яким Приватне акціонерне товариство «Центр комп`ютерних технологій «ІнфоПлюс» визнано переможцем за результатами закупівлі пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуг з його впровадження (ДК 021:2015:48310000-4 - Пакети програмного забезпечення для створення документів) за процедурою - відкриті торги (номер процедури в системі електронних закупівель: UA-2020-07-28-009354-с), а також визнати недійсним договір № 79-Г-20 від 22.09.2020 року, укладений між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та Приватним акціонерним товариством «Центр комп`ютерних технологій «ІнфоПлюс».

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

За змістом п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

За визначенням пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

За змістом пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; інформацію про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби). Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

При цьому технічна специфікація повинна містити: опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі. (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Згідно положень ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Водночас, ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Тобто замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені ст. 16 Закону. Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 18.02.2021 у справі 905/743/20.

Наразі, як свідчать матеріали справи, замовник у відповідності до приписів чинного законодавства визначив предмет закупівлі, виходячи з необхідності забезпечення власних потреб у постачанні та встановленні на комп`ютерах відповідача програмного забезпечення для створення документів з урахуванням необхідності вибору та використання в своїй діяльності програмного продукту саме з технічними характеристиками та функціональними вимогами, обумовленими у Додатку № 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до Тендерної документації.

В свою чергу, у відповідності до визначених відповідачем як замовником процедури закупівлі кваліфікаційних критеріїв учасників, останні мали подати у складі своєї тендерної пропозиції певні документи, що підтверджують можливість постачання пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу «Пакети програмного забезпечення для створення документів», їх відповідність визначеним якостям та технічним характеристикам, а також надання послуг з його впровадження.

Суд зазначає, що оскільки предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога про визнання протиправним та скасування рішення замовника, оформленого протоколом № 33 від 25.08.2020 року, яким Приватне акціонерне товариство «Центр комп`ютерних технологій «ІнфоПлюс» визнано переможцем процедури закупівлі (номер процедури в системі електронних закупівель: UA-2020-07-28-009354-с), прийнятого після відхилення тендерної пропозиції позивача відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі", при вирішенні даного спору підлягають встановленню обставини правомірності відхилення відповідачем пропозиції позивач, визначеної за результатами оцінки найбільш економічно вигідною.

Наразі, відповідно до пункту 4.1 розділу І Тендерної документації предметом закупівлі є ДК 021:2015: 48310000-4 «Пакети програмного забезпечення для створення документів» (пакети програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуги з його впровадження).

Відповідно до пункту 5 розділу III Тендерної документації кваліфікаційні критерії та документи, які відповідно до вимог статті 16 Закону подає учасник у складі своєї пропозиції з метою підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, зазначені у додатку 1 до Тендерної документації.

Додаток 1 Тендерної документації містить перелік документів, що надаються для підтвердження відповідності учасниками кваліфікаційним критеріям (частина 2 статті 16 Закону).

Зокрема, згідно з пунктом 3 додатку 1 Тендерної документації передбачено надання: «скан-копії з оригіналів укладеного (укладених) та виконаного (виконаних) аналогічного (аналогічних) договору (договорів) (або з його (їх) копії (копій), засвідченого (засвідчених) підписом та печаткою Учасника (у разі її використання), з усіма додатками та документами, які підтверджують факт виконання такого (таких) договору (договорів) належним чином - акти здачі товару, товарні накладні, тощо (при наданні документів конфіденційна інформація (зокрема, сума/ вартість) може бути прихована (зачернена); Аналогічним вважається виконаний договір, яким передбачено поставку пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуги з його впровадження».

Як свідчать матеріали справи, а також встановлено під час розгляду адміністративної справи № 640/23975/20, на виконання вказаної вимоги у складі Тендерної пропозиції AT "Інфоплюс" надано скан - копії: Договору № 98/2019 від 19.03.2019, Додаткової угоди № 01 від 11.09.2019, Акту наданих послуг № 01/98 від 12.12.2019.

Згідно п. 1.1 Договору № 98/2019 від 19.03.2019 виконавець зобов`язується надати Замовнику, а Замовник прийняти і оплатити послуги за кодом ДК 021:2015 « 48310000-4 Пакети програмного забезпечення для створення документів (впровадження системи електронного документообігу».

За умовами Специфікації (Додаток 1 до Договору) послуги включають:

- пакети програмного забезпечення для створення документів (система електронного документообігу на базі програмного забезпечення АСКОД), що включають послуги з постачання необхідного програмного забезпечення згідно специфікації;

- послуги з налаштування системи електронного документообігу, у тому числі постачання програмної продукції, створеної шляхом модернізації поставленого програмного забезпечення, та налаштування бази даних і програмного забезпечення СЕД відповідно до вимог Технічного завдання; послуги з впровадження системи електронного документообігу».

При цьому згідно з проектом договору (Додаток 4 до Тендерної документації):

« 1.1. Договір укладений за результатами відкритих торгів відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Назва предмету закупівлі згідно коду за ДК 021:2015: 48310000-4 - «Пакети програмного забезпечення для створення документів» (пакети програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуги з його впровадження).

1.2. На умовах визначених Договором виконавець зобов`язується поставити продукт та надати послуги з впровадження, що включають:

1.2.1. Постачання замовнику за етапом 1 Календарного плану примірник(а)ів продукту з наданням відповідного дозволу (Ліцензії) на право використання цього продукту.

1.2.2. Послуги з впровадження продукту за етапом 2 Календарного плану, а замовник зобов`язується прийняти та оплати їх».

Отже, як вбачається із змісту Тендерної документації та предмету укладеного Договору № 98/2019 від 19.03.2019, наданого AT "Інфоплюс" для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, відповідні положення правочинів є ідентичними та в повному обсязі відповідають вимогам замовника щодо порядку підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів.

Таким чином, викладені в позовній заяві твердження позивача про те, що переможцем процедури закупівлі не надано у складі тендерної документації на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, укладених та виконаних, судом до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Поряд із цим згідно інформації, розміщеної на веб-порталі електронної системи закупівель Prozorro у мережі Інтернет (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-28-009354-c), судом встановлено, що на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкор Технолоджі" подано договори, якими передбачено надання позивачем як ліцензіатом невиключного права на використання Комп`ютерної програми «Система електронного документообігу «АйДок» або ж надання невиключного право на використання економічних та інших привілеїв Комп`ютерної програми «Система електронного документообігу «АйДок», а також послуг, пов`язаних з постачанням програмного забезпечення у вигляді ліцензії на платформу «Система електронного документообігу «АйДок», що не відповідає встановленим замовником вимогам до аналогічних договорів.

При цьому суд звертає увагу, що згідно з визначеними замовником вимогами аналогічним вважається виконаний договір, яким передбачено поставку пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуги з його впровадження.

Також, позивачем у складі пропозиції не надано документів, визначених пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної документації, для підтвердження її відповідності технічним, якісним та кількісним характеристиками предмета закупівлі

Окрім цього, пункти 2.3.2., 2.3.18., 2.4.9., 2.5.1., 2.9.2., 2.9.4., 2.10.3., 2.11.1., 2.17.1., 2.21.3., 2.22.3., 2.22.4., 2.22.5., 2.24.1-2.24.3, 2.26.6., 2.28.5., 2.29.4., 2.29.5., 2.35.3. наданої ТОВ «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» у складі своєї пропозиції Технічної специфікації не відповідають вимогам, встановленим відповідними пунктами Додатку № 3 до Тендерної документації вимогам.

Отже, враховуючи, що позивач під час проведення процедури закупівлі не надав належні документи для підтвердження кваліфікаційних вимог та для підтвердження відповідності пропозиції технічним, кількісним та якісним характеристикам предмету закупівлі, відтак тендерна пропозиція позивача не відповідає умовам тендерної документації, що в силу ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для її відхилення.

Також, в обґрунтування позовних позивач в частині посилання на факт порушення відповідачем при подачі тендерної пропозиції вимог щодо документів, що надаються на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям закупівлі, окрім тверджень про те, що наданий договір не є аналогічним в розумінні умов документації, зазначає, що листи - згоди на обробку персональних даних не відповідають вимогам тендерної документації.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, зокрема, листа-згоди на обробку персональних даних (додаток 6 тендерної документації), дана форма обов`язково подається в складі тендерної пропозиції на кожну особу, персональні дані якої використовуються при проведенні процедури закупівлі.

На виконання вказаної вимоги тендерної документації Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» у складі тендерної пропозиції надано замовнику скан-копії листів-згод від 12.08.2020 на розкриття персональних даних наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , наступного змісту: «Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.10 № 2297-VI даю згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних, які передбачено Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з нормами чинного законодавства, моїх персональних даних (у т.ч. паспортні дані, ідентифікаційний код, свідоцтво платника податків, банківські реквізити, розрахункові рахунки, електронні ідентифікаційні дані: номери телефонів, електронні адреси або інша необхідна інформація, передбачена законодавством), відомостей, які надаю про себе для забезпечення участі у процедурі відкритих торгів, цивільно-правових та господарських відносин».

Вказані тексти є тотожними у всіх листах-згодах на обробку персональних даних та містять прізвище, ініціали та підписи зазначених вище осіб.

Аналіз змісту форми, яка міститься в додатку № 6 до Тендерної документації та змісту листів-згод, які було надано учасником закупівлі - Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» свідчить, що надані переможцем листи повністю відповідають формі, наведеній Замовником в додатку № 6 до Тендерної документації.

При цьому суд зауважує, що Тендерною документацією не вимагалось надання учасниками закупівлі підтвердження про проведення додаткових ідентифікаційних процедур.

Окрім того, гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не є особами, уповноваженими на подання Тендерної пропозиції замовнику, не є посадовими особами або посадовими особами Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС», які уповноважені на подання та підписання документів тендерної пропозиції від імені юридичної особи, а є лише працівниками підприємства з відповідною кваліфікацією.

Таким чином, листи-згоди на обробку персональних даних кваліфікованих працівників подані з дотриманням форми, передбаченої додатком № 6 до Тендерної документації, тобто Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» виконано вимоги Тендерної документації в частині подання листів-згод на обробку персональних даних кваліфікованих працівників.

Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Згідно із статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 922/2391/16.

Таким чином, фактичні обставини, а саме в частині, що стосується правомірності висновків Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у рішенні №17265-р/пк-пз від 14.09.2020, про недоведеність та не підтвердження документально ТОВ «АЙКОР ТЕХНОЛОДЖІ» факту, що наданий переможцем договір не є аналогічним в розумінні умов документації, та факту невідповідності листів - згод на обробку персональних даних вимогам документації, як такі, що в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення для даної справи, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2021 року у справі № 640/23975/20, яке набрало законної сили, зокрема, обставини дотримання Приватним акціонерним товариством «Центр комп`ютерних технологій «ІнфоПлюс» вимог Тендерної документації та відповідності їй за формою і змістом наданих останнім у складі тендерної пропозиції документів, а саме: аналогічного за предметом закупівлі виконаного договору та листів -згод на обробку персональних даних.

Отже, враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги зміст затверджених відповідачем документів, які повинен надати учасник закупівлі, судом встановлено, що за обставин невідповідності пропозиції позивача умовам закупівлі та відсутності причин для відхилення тендерної пропозиції Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" як учасника закупівлі відповідачем оформлено протокол від 20.08.2020 року № 32 про відхилення пропозиції позивача та протокол від 25.08.2020 року № 33 про визнання третьої особи переможцем аукціону з дотриманням приписів Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на порушення відповідачем принципів відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а також об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, встановлених частиною 1 статті 5 Закону «Про публічні закупівлі», суд зазначає, що принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі забезпечується через оприлюднення документів, що стосуються процедури закупівлі, на веб-порталі Уповноваженого органу і полягає у відкритому для ознайомлення доступі громадськості до інформації про дії замовників, що спрямовані на використання коштів державного або місцевого бюджетів чи інших видів фінансового забезпечення як при здійсненні закупівель за процедурами, так і при здійсненні закупівель іншими способами.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» тендер/спрощена закупівля не може проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель згідно з частиною першою цієї статті. Доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики. Інформація про закупівлі, зазначена у частині першій цієї статті, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», у тому числі у формі відкритих даних.

Як встановлено судом та позивачем не спростовано, відповідачем оприлюднена в електронній системі закупівель Prozorro у мережі Інтернет https://prozorro.gov.ua інформація про закупівлю № UA-2020-07-28-009354-c у відповідності до визначеного ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» переліку, отже, за висновками суду, відсутні підстави вважати, що проведення процедури закупівлі відбулося із порушенням принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі.

Водночас, принцип об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі полягає в правомірному, ретельному та повному розгляді пропозицій учасників закупівель за вимогами норм Закону і умов проведення закупівлі. Розгляд пропозиції повинен унеможливлювати відхилення пропозиції учасника при наданні неправомірної переваги тендерній пропозиції іншого учасника чи тому, що цьому учасникові, з будь-яких суб`єктивних причин, не пов`язаних зі здійсненням закупівлі, не симпатизує замовник. Також недопустимим є упущення певних порушень, які не можна характеризувати як формальну помилку, для визнання переможцем учасника, який імпонує замовникові.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що оскаржуване рішення замовника, оформлене протоколом № 33 від 25.08.2020, не порушено прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки не впливає на відхилення його тендерної пропозиції, замовником дотримано вимоги щодо оприлюднення в електронній системі закупівель визначеної Законом інформації про закупівлю, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення принципів об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель при проведенні процедури закупівлі № UA-2020-07-28-009354-c, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету відповідача, оформленого протоколом № 33 від 25.08.2020 року, задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про визнання недійсним Договору № № 79-Г-20 від 22.09.2020 року, укладеного між відповідачем та третьою особою, суд зазначає, що недійсність договору про закупівлю визначається нормами ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з якими договір про закупівлю є нікчемним у разі: якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, суд, відповідно до ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим з огляду на важливість єдності і передбачуваності судової практики як реалізації принципу верховенства права у вирішенні спорів судами суд окремо наголошує, що за умови відсутності правової норми, яка закріплює обов`язковість врахування судами правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, практика їх застосування кореспондується із вимогами чинного законодавства, згідно з яким виключно Верховний Суд може відступити від цих позицій.

Так, відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (далі - Постанова № 11) загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п`ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) (його частини) необхідно встановити, що правочин (його частина) не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При цьому, зміст правочину відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Крім того, за приписами ч.1 ст. 207 Господарського кодексу, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю чи в частині.

Тобто, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору, зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

За змістом постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. (далі - Постанова № 9) відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до Постанови № 9 під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами, зокрема, про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

У відповідності до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто в силу припису ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проаналізувавши умови оспорюваного Договору № 79-Г-20 від 22.09.2020 суд приходить до висновку про його укладеність, зважаючи на погодження його сторонами усіх істотних для даного Договору умов.

Окрім цього судом взято до уваги той факт, що оспорюваний Договір прийнято сторонами до виконання, про що свідчить Звіт про виконання договору про закупівлю № UA-2020-07-28-009354-c, сформований 20.01.2020 та розміщений відповідачем на виконання вимог ч.9 ст. 39 Закону України «Про публічні закупівлі» на веб-порталі електронної системи закупівель Prozorro у мережі Інтернет за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-28-009354-c.

Частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Водночас, частини перша, третя і четверта статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України, зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14 ГПК України, судом встановлено, що пропозиція третьої особи відповідає кваліфікаційним критеріям замовника процедури закупівлі, послуги, запропоновані третьою особою повністю відповідають по якості та технічним характеристикам вимогам документації на закупівлю послуги, при цьому судом не було встановлено наявність у замовника підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, передбачені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім цього суд зазначає, що умови договору про закупівлю не відрізняються від змісту Додатку № 4 до Тендерної документації та пропозиції переможця процедури закупівлі, в зв`язку з чим дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні відкритих торгів на предмет закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником та назвою відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частини предмета закупівлі: код ДК 021:2015: 48310000-4 «Пакети програмного забезпечення для створення документів» (пакети програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуги з його впровадження), № UA-2020-07-28-009354-c, та, відповідно, відсутність підстав для визнання недійсним Договору № 79-Г-20 від 22.09.2020, укладеного на виконання даної процедури закупівлі, як такого, що відповідає вимогам чинного законодавства у сфері державних закупівель та є правомірним відповідно до ст. 203 ЦК України.

За змістом ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

В контексті вищевикладених висновків суд зазначає, що оскаржуваний Договір не зачіпає майнових прав позивача, оскільки він не є ні переможцем, ні замовником, а тому визнання недійсним Договору не сприятиме захисту його прав.

Окремо суд наголошує, оскільки тендерна пропозиція позивача, допущена до участі в процедурі закупівлі, не відповідала вимогам до предмета закупівлі, визначеного відповідачем виходячи з власних потреб, останнім не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав чи інтересів зі сторони відповідача, відтак недопущення тендерної пропозиції Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТР КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ІНФОПЛЮС» не стало б гарантією перемоги позивача у процедурі закупівлі, позаяк за фактичних обставин участь останнього у торгах не призвела б до відновлення прав та інтересів позивача як учасника процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "ХіроБалані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також у зв`язку з відсутністю фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання недійсними результатів процедури закупівлі та укладеного за її результатами договору і настання відповідних юридичних наслідків, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову повністю з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 30 липня 2021 року.

Суддя А.М. Селівон