Рішення № 98676041, 29.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8739/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні/переведенні (перерахунку) пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року;

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951310134962 від 30.03.2021 року про відмову у переході з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 21.04.2021 року призначити/перевести (перерахувати), здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідках Саратської районної державної адміністрації Одеської області №02-17/104 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 02-17/105 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), виданих за формами затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначила, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у переведенні позивача з пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію по інвалідності призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року є протиправною, оскільки, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, станом на 01 травня 2016 року - займала посаду державної служби і мала стаж державної служби понад 10 років та перед зверненням за призначенням пенсії також працювала на посаді, віднесеній до посад державної служби.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№31318/21 від 16.06.21р.) на позовну заяву (а.с.44-45).

Відзив обґрунтований наступним.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що з 01.05.2016 року, набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, яким передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії після 01.05.2016 року відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Так, відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

На думку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, є дотримання сукупності вимог, зокрема, щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

У свою чергу, оскільки ОСОБА_1 на день звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про переведення на інший вид пенсії не досягла пенсійного віку, підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію по інвалідності призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року – відсутні.

У відповіді на відзив (вх.№34417/21 від 30.06.21р.) ОСОБА_1 наголошувала, що закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку, при цьому пенсійний орган трактує норми законодавства на свій розсуд і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню норм законодавства України (а.с.181-184).

Станом на 29 липня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та з 18.02.2016 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (а.с.18, 51).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК Серії 12 ААБ №041679 від 02.12.2018 року, ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (а.с.17).

26.03.2021 року, ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року (а.с.27-28).

Разом з заявою від 26.03.2021 року, ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було надано довідки Саратської районної державної адміністрації Одеської області №02-17/104 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №02-17/105 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), виданих за формами затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048 (а.с.29-32).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951310134962 від 30.03.2021 року «Про відмову у переході з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону Україну «Про державну службу», ОСОБА_1 відмовлено у здійснені переведення у зв`язку з тим, що станом на 26.03.2021 року ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку (а.с.23).

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року – протиправним, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Відповідно частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях на час розгляду справи в суді регламентуються Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року (далі – Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року (далі – Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 3 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Судом встановлено, що 15.07.2002 року, ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця (а.с.15).

Розпорядженням Саратської районної державної адміністрації Одеської області №81-к від 17.07.2002 року ОСОБА_1 призначена на посаду головного спеціаліста відділу внутрішньої політики апарату райдержадміністрації (а.с.14 зворотній бік).

З 03.12.2007 року, ОСОБА_1 звільнена з посади завідуючого сектору контролю апарату райдержадміністрації за власним бажанням (а.с.15) та з 04.12.2007 року призначена на посаду Головного спеціаліста відділу з виплати пенсій Управління ПФУ в Саратському районі (а.с.15 зворотній бік).

З 02.02.2011 року, ОСОБА_1 звільнена з посади головного спеціаліста – юрисконсульта Управління ПФУ в Саратському районі, у зв`язку з переведенням до Саратської районної державної адміністрації Одеської області.

Розпорядженням Саратської районної державної адміністрації Одеської області №17-к від 09.04.2021 року, ОСОБА_1 звільнена з посади керівника апарату Саратської районної державної адміністрації Одеської області (а.с.25).

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та станом на 01.05.2016 року мала стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії по інвалідності згідно статті 37 Закону №3723-XII, а тому, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 19 березня 2019 року по справі №507/926/17, від 03 квітня 2019 року по справі №398/3484/16-а, від 14 листопада 2019 року по справі №348/2369/16-а та від 17 травня 2021 року по справі №607/5615/17 та Великою палатою Верховного Суду у постанові по справі №822/524/18 від 19 лютого 2019 року.

Стосовно посилань пенсійного органу, що законодавець визначив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, і норми, передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у цьому випадку пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), стаж державного службовця і страховий стаж, Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 13 лютого 2019 року по зразковій справі №822/524/18 зазначила, що такі доводи - необґрунтовані. Суд виходив з того, що закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому зазначив, що орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для пенсіонера тлумаченню законодавства України.

Суд зазначає, що ознаками типової справи №822/524/18 є: а) позивач - особа, яка займає (або займала) посаду держслужби та якій встановлена інвалідність; б) відповідач - територіальний орган Пенсійного фонду України; в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Висновки Великої Палати Верховного Суду зразковій справі по зразковій справі №822/524/18 від 13 лютого 2019 року належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України цілком кореспондуються з положеннями частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено правомірності його рішення про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у здійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951310134962 від 30.03.2021 року про відмову у переході з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 21.04.2021 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Саратської районної державної адміністрації Одеської області №02-17/104 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №02-17/105 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні/переведенні (перерахунку) пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951310134962 від 30.03.2021 року про відмову у переході з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 21.04.2021 року призначити/перевести (перерахувати), здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідках Саратської районної державної адміністрації Одеської області №02-17/104 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 02-17/105 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), виданих за формами затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048 – задовольнити частково.

Відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у здійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року – визнати протиправною.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951310134962 від 30.03.2021 року про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року - визнати протиправним та скасувати;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 21.04.2021 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року «Про державну службу», у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Саратської районної державної адміністрації Одеської області №02-17/104 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №02-17/105 від 09.04.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Балан Я.В.