Рішення № 98685219, 30.07.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1868/21

ЄУН 226/1868/21

Провадження № 2/226/627/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Долгої В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача Державного підприємства «Мирноградвугілля», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він має загальний стаж роботи 31 рік, з яких 29 років в умовах шкідливих факторів. 29.10.2020 року він був звільнений з ДП «Мирноградвугілля», де працював у ВП «Шахта «Капітальна», за ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію. Йому встановлено професійні захворювання: хронічна радикулопатія S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромом М54.1, хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст., хронічна сенсороневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху, супутній діагноз – ІХС (дифузний кардіосклероз) І 25.1 гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.2 СН1 ст.ризик 3 І 10.Х. 26.04.2021 року МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності по профзахворюванню та ступінь втрати професійної працездатності 65 відсотків загальної втрати працездатності. Внаслідок професійного захворювання йому заподіяна моральна шкода. Внаслідок отримання професійного захворювання у нього змінилися умови життя, що потягнуло за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму. Він став погано чути, швидко стомлюватися, через постійний кашель та приглухуватість відчуває дискомфорт та сором при спілкуванні з оточуючими людьми. Періодично з`являються напади задишки аж до задухи. Через майже постійний біль у спині, в нього обмежені рухи, що призводить до докладання чималих зусиль для повсякденного життя. Потребує він постійного медикаментозного лікування. Через гіпертонічну хворобу дуже часто відчуває сильний пульсуючий головний біль в лобній та скроневій ділянках. Він потребує постійного медикаментозного лікування, йому протипоказана фактично будь-яка робота, він швидко стомлюється, став інвалідом. Все це вплинуло на його спосіб життя, сімейний бюджет, оскільки для лікування необхідні чималі кошти. Він втратив нормальні життєві зв`язки та йому доводиться докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Внаслідок цього він відчуває неповноцінність та безпомічність. Відтепер йому постійно потрібні значні додаткові зусилля для організації його життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінює у розмірі 50000 грн. Просить суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Відповідач надав відзив на позов, де зазначив, що вважає, що сума у 50000,00 грн. моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням ОСОБА_1 не відповідає обставинам справи. Згідно ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику відшкодування моральної шкоди», моральну шкоду треба доказувати конкретними документами, підтверджуючи їх глибину і тривалість. Згідно висновку МСЕК від 26.04.2021 року позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. Професійне захворювання встановлено по факту роботи 29 років в шкідливих умовах, з яких тільки 6 років 3 місяці на ВП «Шахта «Капітальна». Тобто доля шкідливих умов у відповідача, що сприяла професійному захворюванню дорівнює 20%. Згідно роз`яснення вище зазначеного Пленуму Верховного суду України, при визначені грошового відшкодування моральної шкоди треба враховувати: характер, обсяг та тривалість страждань позивача; час роботи позивача на підприємстві відповідача та загальної тривалості праці останнього у шкідливих умовах та інше. Позовна заява не містить конкретних фактів, документів, підтверджуючих глибину і тривалість моральних страждань, що унеможливлює оцінити моральну шкоду у такому розмірі.

Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника та просив винести рішення по справі на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з ДП «Мирноградвугілля» (колишня назва ДП «Красноармійськвугілля) з 01.08.2014 року по 29.10.2020 року, де працював прохідником 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті. Був звільнений 29.10.2020 за ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.8-14).

Згідно з актом від 18.02.2021 року розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, позивачу встановлено професійне захворювання: основний хронічна радикулопатія S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромом М54.1, хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст., хронічна сенсороневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху, супутній діагноз – ІХС (дифузний кардіосклероз) І 25.1 гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.2 СН1 ст.ризик 3 І 10.Х. В умовах впливу шкідливих факторів позивач пропрацював 29 років, останнім підприємством, на якому він працював в умовах шкідливих факторів, є ДП «Миноградвугілля» (а.с.15-18).

26.04.2021 року МСЕК позивачу було встановлено за сукупністю 65% втрати професійної працездатності (із яких: 30% внаслідок хронічної попереково-крижової радикулопатії, 20% внаслідок хронічного бронхіту, 15% внаслідок приглухуватості) та третю групу інвалідності безстроково. Йому рекомендовано медикаментозне та санаторно-курортне лікування (а.с.19).

Відповідно до ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Про наявність права на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б“ підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати), де в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що: «положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця)».

Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що внаслідок професійних захворювань позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з захворюваннями, внаслідок яких його визнано інвалідом 3 групи та встановлено 65% втрати професійної працездатності безстроково, у душевних стражданнях, пов`язаних з наслідками цих захворювань, у зміні звичного перебігу життя, зокрема необхідності тривалий час лікуватися, у суттєвому обмеженні його фізичних можливостей, у безповоротності змін у стані здоров`я позивача. Але сума, в яку позивач оцінив заподіяну моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 50000 гривень, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві заподіяної йому моральної шкоди стягнути з відповідача на користь позивача 40000 гривень.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 726,40грн. (40000 грн. х 908,00грн. : 50000 грн. = 726,40 грн.), оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.

На підставі ст.2371 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 315-317, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Державного підприємства «Мирноградвугілля», місцезнаходження: 85320, м.Мирноград Донецької області, вул.Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, місцезнаходження: 84122, м Слов`янськ Донецької області, вул.Свободи, буд.5, код ЄДРПОУ 41325231, про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 40000 (сорок тисяч) грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь держави судовий збір у сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рибкін