Постанова № 9868016, 26.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-890/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Мушук В.В.,

за участю:

представника позивача -Корнієнко К.В.,

представника відповідача -Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підпиємства "Фірма "Берілл"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005312303/1742 від 01.06.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2010 року Приватне підпиємство "Фірма "Берілл"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005312303/1742 від 01.06.2009 року.

В обґрунтування позову вказано, що 07.05.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку дотримання в магазині "Продукти", який належить ПП "Фірма Берілл", порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт № 00008157 від 07.05.2009 року, яким встановлені порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті (Z-звіті) реєстратора розрахункових операцій (надалі РРО) підприємства, невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку РРО, не зберігання фіскального звітного чеку в КОРО. У звязку зі вказаним порушенням відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005312303/1742 від 01.06.2009 року.

Позивач просить суд визнати недійсним рішення Кременчуцької ОДПІ № 0005312303/1742 від 01.06.2009 року про застосування штрафних санкцій, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушено порядок проведення планової виїзної перевірки платника податків, який визначений статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу", а саме не було надіслано повідомлення про проведення планової перевірки, тобто не було законних підстав для проведення перевірки взагалі.

Щодо встановлених порушень за результатами перевірки, позивач посилався на те, що: невідповідність коштів на місці проведення розрахунків Z-звіту РРО, виникла не у звязку з порушенням касової дисципліни, а у звязку із тим, що на день проведення перевірки, 07.05.2009 року, в касі підприємства була проведена інвентаризація грошових коштів, у звязку із чим розрахункові операції в цей день не проводилися та встановлено наявність у касі коштів в сумі 389,20 грн.; невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків та не зберігання їх в книзі обліку розрахункових операцій взагалі не відповідає дійсності, оскільки чеки були роздруковані та збереженні в книзі обліку розрахункових операцій. Вважає, що з його боку відсутні порушення порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення в яких посилався на те, що в результаті проведеної перевірки магазину "Продукти" розташованого по вул. 40 років Жовтня, 52, в м. Кременчук, встановлено порушення пунктів 9, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. За результатами перевірки винесено акт № 00008157 від 07.05.2009 року, на підставі, якого Кременчуцькою ОДПІ винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005312303/1742 від 01.06.2009 року у сумі 2966 грн. Рішення вважає прийнято правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Фірма Берілл" 10.05.2005 року зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

07.05.2010 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку магазину "Продукти", розташованого за адресою : м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 52, який належить ПП "Фірма Берілл", щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулюванням обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

За результатами перевірки складено акт № 00008157/751/16/03/23/24387771 від 07.05.2009 року, яким встановлено наступні порушення:

- п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку РРО, не зберігання фіскального звітного чеку в КОРО;

- п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті РРО або загальній сумі продажу за РК виданими початку робочого дня, сума невідповідності склала 389,20 грн.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005312303 від 01.06.2009 року на суму 2966 грн.

Непогоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним прийнятого рішення Кременчуцькою міжрайонною податковою інспекцією № 0005312303 від 01.06.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо безпідставності та неправомірності проведення перевірки, оскільки статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вважаються позаплановими перевірками.

Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом 5 (статті 15, 16) Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зокрема, статтею 15 вказаного закону визначено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Оскільки Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є спеціальним у питаннях застосування РРО, то інші акти законодавства застосовується лише в частині, не врегульованій цим законом.

Застосування до перевірок з дотриманням порядку проведення розрахунків за готівку статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" є недоцільним, оскільки вказаною нормою визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Тому норми статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" не поширюються на перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку.

Застосування до перевірок РРО положень статті 11-2 Закону України "Про державну податкову службу" є безпідставним, оскільки положення вказаної норми стосуються правовідносин з допуску посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а не перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

З огляду на викладене, Кременчуцька ОДПІ при проведенні 01.06.2009 року перевірки магазину "Продукти", що належить ПП "Фірма Берілл", щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, діяла в межах повноважень, встановлених законом.

Надаючи оцінку рішенню Кременчуцької міжрайонної державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій № 0005312303 від 01.06.2009 року суд приходить до наступних висновків.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобовязані забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (389,20 грн х 5= 1946 грн.)

Посилання позивача, на те що грошові кошти в сумі 389, 20 грн. не мають відношення до каси та належать іншому суб'єкту господарської діяльності Корнієнко К.В., не спростовує порушення ним вимог норм регулювання обігу готівки з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 (далі Порядок 2), забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить субєкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Отже, приймаючи до уваги, що розрахунки із покупцями здійснювалися продавцем магазину через реєстратор розрахункових операцій, який знаходився на столі, то усі готівкові кошти, які знаходились там же, незалежно від того, кому вони належали та їх призначення, відповідно до вимог чинного законодавства правомірно віднесені відповідачем до суми коштів на місці проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 9 статті 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідальність за порушення вимог передбачена пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яка передбачає, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в КОРО застосовується фінансова санкція у розмірі 20 н.м. доходів громадян, а саме (340 х 3= 1020 грн.)

В судовому засіданні представник позивача надав суду книгу обліку розрахункових операцій, в якій зазначено виконання щоденного друку фіскальних чеків та зберігання їх в денному звіті за 05.05.2009 року, за 19.04.2009 року № 000938, № 28.04.2009 року №000942.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність вини вини підприємства у вчиненні господарського правопорушення, передбаченого пунктом 9 статті 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за яке податковим органом застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020 грн. Позивач спростував твердження про невиконання ним щоденного друку фіскального звітного чеку РРО та зберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку розрахункових операцій

Суд, приймаючи рішення вважає, що рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку РРО, не зберігання фіскального звітного чеку в КОРО є необґрунтованим, таким, що прийняте без урахування усіх обставин, що мали значення при його прийнятті, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним та оскаржуваного позивачем рішення в частині невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку РРО, не зберігання фіскального звітного чеку в КОРО.

У звязку із викладеним, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення від 01 червня 2000 року № 0005312303/1742 Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій, підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005312303/1742 від 01.06.2009 року, визнати нечинним в частині застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму 1020 грн. (одна тисяча двадцять гривень).

В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін, а позовні вимоги без задоволення.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде виготовлено 31 травня 2010 року.

СуддяІ.С. Шевяков