Ухвала суду № 98687622, 26.07.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

26.07.2021 Справа №607/13100/21 Провадження № 1-кс/607/4308/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., за участю секретаря судового засідання Канюки Н.В., прокурора Жука І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Пономаренка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Поважної Г.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Жуком І.О., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000924 від 02.07.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

26.07.2021 слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Поважна Г.В. звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000924 від 02.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що 21.06.2021 приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 , який раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», який розташований за адресою: вул. Миру, буд. 7, м. Тернопіль, таємно викрав з торгового стелажа шоколад арахіс-карамель «Milka» вагою 276 грам у кількості 5 штук, чим завдав матеріальної шкоди на суму 367 грн 20 коп. без ПДВ.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 21.06.2021 приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», що розташований за адресою: вул. Миру, буд. 7 в м. Тернопіль, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно повторно шляхом вільного доступу із торгового стелажа магазину своєю правою рукою взяв шоколад арахіс-карамель «Milka» вагою 276 грам у кількості 5 штук вартістю 73 грн 44 коп. без ПДВ за одиницю на загальну суму 367 грн 20 коп. без ПДВ, які в подальшому заховав усередину своїх штанів, у які був одягнений.

Із викраденим майном ОСОБА_1 , не маючи наміру розплатись за викрадений товар, попрямував до виходу повз турнікет на вході до торгової зали із приміщення магазину «Рукавичка», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 22.06.2021 приблизно о 19 год. 25 хв. у ОСОБА_1 , який раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, у приміщенні магазину «Рукавичка», який розташований за адресою: вул. Миру, буд. 7, м. Тернопіль, виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 22.06.2021 приблизно о 19 год. 25 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у вказаному магазині, підійшов до торгового стелажу із шоколадом з метою його таємного викрадення. ОСОБА_1 взяв із торгового стелажа магазину «Рукавичка», який розташований за адресою: вул. Миру, буд. 7, м. Тернопіль, належні TOB TBK «Львівхолод» шоколад молочний «Max Fun» у кількості 5 штук на суму 249 грн 55 коп. без ПДВ, заховавши вказані товари усередину своїх штанів. Однак ОСОБА_1 , перебуваючи у торговому залі, був помічений ОСОБА_2 . Незважаючи на викриття своєї злочинної діяльності, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що був помічений та викритий сторонньою особою, а саме ОСОБА_3 , вирішив відкрито продовжити викрадення майна та, незважаючи на крики ОСОБА_3 та її намагання його зупинити, вирвався від ОСОБА_3 , вибіг повз турнікет на вході до торгової зали і покинув приміщення магазину «Рукавичка», що на АДРЕСА_2 , чим спричинив TOB TBK «Львівхолод» майнову шкоду на загальну суму 249 грн 55 коп. без ПДВ.

Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № 12021211040000924 від 02.07.2021 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор Жук І.О. підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити. Зазначив, що також просить визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осібз урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень та майнового стану підозрюваного. Крім цього, прокурор визначив обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які вважає за необхідне покласти на підозрюваного.

У судовому засіданні захисник Пономаренко І.А. заперечував проти клопотання прокурора. Вказав, що має сумніви щодо того, що кримінальні правопорушення були вчинені ОСОБА_1 , а також вважає, що ризики, вказані стороною обвинувачення, є недоведеними. Зазначив, що ОСОБА_1 не має наміру переховуватись, що підтверджується тим, що останній не затриманий та самостійно з`явився у дане судове засідання. Вказав, що ОСОБА_1 має досить міцні соціальні зв`язки. Зазначив, що розмір застави, який просить обрати прокурор, є непомірним для підозрюваного.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника. Вказав, що на даний час проходить замісну терапію від наркозалежності та проживає разом із матір`ю та братами.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000924 від 02.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

21.07.2021 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінальних правопорушень від 01.07.2021; пояснення ОСОБА_4 від 01.07.2021; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_5 від 06.07.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 06.07.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 15.07.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 21.07.2021; протоколи огляду предмету (відеозапису) від 07.07.2021; протокол огляду від 16.07.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_7 від 15.07.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_2 від 21.07.2021; висновок експерта за результатами судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-21/7043-ТВ від 07.07.2021.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, серед яких і таке, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оц інюванні ризиків переховування. Також підозрюваний не має офіційного місця роботи, його соціальні зв`язки є досить слабкими, що в сукупності дає підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Посилання сторони захисту щодо міцності соціальних зв`язків не підтверджені належними доказами. Так, у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що проживає разом із матір`ю та рідними братами, однак з довідки, виданої ДП «Фаворит 3», вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 зареєстровані інші особи, які, зі слів останнього, є його тіткою, дядьком та двоюрідними братами. Доказів, які б підтверджували, що матір та рідні брати підозрюваного проживають за цією адресою, слідчому судді не надано.

Крім цього, з листа Тернопільського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області за вих. № 41/15/6217-21 від 19.07.2021 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у даному відділі, однак до уповноваженого органу з питань пробації не з`являється, що також свідчить про високу ймовірність його переховування від органу досудового розслідування та/або суду. Відтак слідчий суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане з посяганням на власність, є доведеним стороною обвинувачення. Так, на даний час до суду скерований обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України, в якому обвинуваченим є ОСОБА_1 . З огляду на принцип презумпції невинуватості вказане не свідчить про вчинення останнім такого кримінального правопорушення, однак є обставиною, яка враховується при застосуванні запобіжного заходу відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України. Крім цього, останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, враховуючи відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу, слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_1 і в подальшому може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, останній може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а в подальшому і вчинити нові корисливі кримінальні правопорушення.

При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, перебування на розгляді у Тернопільському міськрайонному суді обвинувального акту, в якому обвинуваченим є ОСОБА_1 , слабкі соціальні зв`язки останнього, відсутність місця офіційного працевлаштування та постійного джерела доходів, а також що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював його перебування в умовах СІЗО, оскільки проходження замісної терапії, докази про проходження якої стороною захисту також надані не були, можливе і в умовах тримання під вартою, і доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , відсутність доказів про майновий стан останнього та наявність у його власності рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави у запропонованому прокурором максимальному розмірі тадоходить висновку про необхідність визначення застави у мінімальному розмірі, передбаченому для даної категорії злочинів, а саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Поважної Г.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000924 від 02.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 57 (п`ятдесят сім) днів.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20.09.2021.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12021211040000924 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.07.2021.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків до 21.09.2021.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернена в дохід держави, зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й буде використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. В. Марциновська