Постанова № 9866984, 28.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.05.10Справа №2а-984/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Тарасовій О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача Компанейцев С.В. довір. від 20.01.2010 р.

від відповідача Маслюк О.В., довір. №71/10-0 від 04.03.2010р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі відповідач) № 0015822301/0 від 24.12.2009 р. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представник відповідача надав заперечення на позов, в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість, сплачених під час здійснення розрахунків з ТОВ «Галіт», до складу податкового кредиту з причин безтоварності правочинів.

Під час проведення судових засідань представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “Галіт”, за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої 14.12.2009 р. склав Акт №925/23-2/33186961. У зазначеному акті зафіксовано, що встановлено порушення п.п.7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р. у сумі 48646,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0015822301/0 від 24.12.2009 р., згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 72969,00 грн., в тому числі 48646,00 грн. за основним платежем та 24323,00 грн. - за штрафними санкціями.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

З аналізу зазначених вище положень ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”стає зрозумілим, що сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). Таким чином існує взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Відповідач у акті перевірки №925/23-2/33186961 від 14.12.2009р. та у своїх запереченнях вказує на те, що під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що відповідно до даних податкових органів, податкової звітності та інших документів, наданих позивачем під час проведення вказаної перевірки, було встановлено укладання ним та виконання цивільно-правових договорів з метою проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, яки не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, здійснення операцій через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. За твердженнями податкового органу таким контрагентам позивача було ТОВ “Галіт”. У акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно з наданих позивачем декларацій з ПДВ до складу податкового періоду за період часу, який перевірявся, включено суми ПДВ, сплачені під час розрахунків з ТОВ “Галіт” за товар, отримання якого підтверджено податковим накладними № 31/12 від 31.12.2007 р., №157 від 31.03.2008 р.

З аналізу фактів, викладених у акт перевірки №925/23-2/33186961 від 14.12.2009р., судом встановлено, що позивач отримання товарів (послуг) від ТОВ “Галіт” підтвердив податковими накладними, податковим органом встановлено проведення ним оплати вартості товару (послуг) в тому числі ПДВ, відображення цих операцій у податковій звітності за відповідні звітні періоди.

З акту перевірки №925/23-2/33186961 від 14.12.2009р., вбачається, що на протязі періоду який перевірявся, ТОВ “Галит” з 07.08.2003 р. стоїть на обліку, його свідоцтво платника ПДВ анульовано податковим органом тільки 26.01.2010 р.

Вивчивши зазначені відомості, суд прийшов до висновку, що на час придбання товарів (послуг) у зазначеного субєкту господарювання, він знаходився на податковому обліку, був зареєстрований платником ПДВ.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що позивач навмисно укладав договори з ТОВ “Галит”, не мав наміру придбати від них товар (послуги) для подальшого його використання в господарській діяльності, а здійснив розрахунки з метою необґрунтованого формування податкового кредиту. В матеріалах справи також відсутні докази того,що позивачем не був придбаний товар (послуги) від зазначених субєктів господарювання.

За вимогою суду відповідачем надана копія акту № 7458/23-2/33186961 від 08.10.2008 р. планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р., в якому не відображено встановлення будь-якого порушення платником податку вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, не визначено невірне формування ним податкового кредиту по ПДВ. При цьому необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що під час проведення позапланової перевірки були вивчені документи, яки відрізнялись від тих, яки були надані платником податку при проведенні податковим органом зазначеної планової перевірки.

З урахуванням зазначеного стає зрозумілим, що не відповідають нормам податкового законодавства та дійсним обставинам справи викладений відповідачем в акті №925/23-2/33186961 від 14.12.2009р., на підставі якого складено спірне податкове повідомлення рішення, висновок про те, щодо позивач не мав право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час здійснення розрахунків з ТОВ “Галит” у розмірі 48646,00 грн., в наслідок чого відсутні підстави для донарахування податкового зобовязання по ПДВ у зазначеній сумі.

Як зазначено вище, суд не встановив порушення Закону України “Про податок на додану вартість” в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 48646,00 грн., сплаченої під час розрахунків за отриманий від ТОВ “Галит” товар (послуги). За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у сумі 24323,00 грн.

В силу викладеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0015822301/0 прийнято при неповному зясуванні всіх обставин справи, без дотриманням вимог чинного законодавства України, в наслідок чого воно має бути визнано протиправним та скасоване.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.05.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.06.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополя №0015822301/0 від 24.12.2009 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон» 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.