Рішення № 98677103, 20.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року Справа №480/3437/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Щербаченко В.В.,

представника позивача - Друченко Т.В.,

представника відповідача та третьої особи - Вакули С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3437/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та різниці між заробітною платою,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Сумської обласної прокуратури № 204к від 22.03.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури з 24.03.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 15 від 09.03.2021 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички прокурора Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури у Сумській обласній прокуратурі з 24.03.2021;

- стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24.03.2021 в сумі 68880,00 грн.;

- стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 22889,99 грн. різниці між нарахованою відповідачем - 1 заробітною платою у 2021 році та належною позивачеві заробітною платою відповідно до вимог ст. 81 Закону України “Про прокуратуру”;

- стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 в органах прокуратури з 24.03.2021 та на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури у Сумській обласній прокуратурі з 24.03.2021 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за 1 місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач, що з 24.12.2001 працював в органах прокуратури. 22.03.2021 наказом прокуратури Сумської області №204к його звільнено з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області. Підставою звільнення стало рішення кадрової комісії №15 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, яке позивач вважає протиправним, необ`єктивним, немотивованим та необґрунтованим.

Позивач зазначає, вище зазначена кадрова комісія не є повноважним органом для проведення атестації позивача.

Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення є невмотивованим, оскільки не зазначає підстав для визначення балу позивача.

Позивач зауважує, що відповідачем невірно застосований розрахунок середньомісячної заробітної плати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи протиправність наказу про звільнення та рішення кадрової комісії, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.05.2021.

02.06.2021 протокольною ухвалою суду було залучено у якості третьої особи Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ-11, 01011), розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено на 16.06.2021.

Прокуратурою Сумської області надано відзив, в якому зазначено, що Законом України № 113-ІХ визначено процедуру реформування органів прокуратури, тобто прокурори для подальшого проходження служби в органах прокуратури зобов`язані у відповідності із зазначеним законом пройти атестацію. Позивачем дотримано вимоги Закону України № 113-ІХ, зокрема, подано заяву у встановлений строк за визначеною формою, у зв`язку з чим позивача допущено до проходження атестації прокурорів. За наслідками складання другого етапу тестування позивач набрав 89 бали, що є нижчим, ніж мінімальна допустима межа 93 балів, тому його правомірно, в межах компетенції, звільнено з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України 1697-VII з 14.08.2020 року. Всі мотиви позивача, якими він обґрунтовує протиправність дій відповідача щодо проведення атестації, ґрунтуються на його незгоді із положеннями Закону № 113-ІХ, однак, положення цього Закону є чинними та неконституційними, у встановленому законом порядку не визнавались. Юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача, є факт неуспішного проходження атестації, а не ліквідація, реорганізація органу. Враховуючи вищезазначене, просить у задоволенні позову відмовити.

Офісом Генерального прокурора надано пояснення, у яких зазначено, що згідно п.6 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом, усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про прокуратуру”. За приписами п. 7 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Вимоги позивачем дотримано, подано заяву у встановлений строк за визначеною формою про переведення на посаду в окружні прокуратурі та про намір пройти атестацію, у зв`язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів. За наслідками другого етапу атестації позивач набрав 89 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту і його не допущено до проходження наступного етапу атестації. У зв`язку з цим прокурором Сумської області прийнято наказ №204к від 22.03.2021 про звільнення позивача з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про прокуратуру”.

Щодо документального підтвердження захисту інформації та етапів проходження тестування, оцінки результатів, відповідач зауважив, що відповідно до законодавства України відсутні будь-які вимоги щодо отримання ліцензії або висновку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, документальні підтвердження захисту інформації на етапі проходження тестування та оцінки результатів. Відповідно до законодавства України відсутні будь-які вимоги до сертифікації чи отримання ліцензій для програмного забезпечення, що використовується під час проходження прокурорами атестації. За час складання іспиту не було зафіксовано жодної спроби втручання у роботу програмного забезпечення третіми особами.

Щодо підстав звільнення відповідач зазначив, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про прокуратуру” в даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури. Підставу звільнення в наказі сформульовано у відповідності до п. 19 розд. II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ. Крім того, скорочення кількості прокурорів органів прокуратури передбачено ст. 14 Закону України “Про прокуратуру” у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-IX.

Також відповідач зазначив, що з дня набрання чинності Законом № 113-ІХ, а саме з 25.09.2019, особливості застосування до прокурорів положень п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40, статей 42, 42-1, ч. ч. 1-3 ст. 49-2, КЗпП України, на які посилається позивач, встановлюються Законом України “Про прокуратуру”. Тому вважає, що з 25.09.2019 саме цей закон, а не КЗпП України, поширюється на правовідносини між позивачем і прокуратурою Сумської області.

Окрім того, третя особа зазначає, що згідно акту позапланової перевірки роботи інструменту «PSYMETRICS» та локального сервера від 25.02.2021 збоїв, в тому числі часових затримок, у подачі запитань, обробці запитань та інших технічних проблем у роботі сервера не виявлено.

Враховуючи вищезазначене, вважає доводи позивача щодо порушення відповідачем діючого законодавства необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 16.06.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Сумської обласної прокуратури та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві та поясненнях.

Інший відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , працював в органах прокуратури з 24.12.2001, а з 04.07.2019 - на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури.

07.10.2019 позивачем подана заява про переведення на посаду в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію (а.с.76), у зв`язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів.

25.02.2021 складено протокол №5 засідання чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в додатку №2 до вказаного протоколу зазначено, що ОСОБА_1 не пройшов іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, набрав 89 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту 93 бали і його не допущено до проходження наступного етапу атестації (а.с. 182).

09.03.2021 рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №15 встановлено неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (а.с.199).

Наказом керівника Сумської обласної прокуратури №204к від 22.03.2021 позивача звільнено з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області з 24.03.2021 за п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Вказаний наказ винесено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», п.3, пп. 2 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» ( надалі — Закон № 113- IX).(а.с.30)

Підставою для прийняття оспорюваного наказу стало рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 15 від 09.03.2021. (а.с.30)

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення також закріплені ст. ст. 2,5-1 Кодексу законів про працю України. Відповідно до ст. 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII.

Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена ст. 16 Закону України “Про прокуратуру” є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 цієї статті Закону прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17.02.2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2018 року у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 року у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 року у справі № 813/150/16.

Приписами п. п. 6, 19 Розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, якими передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру”.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” від 19.09.2019 року № 113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури. Вказаний Закон набрав чинності 25.09.2019 року.

Відповідно до пункту 7 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктами 10-14 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора;

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, не проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ).

Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Пунктом 17 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Пунктом 9 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ встановлено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

3 жовтня 2019 року наказом Генеральної прокуратури України № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.

Відповідно п. 1 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 221 передбачено, що атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Відповідно до п. 7 - п. 9 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Сам порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, передбачено розділом ІІІ Порядку № 221.

Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів.

Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

17 жовтня 2019 року наказом Генеральної прокуратури України №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій.

Відповідно до п. 1 Порядку № 233 порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, Закону України “Про прокуратуру”, визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

Комісії забезпечують:

- проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур;

- здійснення добору на посади прокурорів;

- розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 233 під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України “Про прокуратуру”, розділом ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, цим Порядком та іншими нормативними актами.

Згідно п. 4 Порядку № 233 склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря.

За приписами п. 12 Порядку № 233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати “за” чи “проти” рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність рішення Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 15 від 09.03.2021 “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки”, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплено у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи, що рішення кадрової комісії є, згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, безальтернативною підставою для прийняття обласним прокурором наказу про звільнення прокурора з посади, останнє має ознаки рішення суб`єкта владних повноважень, а тому, має відповідати вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрових комісій про неуспішне проходження атестації може бути оскаржене прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Тобто, відсутність у рішенні, прийнятому за наслідками атестації мотивів, з яких кадрова комісія дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором, слугує підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на кадрові комісії обов`язок обґрунтувати рішення про проходження або не проходження атестації прокурором в такий спосіб, щоб рішення достатнім чином містило мотиви, на яких воно базується.

Таким чином, на думку суду, оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає вимозі обґрунтованості, оскільки не містить а ні мотивів, а ні обставин. У рішенні кадрової комісії вказана лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, однак відсутні аргументи Комісії виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення.

У зв`язку із цим, судом пропонувалось відповідачам надати докази в підтвердження того, що ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування набрав 89 балів.

На виконання вказаної пропозиції суду третьою особою надано «Звіт про оцінку інтелектуальних здібностей», з якого слідує, що результат складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички позивача складає 89 балів (загальний середній бал), у тому числі вербальний інтелект 94 бали, абстрактно - логічний інтелект - 83 балів. При цьому суд встановив, що будь-які відомості щодо запитань, на які відповідав прокурор, а також наданих ним відповідей в наданому звіті відсутні, а також не зазначено критеріїв оцінювання, отриманих під час іспиту інформації.(а.с.185)

З урахуванням наведеного, суд вважає, що результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивача не підтверджені неналежними, достовірними та достатніми доказами, а «Звіт про оцінку інтелектуальних здібностей» позивача є недопустимим та недостатнім доказом в розумінні статей 73-76 КАС України.

За таких обставин, суд вважає, що рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №15 від 09.03.2021 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички прокурором Конотопської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийняття наказу про звільнення суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу №204к від 22.03.2021, єдиною підставою для його прийняття стало вище зазначене рішення кадрової комісії, що у судовому засіданні підтвердив представник Сумської обласної прокуратури, враховуючи викладене оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки, як встановлено вище, рішення кадрової комісії № 15 від 09.03.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні вимоги про поновлення на посаді або на рівнозначній посаді суд враховує наступне.

Так, у позовних вимогах позивач просить суд поновити на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області з 24.03.2021 або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури у Сумській обласні прокуратурі, з 24.03.2021.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначених у частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, позаяк встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд приймає рішення про поновлення працівника на попередній роботі.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч. 1 ст.235 та ст.240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Вищенаведене відповідає сталій практиці Верховного Суду. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 по справі №П/9901/101/18, постановах Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 826/12916/15, від 06.03.2019 по справі № 824/424/16-а, від 13.03.2019 по справі № 826/751/16, від 27.06.2019 по справі № 826/5732/16, від 26.07.2019 по справі № 826/8797/15, від 09.10.2019 по справі № П/811/1672/15, від 12.09.2019 по справі № 821/3736/15-а, від 22.10.2019 по справі № 816/584/17, від 15.04.2020 по справі № 826/5596/17, від 19.05.2020 по справі № 9901/226/19.

За наведеного правового регулювання та враховуючи, що позивача звільнено саме з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області, то поновлений позивач має бути на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо поновлення на рівнозначні посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури у Сумській обласні прокуратурі задоволенню не підлягають, оскільки процедура проходження атестації позивачем не завершена.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для поновлення позивача на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області.

Пунктом 2.27 Інструкції “Про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, прямо вказує, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Тому, запис в трудовій книжці, а також наказ про припинення трудового договору, повинні вказувати на останній день роботи працівника, який одночасно є і днем звільнення.

Згідно оскаржуваного наказу про звільнення та запису у трудовій книжці позивача, останнім днем роботи позивача є 24 березня 2020 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області з 25.03.2021.

Щодо стягнення середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 року у справі № 21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки Сумської обласної прокуратури від 11.05.2021 №21-3826вих-21 середньоденна заробітна плата позивача становить - 1093,88 грн., середньомісячна – 21330,66 грн. (а.с. 77).

При обрахунку кількості днів вимушеного прогулу суд виходить з того, що останнім днем роботи позивача є 24.03.2021, а тому період вимушеного прогулу позивача становить 79 робочих днів з 25.03.2021 по 20.07.2021 (день ухвалення рішення суду про поновлення на роботі).

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь, становить 86416,52 грн. (1093,88 грн х 79 робочих днів вимушеного прогулу) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Також суд відхиляє доводи представника позивача, що середньомісячна заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу становить 65600,00 грн., а також вимоги щодо стягнення з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 22889,99 грн. різниці між нарахованою відповідачем - 1 заробітною платою у 2021 році та належною позивачеві заробітною платою відповідно до вимог ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” у зв`язку з наступним.

Позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020, яким визнано неконституційними окремі положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" № 1697- VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Проте, суд зазначає, що визнане неконституційним окреме положення п. 26 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України було запроваджено і набрало чинності 01.01.2015 внаслідок прийняття Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79- VIII.

Разом з тим, згідно з п.п. 66 п. 21 Закону № 113-ІХ, який набрав чинності 25.09.2019, внесені зміни до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" та викладено її в новій редакції. Згідно з цією редакцією відповідні розміри посадового окладу, надбавок за вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат передбачено виключно для прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У свою чергу, згідно з п. 3 розділу 2 "Прикінцеві і Перехідні положення" Закону №113-ІХ на період до переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Пунктом 7 розділу 2 "Прикінцеві і Перехідні положення" Закону №113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться в порядку, передбаченому цим розділом.

Таким чином, заробітна плата прокурорам, переведеним до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури після успішного проходження атестації нараховується та виплачується у розмірах, передбачених ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", а прокурорам Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур до такого переведення виплачується згідно з постановами Кабінету Міністрів України.

Зазначені положення Закону № 113-ІХ є чинними, у встановленому законом порядку неконституційними не визнавались.

Оскільки позивач до часу і на момент звільнення перебував на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області та не був переведений до окружної прокуратури, відтак заробітна плата за цей період йому виплачувалася на підставі постанови Кабінету Міністрів України, від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Будь-яких інших доводів щодо порушення відповідачем вимог закону при обрахунку чи виплаті позивачу заробітної плати позивачем у позовній заяві не зазначено.

Зважаючи на викладене, суд зазначає про необґрунтованість вказаних вимог позивача.

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання правової допомоги, без номеру від 24.03.2021, укладеного між позивачем та адвокатом Друченко Тетяною Василівною (а.с. 45-46); копію акту прийому передачі наданих послуг від 20.04.2021 (а.с.47), квитанцію про оплату послуг №21 від 24.03.2021 про сплату 5000,00 грн. за угодою про надання правової допомоги від 24.03.2021 (а.с.49), окрім того надано орієнтовний розрахунок за участь у судових заїданнях на суму 5000 грн.(а.с.48)

Суд наголошує, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням всіх обставин справи, часткового задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської обласної прокуратури витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3000 грн.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, позивачу підлягає виплаті середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 21330,66 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та різниці між заробітною платою – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 15 від 09.03.2021 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички прокурора Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Сумської обласної прокуратури №204к від 22.03.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури з 24.03.2021.

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області з 25.03.2021.

Стягнути з Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2021 по 20.07.2021 у розмірі 86416,52 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) судові витрати на оплату правової допомоги в розмірі 3000,00 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумській обласній та стягнення з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 21330,66 грн. підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2021.

Суддя С.М. Глазько