Рішення № 98677766, 21.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1076/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Шестаковій А.В.,

за участю:

представників позивача - Кузьменка О.А., Коротких В.О.,

представників відповідача - Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Каїсса" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що з викладеними в акті перевірки висновками щодо встановлених порушень позивач не погодився, вважаючи прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення від 21.12.2020 року №00041690722 та від 21.12.2020 року № 00041710722 протиправними, а відтак звертався до ДПС України скаргою про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Однак, 09.03.2021 року на адресу позивача надійшло рішення ДПС України від 04.03.2021 року № 5024/6/99-00-06-01-01-06 про розгляд скарги, відповідно до якого скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

ПСП "КАЇССА" вважає, що при винесенні податкових повідомлень-рішень не було з`ясовано всіх необхідних для цього підстав, висновки акта перевірки не ґрунтуються на належних доказах, не підтверджуються дійсними обставинами, є суб`єктивними припущеннями перевіряючих і, власне, не можуть ніяким чином обґрунтовуватися та бути підтверджені.

З урахуванням цього, зазначеними ППР порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, в зв`язку з чим останні підлягають обов`язковому скасуванню в судовому порядку.

Просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2020 року № 00041690722 та податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2020 року № 00041710722.

Ухвалою від 16.03.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 14.04.2021 року.

14.04.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що під час перевірки контролюючим органом встановлено, що ПСП "КАЇССА" здійснювало взаємовідносини з ВК "Паросток" щодо придбання товару (олія соняшникова нерафінована невиморожена) на підставі договору від 31.03.2020 №129/24-н. ВК "Паросток" не надано до контролюючого органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2020 року. Таким чином, відсутність взаємовідносин з перевізниками олії соняшникової свідчить про відсутність факту реального здійснення транспортування олії соняшникової нерафінованої від контрагента - постачальника ВК "Паросток" на адресу ПСП "КАЇССА". Позивачем фактично здійснено лише документальне оформлення господарської операції з документування придбання олії соняшникової нерафінованої від ВК "Паросток", а первинні документи складено всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.1 і п. 2.2 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення №88), оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва.

Враховуючи вищевикладене, ПСП "КАЇССА" використовувало лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від контрагента - постачальника ВК "Паросток".

За результатами проведеної перевірки та встановлених фактичних обставин, зроблено висновок, що ПСП "КАЇССА" в порушення п. 44.1. ст. 44. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України у квітні 2020 року включено до податкового кредиту ПДВ на суму 348002,74 грн. по нереальних операціях з придбання олії соняшникової нерафінованої від контрагента-постачальника ВК "Паросток".

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Щодо повідомлення - рішення від 21.12.2020 №00041710722, яким застосовано фінансову санкцію у розмірі 1020 грн. відповідач зазначає наступне.

На порушення п.п. 16.1.15 п. 16.1 статті 16, п.п. 20.1.14 п. 20.1 статті 20. п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України підприємством ПСП "КАЇССА" не надано копії первинних фінансово - господарських, бухгалтерських та інших документів по взаємовідносинам з ВК "Паросток" (код 36555069), що стосуються встановленого порушення податкового законодавства, викладеного в акті перевірки.

09.11.2020 на підставі підпункту7 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16, пунктів 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було надано запит Позивачу про надання копій документів по взаємовідносинам з ВК "Паросток" (код 36555069) (договори, додаткові угоди, накладні, акти приймання - передачі, специфікації, сертифікати якості, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення та інші документи, що стосуються предмету перевірки).

Позивачем 16.11.2020 року надано лист №10/11/20-1 від 10.11.2020 про відмову у наданні копій документів.

У зв`язку з цим на підставі п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, головним державним ревізором - інспектором Онищенко К.О. було складено акт про ненадання копій документів від 17.11.2020 № 21/21-22-07-01/14115089 в двох примірниках.

На порушення п. 85.4. ст. 85, п. 85.8. ст. 85 Податкового кодексу України, на запит контролюючого органу позивачем не було надано копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів по взаємовідносинам з ВК "Паросток" (код 36555069).

Виходячи з вищезазначеного, податкові повідомлення - рішення контролюючого органу від 21.12.2020 №00041690722, №00041710722 є обґрунтованими і складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 14.04.2021 року зобов`язано виробничий кооператив "Паросток" надати до суду належним чином засвідчені копії договорів, які були укладені з перевізниками, які транспортували олію соняшникову нерафіновану на адресу ПСП "Каїсса", викликано у судове засідання у якості свідка директора виробничого кооперативу "Паросток" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), адміністративну справу № 540/1076/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.06.2021 року та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

14.04.2021 року відкладено розгляд справи на 23.06.2021 року.

23.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2021 року.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на позовних вимогах, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Приватне сільськогосподарське підприємство "КАЇССА" зареєстровано Суворовським районним управлінням юстиції у місті Херсоні 06.03.1998 року за номером запису: 14991200000 007553, код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 14115089. Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 73000. Херсонська обл., місто Херсон, вул. Рішельєвська, буд. 9 та відповідає адресі реєстрації юридичної особи. Взято на податковий облік у контролюючих органах 11.03.1998 р. за № 226.

На підставі направлень від 06.11.2020 року № 33/21-22-07-02 та 11.11.2020 року, виданих Головним Управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, на підставі пп. 20.1.4. ст.20, пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78, п.200.11 ст. 200 Податкового Кодексу України, наказу від 06.11.2020 року № 911 проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного сільськогосподарського підприємства "КАЇССА" (код ЄДРПОУ 14115089) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість у поданій платником декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - за вересень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення; з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх (податкових) періодах - (в розмірі 1260745 грн., з них 310712 грн. за квітень 2020 року, 199548 грн. за травень 2020 року та в розмірі 750485 грн. за серпень 2020 року), відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами вищезазначеної перевірки ПСП "КАЇССА" відповідачем складено акт від 24.11.2020 року № 1094/21-22-07-02/14115089 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПСП "КАЇССА" (код ЄДРПОУ 14115089) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних (податкових) періодах - квітень, травень та серпень 2020 року".

Відповідно до акту ПСП "КАЇССА" (код ЄДРПОУ 14115089) порушено вимоги п.44.1 ст.44, абз "б" п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого ПСП "КАЇССА" завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (р.21) на суму 348003 грн.

Також, ПСП "КАЇССА" (код ЄДРПОУ 14115089) порушено вимоги п.п. 16.1.15, п.16.1 ст. 16, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.85.4, п.85.8 ст. 85. ПКУ, за ненадання копій бухгалтерських документів, та застосовано фінансову санкцію у розмірі 1020 грн.

На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом було складено та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 21.12.2020 року №00041690722 та від 21.12.2020 року № 00041710722.

Застосувавши відповідні норми права, суд надає таку правову оцінку спірним правовідносинам.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс), для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1. статті 44 Кодексу).

Таким чином, якщо платник податку на додану вартість придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, він має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту.

Наявність у суб`єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку є підставою для відображення показників валових витрат та податкового кредиту за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

При цьому, обов`язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства.

Крім того, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення, (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В акті перевірки фахівці контролюючого органу роблять висновок про те, що господарські відносини ПСП "КАЇССА" з ВК "Паросток" неможливо підтвердити із-за відсутності у контрагента ВК "Паросток" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність трудових ресурсів, відсутність підтвердження транспортування олії соняшникової, відсутність ВК "Паросток" за податковою адресою, відсутність реального джерела походження олії соняшникової нерафінованої, відсутність виробника олії соняшникової та відсутність місця для зберігання.

Разом з тим, податковий орган в даному акті перевірки фактично визнає, що товар (олія соняшникова рафінована) був використаний у господарській діяльності платника податків, що підтверджується подальшою реалізацією цієї олії.

Так, ПСП "КАЇССА" мало взаємовідносини з ВК "Паросток" на підставі договору від 31.03.2020 року №129/24-н. За умовами даного договору ВК "Паросток" (Постачальник) зобов`язується передати у встановлені терміни у власність ПСП "КАЇССА" (Покупця), а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану не виморожену першого сорту.

В акті перевірки зазначено, що неможливо підтвердити факт здійснення господарської операції платника податків з ВК "Паросток" через незначну чисельність працюючих, відсутність кваліфікації працівників. Такий висновок зроблено на підставі того, що ВК "Паросток" не надано до контролюючого органу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 кв. 2020 року.

Натомість перевіряючими встановлено, що відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (форма Д4) за квітень 2020 року, прийнятого 18.05.2020 року за № 9109379797, облікова кількість штатних працівників - 8 осіб, з них працювало за трудовим договором (контрактом) - 8 осіб.

З цього приводу суд зазначає, що добросовісний платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків через те, що контрагент надав йому послуги/доставив товар, використовуючи при цьому неоформлених працівників.

Чинне законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

В акті перевірки зазначено, що неможливо підтвердити факт здійснення господарської операції платника податків з ВК "Паросток" через відсутність підтвердження транспортування олії соняшникової, зокрема, через невідповідність ТТН даті виписки видаткової накладної, відсутність взаємовідносин з перевізником олії соняшникової та власником ТЗ.

Також перевіркою вказано на те, що відповідно до товарно-транспортних накладних завантаження товару здійснено за адресою: м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3. Власниками нерухомого майна, що знаходиться за вказаною адресою є: ПАТ "Запорізький оліяжиркомбінат" (код 00373847) та ПАТ "Запорізький олійноекстракційний завод" (код 40294302). Згідно з інформацією ЄРПН встановлено, що ВК "Паросток" не документувало взаємовідносин із зазначеними підприємствами ні з оренди виробничих потужностей, ні з переробки давальницької сировини на олію соняшникову.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За умовами договору від 31.03.2020 року №129/24-н поставка олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого сорту здійснюється силами та за рахунок Постачальника на склад Покупця.

Таким чином, Замовником перевезень, контактною особою з перевізником та власником ТЗ є ВК "Паросток", на якого законодавством покладено обов`язок декларування взаємовідносин з даним суб`єктом господарювання.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, а так само недоліки у їх оформленні не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що недоліки товарно-транспортної накладної не перешкоджають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про суб`єктів господарювання від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Безпідставними є посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства за результати аналізу електронних баз, наявних в органах ДПС, у тому числі даних ЄРПН, контрагента ВК "Паросток", оскільки ПСП "КАЇССА" як платник податку, не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

В даному акті перевірки позиція податкового органу про порушення ПСП "КАЇССА" податкового законодавства по суті ґрунтується на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам контрагента скаржника ВК "Паросток" із іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення зроблено висновок про нереальність господарських операцій ПСП "КАЇССА" із його контрагентом.

Водночас правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ПСП "КАЇССА"» не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

Контролюючим органом не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх припущень, викладених в акті перевірки щодо нереальності господарської операції, що відбулась між ПСП "КАЇССА" та ВК "Паросток", натомість суб`єктом перевірки надана первинна документація з якої слідує, що вищезазначені господарські операції мали реальний характер.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

У свою чергу, податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

У платника податків відсутній обов`язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням рівно як і наявність в нього нерухомого майна чи складських приміщень.

Аналогічна правова позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, зокрема, у справі К/800/12536/15 та № К/800/39823/13.

При аналізі господарських взаємовідносин ПСП "КАЇССА" з постачальником ВК "Паросток" має бути застосований принцип індивідуальної відповідальності платника податків, тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення, допущені його контрагентом, що підтверджується відповідною практикою Європейського суду з прав людини.

Так в рішенні від 09.01.2007 року (справа "Інтерсплав проти України") було констатовано, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того, ПСП "КАЇССА" як добропорядний суб`єкт господарювання не мав співпраці з контрагентами, що були визнані такими, що здійснюють фіктивну діяльність, здійснення якої наразі належним чином (у судовому порядку) не доведений, а доводи податкового органу ґрунтується лише на припущеннях про ознаки фіктивності певних контрагентів.

ПСП "КАЇССА" було надано для перевірки повний пакет документів первинного бухгалтерського та податкового обліків про фактичне здійснення господарських операцій між платником податків та його безпосередніми постачальниками товарів (в тому числі договори, специфікації, товарно-транспортні накладні, сертифікат якості, тощо) якими достатньо мірою і належним чином підтверджено такі операції та їх реальний характер, крім того було надано інші документи, які отримані від контрагента, які свідчать про технічні можливості ВК "Паросток", наявність посівних площ, тощо.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009р. ("Булвес "АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Фактичне виконання господарських зобов`язань, як зазначалося вище, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані приватним підприємством у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

Щодо позовної вимоги про скасування повідомлення - рішення від 21.12.2020 №00041710722, яким застосовано фінансову санкцію у розмірі 1020 грн. суд зазначає наступне.

На порушення п.п. 16.1.15 п. 16.1 статті 16, п.п. 20.1.14 п. 20.1 статті 20. п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України підприємством ПСП "КАЇССА" не надано копії первинних фінансово - господарських, бухгалтерських та інших документів по взаємовідносинам з ВК "Паросток" (код 36555069), що стосуються встановленого порушення податкового законодавств, викладеного в акті перевірки.

09.11.2020 на підставі підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16, пунктів 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було надано запит позивачу про надання копій документів по взаємовідносинам з ВК "Паросток" (код 36555069) (договори, додаткові угоди, накладні, акти приймання - передачі, специфікації, сертифікати якості, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення та інші документи, що стосуються предмету перевірки).

Відповідно до п.п. 16.1.15. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України одним із обов`язків платника податків є забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження.

Відповідно до пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 правом контролюючих органів є у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово - господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно п. 85.8. ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Позивачем 16.11.2020 року надано лист №10/11/20-1 від 10.11.2020 про відмову у наданні копій документів.

У зв`язку з цим на підставі п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, головним державним ревізором - інспектором Онищенко К.О. було складено акт про ненадання копій документів від 17.11.2020 №21/21-22-07-01/14115089 в двох примірниках.

Один примірник акту отримано 17.11.2020 директором ПСП "КАЇССА" Потапейко О.Б.

На порушення п. 85.4. ст. 85, п. 85.8. ст. 85 Податкового кодексу України, на запит контролюючого органу позивачем не було надано копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів по взаємовідносинам з ВК "Паросток" (код 36555069).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення контролюючого органу від 21.12.2020 року № 00041710722 є обґрунтованими і складеним відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 5220,05 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 21.12.2020 року № 00041690722.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Каїсса" (код ЄДРПОУ 14115089, вул. Рішельєвська, буд. 9, м. Херсон, 73000) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73022) судовий збір у сумі 5220 (п`ять тисяч двісті двадцять) грн. 05 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 вересня 2021 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 111030300