Рішення № 98670414, 23.07.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5805/15-ц

провадження 2/216/42/21

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2021 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Бутенко М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кравець А.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про виселення без надання житлового помешкання, –

СУТЬ СПОРУ:

03.08.2015 та уточнено 02.03.2016, 11.04.2019 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Домоволодіння АДРЕСА_2 за життя належало його батьку ОСОБА_4 , після смерті якого рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2008 було визнано за ним право власності на 1/2 частину вищевказаного домоволодіння, яке складається з житлового будинку «А-1» житловою площею 43,8 кв.м, загальною площею 52,5 кв.м, літньої кухні «Б», гаражу «В»; та за його сестрою також визнано право власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.04.2018 року встановлено порядок користування житловим будинком АДРЕСА_2 , виділивши ОСОБА_1 житлову кімнату 1-3 площею 14,7 кв.м, житлову кімнату 1-4 площею 7,8 кв.м, ОСОБА_1 житлову кімнату 1-2 площею 12,7 кв.м, житлову кімнату 1-5 площею 8,6 кв.м, кухню 1-1 площею 8,7 кв.м залишено у їх спільному користуванні.

ОСОБА_5 донька ОСОБА_1 та племінниця позивача, проживала у спірному домоволодінні разом з ОСОБА_2 , та їх донькою ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, після її смерті продовжують проживати разом з позивачем ОСОБА_2 , та його донька ОСОБА_6 .

Позивач співвласник спірного домоволодіння, несе відповідальність за стан та збереження домоволодіння. Сумісне проживання з відповідачами руйнує його сім`ю, через незаконне їх вселення він не може користуватися своєю власністю. Просить суд виселити відповідачів з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 08.11.2019 року справу прийнято до свого провадження після повторного автоматизованого розподілу та призначено до розгляду у спрощеному провадженні.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що він та його родина вселилися в будинок у серпні 2005 року, коли власником був ще ОСОБА_4 . З того часу, він доглядає за будинок, сплачує комунальні платежі, зберігає його в належному стані. Позивачу жодним чином не чиняться перешкоди у користуванні належної йому 1/2 частини домоволодіння, він безперешкодно нею користується. Просив суд відмовити позивачу.

Третя особа ОСОБА_1 просила суд відмовити позивачу в позові, відповідачі проживають на її половині спірного домоволодіння з її згоди.

Представник третьої особи виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті радиу судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд вислухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2008 року, встановлено факт володіння на праві приватної власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , домоволодіння АДРЕСА_2 , а саме: житловим будинком «А-1» житловою площею 43,8 кв.м, загальною площею 52,5 кв.м, літньою кухнею «Б», гаражем «В» (3,30х5,89), «в» оглядовою ямою (2,93х0,80), «Г» сараєм (3,20х2,43), «Д» сараєм (2,92х2,48), «Е» вбиральнею (1,0х1,40); та визнано право власності по 1/2 частину вказаного домоволодіння за ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 (а.с.11-12, т.1), та зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ» 08.10.2008 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.13, т.1).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб (а.с.44-45, 47, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , що встановлено свідоцтвом про смерть, виданого Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.04.2018 року, встановлено порядок користування житловим будинком «А-1» по АДРЕСА_2 виділивши: ОСОБА_1 , житлову кімнату 1-3 площею 14,7 кв.м., житлову кімнату 1-4 площею 7,8 кв.м.; ОСОБА_1 , житлову кімнату 1-2 площею 12,7 кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 8,6 кв.м.; кухню 1-1 площею 8,7 кв.м. залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с.187-188, т.1).

Згідно висновку виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, як органу опіки та піклування від 15.07.2021 року, орган опіки та піклування заперечує проти позовної заяви позивача, та вважає недоцільним виселення неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки це призведе до порушення охоронюваних законом житлових прав неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України визнано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Всім власникам забезпечуються рівні умови для здійснення своїх прав. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Будь-яких обов`язків та обмежень у реалізації свого права власності, як власника квартири, для мене законом не встановлено, а тому обмеження, які встановлюються мені відповідачами є незаконними та такими, що підлягають усуненню.

Окрім того, ст. 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Частиною 4 статі 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.

Таким, чином, судом встановлено, що відповідачі проживають на 1/2 частині домоволодіння АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , та з її згоди. Відповідачі не чинять позивачу перешкод у користуванні його 1/2 часткою будинку, тому вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про виселення без надання житлового помешкання - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений 30 липня 2021 року о 15.00 годині.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: М.В. Бутенко