Постанова № 9868038, 09.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-931/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Кусайло Я.Г.,

представників позивача - Куліша С.М., Корженко І.О.,

представника відповідача - Рень С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Втормет-Гадяч" відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет"до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекціїпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2010 року розивач Дочірнє підприємство "Втормет-Гадяч" відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекціїпро скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Гадяцькою МДПІ безпідставно зазначено в акті перевірки про нікчемність угод, укладених ДП "Втормет-Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" із ТОВ "Полтава-Техноком" та ТОВ "Торговий дім РСМ" у зв'язку із відсутністю в даних підприємств ліцензій на здійснення заготівлі, переробки металобрухту чорних металів. Позивач зазначив, що в ході проведення перевірки вимог податкового законодавства ним відповідачеві були надані документи, що доводять факт надання ДП "Втормет-Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" послуг підприємствами-контрагентами, у зв'язку із чим позивач вважає визначення Гадяцькою МДПІ зобов'язань з податку на прибуток підприємства в розмірі 34 676,02 грн. і відповідне нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17338,01 грн. неправомірним.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили скасувати податкові повідомлення-рішення №0000232301/0/52 від 30.06.2009 року, №0000232301/1/52 від 14.09.2009 року, №0000232301/2/52 від 04.12.2009 року, №0000232301/3/52 від 16.02.2010 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що в ході проведення Гадяцькою МДПІ планової виїзної перевірки ДП "Втормет-Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" було встановлено про наявність правовідносин з надання послуг по демонтажу, перевезенню металобрухту чорних металів позивача із підприємствами, які не мали ліцензій на провадження таких видів робіт. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в справі та вивчивши всі обставини справи в їх сукупності встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Втормет-Гадяч" відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет" засноване на колективній власності відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет" зареєстроване, відповідно до рішення загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом від 07 травня 20003 року №1, рішенням Гадяцької міської ради за №207-1 від 03 липня 2003 року, запису про включення до ЄДР №15601200000000500. Свідоцтво про державну реєстрацію від 03 липня 2003 року №69, оновлене 22 листопада 2007 року №706512.

ДП "Втормет-Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06 серпня 2003 року і станом на 15 червня 2009 року перебувало на податковому обліку в Гадяцькій МДПІ. у період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2008 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15 серпня 2003 року №23606610, індивідуальний податковий номер 324601416075 був зареєстрований платником податку на додану вартість з 15 серпня 2003 року.

ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" було проінформоване про проведення планової перевірки письмовим повідомленням від 04 листопада 2008 року №36/4321/10/23-047. 14 листопада 2008 року керівнику підприємства було вручено під розписку направлення на проведення перевірки та розпочато планову виїзну перевірку позивача. До перевірки визначений період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2008 року.

Посадовими особами підприємства для перевірки були надані первинні бухгалтерські та податкові документи лише за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, за їх поясненнями документів щодо діяльності підприємства в період до 01 липня 2007 року посадові особи підприємства надати не можуть з огляду на те, що директор та головний бухгалтер працюють з лютого місяця 2007 року а документація за період з 01 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року відсутня по тій причині, що попередній директор ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" в розшуку.

Перевірка діяльності підприємства проводилася на підставі направлення від 12 травня 2009 року №164, виданого Гадяцькою МДПІ, при дослідженні документів, наявних в матеріалах кримінальної справи, за дозволу прокуратури Гадяцького району Полтавської області та відомостей банківських установ, отриманих на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави по справі №2о-51/09, яким зобов'язано РУ ЗАТ КБ "Приватбанк" надати інформацію, яка містить банківську таємницю щодо ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" про обсяг коштів на рахунку №26004054501329 в ПГРУ ЗАТ "Приватбанк" за період діяльності підприємства з 01 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року із визначенням дат та сум проведених операцій та призначення платежів.

Таким чином, планова виїзна перевірка ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2008 року була проведена в період з 12 травня 2009 року по 08 червня 2009 року. Результати перевірки відображені в акті від 15 червня 2009 року №442/23-32460141. За висновками акту перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог підпункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 53217,68 грн., в тому числі в І кварталі 2006 року 4166,67 грн., ІІ кварталі 2006 року 14375,00 грн., І кварталі 2007 року 13500,00 грн., ІV кварталі 2007 року 5285,00 грн., ІІ кварталі 2008 року 15891,02 грн.

З урахуванням наведених висновків, Гадяцькою МДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року №0000232301/0/52, яким до сплати позивачеві податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 53217,68 грн., штрафну (фінансову) санкцію в сумі 26608,81 грн. Всього податкове повідомлення-рішення винесене на суму 79826,52 грн.

Позивач не погоджується із даним податковим повідомленням-рішення в частині донарахування ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства в сумі 34676,02 грн.

Донарахування даної суми податку на прибуток підприємства проведено Гадяцькою МДПІ внаслідок встановлення зайвого віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства сум грошових коштів у І кварталі 2007 року в розмірі 54000,00 грн., ІV кварталі 2007 року 21140,00 грн., ІІ кварталі 2008 року 63564,00 грн., сплачених ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" на користь підприємств контрагентів, в якості оплати за послуги, надавати які ці підприємства за твердженням відповідача не мали права, за відсутності ліцензії.

Судом встановлено, що 03 грудня 2007 року ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" укладений договір із Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РСМ" про надання послуг по демонтажу і навантаженню, про що вбачається з пункту 1.1 договору №181.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій протоколу погодження ціни на виконання послуг від 04 грудня 2007 року вартість робіт визначена: демонтаж 1 тон металобрухту 160,11 грн., навантаження металобрухту 244,18 грн. за одну годину роботи. Кошторисом від 04 грудня 2007 року визначена загальна вартість робіт в грудні 2007 року - з демонтажу металобрухту в розмірі 6018,33 грн., навантаженню металобрухту 11598,34 грн. Всього вартість послуг, прогнозовано наданих в грудні 2007 року була визначена сторонами в розмірі 21140,00 грн., про що ТОВ "Торговий дім РСМ" позивачеві наданий рахунок-фактуру від 27 грудня 2007 року №232.

До матеріалів справи позивачем залучено копії документів: реєстр талонів замовника за типовою формою 1-ТЗ до договору від 03 грудня 2007 року №181, талони замовника від 04 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 05 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 06 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 07 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 17 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 18 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 19 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 20 грудня 2007 року на суму 1464,95 грн., від 24 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 25 грудня 2007 року на суму 1220,90 грн., від 26 грудня 2007 року на суму 1464,95 грн., акт прийому-здачі виконаних робіт з демонтажу та навантаженню металобрухту на загальну суму 21140,00 грн.

Згідно із протоколом погодження ціни на виконання послуг від 03 березня 2008 року вартість робіт визначена: демонтаж 1 тон металобрухту 160,11 грн., навантаження металобрухту 245,13 грн. за одну годину роботи. Кошторисом від 03 березня 2008 року визначена загальна вартість робіт в березні 2008 року - з демонтажу металобрухту в розмірі 45207,56 грн., навантаженню металобрухту 7762,49 грн. Всього вартість послуг, прогнозовано наданих в березні 2008 року була визначена сторонами в розмірі 63564,06 грн., про що ТОВ "Торговий дім РСМ" позивачеві наданий рахунок-фактуру від 18 березня 2008 року №509.

Також до матеріалів справи позивачем залучено копії реєстру талонів замовника за типовою формою 1-ТЗ за березень 2008 року, талонів замовника від 05 березня 2008 року на суму 1715,92 грн., від 06 березня 2008 року на суму 1715,92 грн., від 12 березня 2008 року на суму 1225,65 грн., від 13 березня 2008 року на суму 1225,65 грн., від 14 березня 2008 року на суму 1715,92 грн., від 15 березня 2008 року на суму 1715,92 грн., акту прийому-здачі виконаних робіт з демонтажу та навантаженню металобрухту на загальну суму 63564,06 грн.

Також судом встановлено про укладення 31 січня 2007 року, відповідно до договору, листів від 02 серпня 2007 року, 14 серпня 2007 року ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава-Техноком" договору №1 про надання послуг з демонтажу, навантаженню, перевезенню металобрухту.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій протоколу погодження ціни на виконання послуг від 01 березня 2007 року вартість робіт визначена: навантаження металобрухту 237,50 грн. за одну годину роботи, перевезення металобрухту 160,00 грн. за тону, 5,50 за один кілометр. Кошторисом від 01 березня 2007 року визначена загальна вартість робіт за договором - з демонтажу металобрухту в розмірі 20000,00 грн., навантаженню металобрухту 15833,33 грн., перевезенню металобрухту 9166Ю67 грн. Всього вартість послуг, прогнозовано наданих в грудні 2007 року була визначена сторонами в розмірі 54000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем залучено копії документів: реєстр талонів замовника за типовою формою 1-ТЗ до договору від 31 січня 2007 року №1, талони замовника від 01 березня 2007 року, від 02 березня 2007 року, від 05 березня 2007 року, від 06 березня 2007 року, від 07 березня 2007 року, від 07 березня 2007 року, від 12 березня 2007 року, від 13 березня 2007 року, від 14 березня 2007 року, від 15 березня 2007 року, від 16 березня 2007 року, від 19 березня 2007 року, від 20 березня 2007 року, від 21 березня 2007 року, від 22 березня 2007 року,від 23 березня 2007 року кожний на суму 1187,50 грн., всього на загальну суму 19000,00 грн., реєстр товарно-транспортних накладних за типовою формою 1ТН за березень 2007 року, товарно-транспортні накладні від 21 березня 2007 року №79, від 21 березня 2007 року №80, від 28 березня 2007 року №97, від 29 березня 2007 року №98, від 30 березня 2007 року №99, акт прийому-передачі виконаних робіт з демонтажу, навантаженню та перевезенню металобрухту на загальну суму 21140,00 грн.

Зі змісту акту перевірки від 15 червня 2009 року №442/23-32460141вбачається, що перелічені вище документи були надані в ході проведення документальної перевірки, але вивчалися представниками Гадяцької МДПІ з огляду на те, що Відповідно до пункту 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Запаси"' затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року, передбачено включення до первісної вартості запасів інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказам Мінфіну України від 24.05.95 року №88 зазначається, що документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 1.6 порядку складення декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 року №143 визначено, що відомості, наведені в декларації, мають підтверджувати первинні документи.

В акті перевірки Гадяцькою МДПІ вказано, що типового документу з оформлення факту виконання робіт не розроблено. З чого перевіряючи ми робиться висновок про те, що такий документ має містити всі реквізити, передбачені ля документу первинного бухгалтерського обліку.

З огляду на вказане, Гадяцькою МДПІ визначено порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд критично оцінює дане твердження Гадяцької МДПІ з огляду на те, що за наслідками вивчення документів, складених підприємствами ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет", ТОВ "Торговий дім РСМ", ТОВ "Полтава - Техноком" можливо беззаперечно встановити вид документу, його назву, місце та дату складання, назви підприємств від імені яких складені документи, зміст та обсяг, одиниці виміру господарських операцій. З документів вбачається підписи осіб, посади, прізвища ім'я та по-батькові яких визначені чи безпосередньо в документах, чи однозначно ідентифікуються по договорах, актах за підписами осіб, що виступали від імені підприємств і брали участь у здійсненні господарських операцій.

Таким чином, документи, якими оформлені господарські операції, вчинені за договорами від 03 грудня 2007 року, 31 січня 2007 року відповідають вимогам, що ставляться статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і, відповідно відсутні в діях позивача порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Посилання Гадяцької МДПІ на наявність порушених справ про банкрутство підприємств контрагентів позивача ТОВ "Торговий дім РСМ", ТОВ "Полтава - Техноком" не може бути підставою для визнання договорів укладених підприємствами нечинними, адже справа про банкрутство ТОВ "Полтава - Техноком" порушена в лютому 2007 року не позбавляла суб'єкта господарювання права провадження господарської діяльності, справа про банкрутство ТОВ "Торговий дім РСМ" порушена поза межами часу вчинення ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" операцій з придбання послуг в даної організації. Сумніві щодо товарності угод чи відсутності їх фактичного виконання, фактичного здійснення робіт по демонтажу, навантаженню та перевезенню металобрухту представниками податкової ні в акті перевірку, ні в ході судового розгляду справи не наводилося. В ході проведення зустрічних перевірок даних підприємств фактів несплати податкових зобов'язань контрагентами позивача не встановлено. Крім того, суд зауважує на ті обставини, що фактичне надання ТОВ "Торговий дім РСМ", ТОВ "Полтава - Техноком" послуг з демонтажу, навантаження та перевезення металобрухту та відповідне їх отримання позивачем документально підтверджене письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Стосовно визначення Гадяцькою МДПІ договорів, укладених ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" 31 січня 2007 року із ТОВ "Полтава - Техноком", 03 грудня 2007 року із ТОВ "Торговий дім РСМ" нікчемними, та відповідно встановлення безпідставності включення позивачем витрат в зв'язку з виконанням цих угод до валових витрат підприємства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемність зазначених правочинів пов'язується відповідачем із відсутністю у ТОВ "Торговий дім РСМ", ТОВ "Полтава - Техноком", контрагентів ДП "Втормет Гадяч" ВАТ "Полтававтормет" по вищевказаним договорам, ліцензій на здійснення діяльності пов'язаної із заготівлею, переробкою брухту чорних і кольорових металів і його металургійною переробкою та аналізом оформлення виконання цих договорів (первинної документації).

Разом з тим, відповідно до положень частини 1 статті 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Тобто нікчемність (недійсність) таких угод не встановлена цим кодексом, а тому правочини, вчинені особою без відповідного дозволу (ліцензії) є оспорюваними.

Згідно із пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року № 9, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 Цивільного кодексу України є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Судом встановлено, що вищезазначені договори не були визнані судом недійсними.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання відповідача на ті обставини, що підприємства-контрагенти позивача не мали ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, як підставу для встановлення нікчемності угод згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України, а тому не породження ними ніяких наслідків, окрім тих, що пов'язані із нікчемністю, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Пунктом 18 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 констатовано, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Вищевказані доводи відповідача не можуть свідчити про наявність умислу хоча б у однієї із сторін договорів станом на момент їх укладення, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а зроблені висновки про нікчемність угод, як таких що порушують публічний порядок, є помилковими.

За таких умов, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив витрати по договорах до своїх валових витрат, а здійснені Гадяцькою МДПІ донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №0000232301/0/52 від 30.06.2009 року, №0000232301/1/52 від 14.09.2009 року, №0000232301/2/52 від 04.12.2009 року, №0000232301/3/52 від 16.02.2010 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн. (в тому числі сума основного платежу 3467,02 грн., штрафні (фінансові) санкції 17338,01 грн.) та визнати їх у зазначені частині протиправними і скасувати в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн. (в тому числі сума основного платежу 3467,02 грн., штрафні (фінансові) санкції 17338,01 грн.).

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статтями 204, 215, 227, 228 Цивільного кодексу України, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Втормет-Гадяч" відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції №0000232301/0/52 від 30.06.2009 року, №0000232301/1/52 від 14.09.2009 року, №0000232301/2/52 від 04.12.2009 року, №0000232301/3/52 від 16.02.2010 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Втормет-Гадяч" відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2010 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва