Постанова № 9867018, 26.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.05.10Справа №2а-3128/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії Автономної Республіки Крим

до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем»

про стягнення 143152,13 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії, Автономної Республіки Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» 143152,13 грн. заборгованості по страховим внескам, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач всупереч вимог ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не здійснює сплату заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, не сплачує заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», та не сплачує заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність та сумою пенсій встановлених іншими законодавчими актами.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, 25.05.2010 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, також з даного клопотання убачається, що заборгованість зі сплати вищевказаних платежів станом на день розгляду справи не змінилася, а платежі проведені відповідачем зараховані у рахунок заборгованості відповідача перед позивачем за попередні періоди.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника, вважає за можливе, на підставі ст. 128 КАС України, продовжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосії за № 07-01-0070.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Ст. 3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п.2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

Згідно пункту 6 статті 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданого відповідачем позивачу в порядку звітності за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків за період з жовтня по грудень (включно) 2009 року в загальній сумі 136124,84 грн.

Відповідно до довідки про заборгованість наданої суду позивачем вищевказана заборгованість зі сплати страхових внесків станом на 21.05.2010 року відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цієї частині позову належить задовольнити.

Відносно позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд вказує наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах. А стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.203р. №21-1 (далі Інструкція).

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.8 цієї Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.9 не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів, справи позивачем на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року.

Відповідно до розрахунків заборгованість відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2009- лютий 2010 року становить 3218,17 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості в сумі 3218,17 грн. з фактичних витрат Управління на виплату та доставку пільгових пенсій, яка також підлягає стягненню на користь позивача.

Відносно стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій встановлених іншими законодавчими актами суд вважає за необхідне вказати наступне.

Розмір пенсії науковим працівникам, умови її виплати та доставки окрім Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, визначаються також Законом України від 13.12.1991, № 1977-XII “Про наукову і науково-технічну діяльність”(далі Закон № 1977-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1977-XII держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Відповідно до Закону № 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, згідно з п.2 Постанови КМ України від 24.03.2004, № 372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів», на яку мають право зазначені особи за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

В Листі Пенсійного фонду України від 02.08.2005, № 9180/03-20 "Щодо відшкодування до бюджету Фонду фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам згідно зі статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів» розяснено, що пеня та штрафні санкції, передбачені п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, застосовуються за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Оскільки плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій та пенсій, призначених науковим (науково-педагогічним) працівникам, не є страховими внесками в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення статті 106 Закону щодо нарахування штрафних санкцій та пені за невнесення вищевказаної плати не застосовуються. Стягнення своєчасно не сплачених сум здійснюється у судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача були надіслані повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів від 05.10.2009 року та 30.12.2009 року, в яких визначено суму, що підлягає відшкодуванню за грудень 2009-лютий 2010 року, у розмірі 3809,12 грн.

Зазначені повідомлення були отримані відповідачем 08.10.2009 року та 13.01.2010 року відповідно, що підтверджується відмітками на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, позивачем невірно визначено суму заборгованості з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеною науковим робітникам відповідно до Закону України “Про наукову і науково технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за грудень 2009-лютий 2010 року.

Відтак, станом на день розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеною науковим робітникам відповідно до Закону України “Про наукову і науково технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 3809,12 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги у цієї частині позову також належить задовольнити.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аєропружних систем» (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, ЕДРПОУ 16502169; р/р 2600810037009 у ФАБ «Київська Русь», МФО 384607) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія, Автономної Республіки Крим (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, б. 44; р/р 2560970448612, р/р 2560970548613, р/р 25600010048601 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ЕДРПОУ 22300286) 143152,13 грн. заборгованості.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.