Вирок № 98667099, 29.07.2021, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1384/20

провадження № 1-кп/632/32/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі суду:

головуючого - судді Журавель О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Довженко К.І., Ляшенко Ю.С., Хохлової І.С., Венгер В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220400000351 від 13 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 ; яка народилася у селище Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянки України, має професійно - технічну освіту, офіційно непрацевлаштована, розлучена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2006 та 2010 року народження, не є особою з інвалідністю, раніше судима: 08 грудня 2011 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;08 серпня 2013 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.121 КК України, і з застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено покарання 3 роки 3 місяця позбавлення волі; 15 грудня 2015 року на підставі ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2015 року умовно-дострокова звільнена на строк 1 рік 4 дня; що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор - Середа С.С., Коваленко Ю.В., Николайчук А.І.,

захисник - Кравченко О.М.,

обвинувачена- ОСОБА_1 ,

потерпілий - ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила умисний злочин проти здоров`я особи за таких обставин.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

12 липня 2020 року близько 16.00 год. обвинувачена ОСОБА_1 перебувала в приміщенні кухні загального користування, що розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 , у компанії знайомих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , де разом відпочивали та розпивали спиртні напої.

У цей час між обвинуваченою ОСОБА_1 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, та потерпілим ОСОБА_2 , який також був напідпитку, у приміщенні кухні загального користування виник конфлікт, під час якого обвинувачена ОСОБА_1 завдала подряпину ОСОБА_2 на обличчі, а потерпілий ОСОБА_2 наніс удар долонею правої руки в обличчя ОСОБА_1 , від чого остання впала на підлогу. Після чого, потерпілий ОСОБА_2 вийшов до коридору загального користування вищезазначеного будинку.

У свою чергу обвинувачена ОСОБА_1 , образившись на дії потерпілого ОСОБА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, направилась до свого житла, а саме до кімнати № 317 , що на третьому поверсі вищезазначеного будинку, де з кухонного столу взяла в праву руку кухонний ніж, з яким вийшла з кімнати у коридор загального користування, де у той час знаходився ОСОБА_2 , який почав кидати скляні пляшки у бік обвинуваченої ОСОБА_1 .

Того ж дня, близько 16 год. 20 хв., перебуваючи в коридорі загального користування, що на третьому поверсі вищезазначеного будинку, обвинувачена ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, підійшла до ОСОБА_2 , де з особистої неприязні, яка виникла раптово на побутовому ґрунті у ході конфлікту, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанесла потерпілому ОСОБА_2 один удар кухонним ножем у грудну клітину зліва.

Після цього, обвинувачена ОСОБА_1 припинила свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння тілесного ушкодження, та, досягнувши своєї злочинної мети, з місця скоєння злочину пішла.

Своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_1 заподіяла потерпілому ОСОБА_2 проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, з розвитком травматичного гемо пневмотораксу, підшкірної емфіземи, травматичного шоку ІІ-ІІІ ступеня - тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинивши злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

ІІ. Позиція сторони захисту.

Обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю. Під час надання показів суду, зокрема 27 липня 2021 року зазначила, що 12 липня 2020 року близько 16-00 год. вона разом зі своїми знайомими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , знаходилися в приміщенні кухні загального користування, що розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 , де разом відпочивали та розпивали спиртні напої. У цей час у неї з ОСОБА_2 виник конфлікт, підчас якого вона завдала подряпину ОСОБА_2 на обличчі, а він вдарив її рукою в обличчя, від чого вона впала на підлогу. Після чого, ОСОБА_2 вийшов з кухні у коридор загального користування, а вона за ним до своєї кімнати № 317 за стопками, але будучи ображеною на дії ОСОБА_2 , у своєї кімнаті зі столу взяла кухонний ніж та вийшла з кімнати у коридор загального користування. У цей час ОСОБА_2 почав кидати у неї пляшки, вона підійшла до ОСОБА_2 , та, будучі розсердженою на дії ОСОБА_2 , нанесла йому один удар у грудину клітину зліва (ближче до пахвової ділянки). Удар був завданий не прицільно. ОСОБА_2 підняв футболку там не було навіть крови, до них підійшов ОСОБА_3 , сказав, щоб припинили сваритися. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пішли, а вона залишилася на місці події, не розуміючи тяжкісті поранення ОСОБА_2 .. Через деякий час приїхали працівники поліції і розповіли, що ОСОБА_2 у лікарні. У вчиненому щиро кається. Також обвинувачена ОСОБА_1 зазначила, що вона не бажала нанести потерпілому тілесне ушкодження такого ступеня тяжкості, лише кольнула його, але розуміла, що від удару ножем могли настати небезпечні наслідки.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення злочину.

Висновок суду про винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого їй злочину ґрунтується на таких доказах, досліджених під час судового розгляду.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 12 липня 2020 року близько 16-00 год. він прийшов у гості до ОСОБА_1 , де разом з нею, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в приміщенні кухні загального користування, що розташована на 3 поверсі будинку АДРЕСА_1 відпочивали та розпивали спиртні напої. У нього з ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_1 кинулася на нього, нанесла йому рукою подряпину на обличчі, а він вдарив її долонею правої руки в обличчя, від чого остання впала на підлогу. Знаючи характер ОСОБА_1 , він вирішив піти. Разом з ним пішов ОСОБА_3 . Коли проходив біля кімнати №317, яка знаходиться на третьому поверсі зазначеного будинку, де проживає ОСОБА_1 , то він ( ОСОБА_2 ) взяв ящик з пустими скляними пляшками і відійшовши, почув, що хтось сказав, що у ОСОБА_1 ніж. Він, будучи дуже п`яним, почав кидати пляшки у бік ОСОБА_1 , вона підійшла до нього, і раптово вдарила його ножем у грудну клітину зліва (ближче до пахвової ділянки), удар був одиничний. Після чого, він підняв футболку та побачив декілька крапль крові. До нього підійшов ОСОБА_3 і вони разом пішли, а ОСОБА_1 залишилася. У цей момент він ( ОСОБА_2 ) відчував біль, але не розумів тяжкість поранення. Вони вийшли з будинку і йому стало погано, після чого він ( ОСОБА_2 ) викликав швидку, яка відвезла його у лікарню. Просив строго не карати обвинувачену, оскільки у конфлікті, який виник є ї його провина.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що 12 липня 2020 року близько 16-00 год. він розпивав спиртні напої разом зі своїми знайомими - ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на кухні загального користування, що розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 . Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на кухні загального користування виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_2 вдарив рукою в обличчя ОСОБА_1 , від чого остання впала на підлогу. ОСОБА_2 вийшов з кухні загального користування, за ним пішла ОСОБА_1 . Він ( ОСОБА_5 ) почув дзвін розбитого скла та вийшов до коридору загального користування, де побачив, як ОСОБА_2 на відстані кидає пляшки, зокрема, у бік ОСОБА_1 . Уламки скла розліталися по усьому коридору. Один уламок скла пошкодив йому руку, після чого він пішов до дому. Безпосередньо у його присутності ОСОБА_1 не наносила удар ножем ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що 12 липня 2020 року близько 16-00 год., він розпивав спиртні напої разом зі своїми знайомими - ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на кухні загального користування, що розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 . У його присутності відбувся словесний конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на кухні загального користування. Він ( ОСОБА_6 ) був напідпитку, відволікся, почув дзвін розбитого скла та вийшов до коридору загального користування, де побачив, що ОСОБА_2 на відстані, кидав скляні пляшки, зокрема у бік ОСОБА_1 . Уламок скла поранив руку ОСОБА_4 , він повернувся з нею до кухні загального користування. Безпосередньо у його присутності ОСОБА_1 не наносила удар ножем ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що 12 липня 2020 року у другій половині дня (точний час не пам`ятає) вона заходила у гості до ОСОБА_1 , де разом з незнайомими їй людьми та ОСОБА_1 на кухні загального користування, що розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 , розпивала спиртні напої. У її присутності ОСОБА_1 сварилася з жінкою, яка некоректно відзивалася щодо ОСОБА_10 .. Потім вона ( ОСОБА_10 ) пішла додому. Свідком конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вона не була.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що 12 липня 2020 року близько 16-00 год. вона розпивала спиртні напої разом зі своїми знайомими - ОСОБА_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на кухні загального користування, що розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 . У її присутності відбувся словесний конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на кухні загального користування. Також вона була свідком того, як ОСОБА_2 цього ж дня близько 16-00 год., знаходячись у коридорі загального користування на цьому ж поверсі, кидав на відстані скляні пляшки, зокрема у бік ОСОБА_1 , при цьому уламок скла поранив її руку, вона повернулася до кухні загального користування разом з ОСОБА_6 .. Інші події, які відбувалися під час сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вона не бачила, зокрема, безпосередньо у її присутності ОСОБА_1 не наносила удар ножем ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що 12 липня 2020 року близько 16-00 год. він прийшов у гості до ОСОБА_1 , де разом з нею та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у приміщенні кухні загального користування, що розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 відпочивали та розпивали спиртні напої. У його присутності відбувався словесний конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на кухні загального користування. Також він бачив, як ОСОБА_2 цього ж дня близько 16-00 год., знаходячись у коридорі загального користування на цьому ж поверсі, кидав на відстані скляні пляшки, зокрема у бік ОСОБА_1 . Він ( ОСОБА_3 ) був дуже п`яний, відволікся, а потім побачив, що біля ОСОБА_2 стоїть вже ОСОБА_1 . Момент, коли ОСОБА_1 наносила удар, він не бачив, однак нікого, окрім ОСОБА_2 , його та ОСОБА_1 у той момент не було, інші гості знаходилися біля кухні загального користування. Він ( ОСОБА_3 ) підійшов до ОСОБА_2 , коли той підіймав свою футболку, а ОСОБА_1 стояла поруч, не вчиняя будь-яких інших дій. Взявши ОСОБА_2 під руку, вони пішли разом до сходів, а ОСОБА_1 залишилася. Вони вийшли з будинку, ОСОБА_2 стало погано, він ( ОСОБА_2 ) викликав швидку, яка забрала його до лікарні.

Показання потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суд бере до уваги як такі, що об`єктивно відтворюють обставини вчинення обвинуваченою інкримінованого злочину, зокрема, щодо виникнення 12 липня 2020 року близько 16-00 год. конфлікту між обвинуваченою ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 у приміщенні кухні загального користування, що розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 та продовження цього конфлікту в коридорі загального користування, що у свою чергу вказує на наявність у обвинуваченої особистої неприязні до потерпілого ОСОБА_2 , яка виникла раптово на побутовому ґрунті та мотиву на скоєння злочину. Показання потерпілого ОСОБА_2 також вказують на те, що обвинувачена ОСОБА_1 з особистої неприязні, яка виникла раптово на побутовому ґрунті, нанесла потерпілому один удар ножем у грудну клітину зліва, у результаті чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва. Удар кухонним ножем був одиничний і завданий нецілеспрямовано.

Разом з тим показання потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відповідають іншим, дослідженим судом письмовим та речовим доказам, наданих стороною обвинувачення.

Так, висновок суду про місце вчинення злочину підтверджуються даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 12 липня 2020 року з фототаблицями, у процесі якого зафіксована, зокрема, обстановка на місці вчинення злочину - у коридорі загального користування, що розташований на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 , де виявлені уламки битого скла. Дані, зафіксовані в зазначеному протоколі, повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченої ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо місця вчинення обвинуваченою злочину.

Пояснення потерпілого ОСОБА_2 про обставини та механізм спричинення йому тілесного ушкодження об`єктивно підтверджені висновком експерта № 12-14/44-ПР/20 від 14 серпня 2020 року (а.с. 35-38 т. 2), згідно з яким потерпілому ОСОБА_2 внаслідок дії колючо-ріжучого твердого предмету, що міг мати гострий кінець та гостре лезо (визначити форму обуху клинка в даному випадку не можливо, через відсутність достовірних судово-медичних даних, але відомо, що «…проекції третього ІІІ міжреберя міжсерединно-ключичною та передньою пахвовою лінією спостерігається колото-різана рана розміром 1,0 х 0,2 см, не кровоточить…»), який діяв комплексно внаслідок проколу та різання, в проміжок часу, що вимірюється десятками годин до дати проведення судово-медичної експертизи (характерні особливості якого не відобразилися, та могло утворитися в строк та спосіб, вказаний потерпілим з напрямком ранового каналу, згідно даними наданої медичної документації, а саме «...рановий канал проходить зліва-направо та зверху до низу і проникає вліво плевральну порожнину…»), спричинено тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, з розвитком травматичного гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи, травматичного шоку ІІ-ІІІ ступеня, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження як небезпечне для життя в момент заподіяння. Після спричинення вищевказаного тілесного ушкодження ОСОБА_2 міг здійснювати самостійні дії в проміжок часу до втрати свідомості. Конкретний часовий проміжок часу через який настала б втрата свідомості вказати неможливо із-за відсутності об`єктивних судово-медичних даних. Враховуючи розташування тілесного ушкодження, виявленого при дослідженні наданої медичної документації, можливо вважати, що ОСОБА_2 міг знаходитись у вертикальному положенні та міг бути звернутий передньою поверхнею тіла до дії травмуючого агенту. Ознак неодноразової дії предмету не виявлено.

У ході проведення слідчого експерименту, із застосуванням фотофіксації, зафіксованого у протоколі від 28 серпня 2020 року, обвинувачена ОСОБА_1 детально пояснила і продемонструвала механізм нанесення потерпілому ОСОБА_2 удару ножем в грудну клітину зліва. Зокрема, обвинувачена ОСОБА_1 детально продемонструвала про механізм нанесення потерпілому ОСОБА_2 удару ножем в грудину клітину зліва та його локалізацію, зазначивши в суді, шо будучи ображеною на ОСОБА_2 нанесла йому удар не прицільно. Крім цього, зазначені свідчення обвинуваченої ОСОБА_1 повністю узгоджуються з висновком експерта № 12-35/30/44-пр/20 від 31 серпня 2020 року (а.с. 48-49 т. 2), згідно з яким виявлене у потерпілого ОСОБА_2 тілесне ушкодження могло утворитися при тому механізмі спричинення (способі), на який вказала обвинувачена ОСОБА_1 під час проведення за її участю слідчого експерименту 28 серпня 2020 року. Отже, покази обвинуваченої ОСОБА_1 щодо механізму спричинення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 об`єктивно підтверджені, як даними отриманими в ході слідчого експерименту, так і висновком експерту № 12-35/30/44-пр/20 від 31 серпня 2020 року (а.с. 48-49).

Висновок суду про знаряддя вчинення злочину об`єктивно підтверджується такими доказами.

Відповідно до протоколу огляду місяця події від 12 липня 2020 року з фототаблицею, у приміщенні Первомайської ЦРЛ, розташованої за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Світанкова, 3-а, була оглянута та вилучена, зокрема футболка (у яку був одягнутий потерпілий ОСОБА_2 12 липня 2020 року у момент скоєння щодо нього противоправних дій), яка на передній поверхні зліва у верхньому відділі має два наскрізних прорізу трикотажу, плями бурого кольору та помарки (а.с. 88-90 т. 2).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 12 липня 2020 року, в ході огляду кімнати АДРЕСА_1 , де мешкає обвинувачена ОСОБА_1 , під час даної слідчої дії були виявлені: 4 кухонних ножа, зокрема, ніж з дерев`яною ручкою коричневого кольору та лезом у формі пілочки, другий - з металевою ручкою біло-коричневого кольору, третій - з пластмасовою ручкою білого кольору, четвертий - з дерев`яною ручкою коричневого кольору.

Згідно висновку експерта № 17-256-МК/20 від 19 серпня 2020 року, при проведенні дослідження предметів одягу потерпілого ОСОБА_2 , а саме, футболки, вилученої 12 липня 2020 року та 4-х предметів схожих на ножі, вилучених під час огляду 12 липня 2020 року у приміщенні, де мешкала обвинувачена ОСОБА_1 (відповідно до постанови від 14 липня 2020 року досліджені предмети визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та передані на відповідне зберігання), експерт дійшов висновків, що на передній поверхні зліва в верхньому відділі футболки виявленні два наскрізних пошкодження трикотажу, які при співставленні мають один канал, що за своїми морфологічними характеристиками є колото-різаними пошкодженнями, які можуть утворювати єдиний колото-різаний канал з виявленим ушкодженням на грудній клітці ОСОБА_2 за умови незначного змішення предметів одягу відносно тіла потерпілого в момент спричинення пошкоджень та співпадають за механізмом їх утворення. Таким чином, колото-різані пошкодження одягу та ушкодження на тілі, могли утворитися від дії клинка колюче-ріжучого предмету, який був гострокінцевий, мав лезо середньої гостроти та «П»-подібний обушок з вираженими ребрами, індивідуальні особливості якого в пошкодженнях не відобразилися. У зв`язку, з відсутністю даних про довжину ранового каналу, та відсутністю в пошкодженнях будь-яких індивідуальних ознак, більш детально ідентифікувати конкретний ніж не вбачається можливим. Однак не виключається, можливість утворення даних пошкоджень, представленими на експертизу ножами № 2, № 3 (згідно дослідної частини), або будь-якого іншого предмету з аналогічними конструктивними характеристиками (а.с. 20-22 т. 2).

Під час дослідження зазначеного висновку експерта, обвинувачена зазначила, що саме ножем під № 2 (згідно дослідної частини висновку експерта № 17-256-МК/20 від 19 серпня 2020 року) наносила удар потерпілому у грудну клітину зліва.

Крім того під час огляду в судовому засіданні речового доказу - ножа під №2 (згідно дослідної частини висновку експерта № 17-256-МК/20 від 19 серпня 2020 року), обвинувачена ОСОБА_1 підтвердила, що даний ніж належить їй, та саме ним було заподіяно тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2 у грудну клітину зліва.

Отже, приведені вище докази свідчать про те, що вилучений у обвинуваченої ОСОБА_1 кухонний ніж під № 2 (згідно дослідної частини висновку експерта № 17-256-МК/20 від 19 серпня 2020 року) під час огляду місця події від 12 липня 2020 року, а саме, кімнати АДРЕСА_1 , є знаряддям заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 .

Також судом були дослідженні інші письмові докази, надані стороною обвинувачення для доведення винуватості обвинуваченої ОСОБА_1 , що знаходяться у взаємозв`язку з вищезазначеними доказами.

Згідно висновку експерту № 14/1552-Дм/20 від 08 серпня 2020 року кров ОСОБА_2 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. (а.с. 30-31 т. 2)

Згідно висновку експерту № 14/1553-Дм/20 від 08 серпня 2020 року кров ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В.

Відповідно до висновку експерта № 14/1736-дм/20 від 27 серпня 2020 року на футболці чоловічій, вилученій 12 липня 2020 року в ході огляду місця події (відповідно до постанови від 14 липня 2020 року, досліджений предмет визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню), в об`єкті № 4, а саме: на лицевій поверхні спинки, в 1,7 см від лівого бічного шву і в 18,2 см від вільного краю низу, на площі 12,0 Х 9, 5 см, поруч розташовані плями буро-коричневого кольору неправильної - овальної форми розмірами від 0,4 х0,3 см до 2,1 х 1,8 см, з чіткими контурами, просочуючи і злегка ущільнюючи тканину, знайдена кров людини і виявлені антигени А и Н. Ця кров може походити від однієї людини з групою крові А з ізогемаглютинінами анти-В та з супутнім антигеном Н, якою може бути ОСОБА_1 . Однак, не можна виключити змішування в цьому об`єкті крові від людини групи А з ізогемаглютинінами анти-В, якою може бути ОСОБА_1 , при наявності у неї тілесних ушкоджень на момент вказаних подій, що супроводжувалось зовнішньою кровотечою, з кров`ю людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, яким може бути потерпілий ОСОБА_2 (а.с. 105-107 т. 2)

Експерт ОСОБА_11 під час судового розгляду надала роз`яснення, що нею було проведена експертиза речового доказу, а саме футболки, що була вилучена під час огляду 12 липня 2020 року у потерпілого ОСОБА_2 . Під час дослідження на футболці були виявлені помарки та плями, які було позначено «об`єктами» з нумерацією арабськими цифрами. Ця нумерація була залишена на речовому доказі. Об`єкт №4 знаходиться на задній частині футболки, це плями буро-коричневого кольору неправильної - овальної форми. Ця кров може походити від ОСОБА_1 , однак, не можна виключити змішування в цьому об`єкті крові від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В інших об`єктах (об`єкт № 2, № 3, № 5, № 6) знайдена кров людини, але походити від потерпілого ОСОБА_2 чи обвинуваченої ОСОБА_1 не могла. В об`єкт №1 (на передній поверхні зліва в верхньому відділі футболки біля пошкоджень трикотажу) знайдена кров, однак встановити групову належність не виявилось можливим.

Під час огляду в судовому засіданні речового доказу - футболки, на задній частині футболки мається пляма, яка має позначку № 4.

Приведені докази узгоджуються з показами обвинуваченої ОСОБА_1 щодо утворення плями на футболці ОСОБА_2 , зокрема, що її кров могла потрапити на футболку ОСОБА_2 , у той час коли вона наносила удар ОСОБА_2 , оскільки від уламка скла вона отримала подряпину на руці. Експерт ОСОБА_11 не виключила можливості утворення плями за обставин, зазначених обвинуваченою ОСОБА_1 . Отже, зазначені доказі у взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами об`єктивно підтверджує факт знаходження обвинуваченої ОСОБА_1 у безпосередньої близькості до ОСОБА_2 у момент, коли останній отримав тілесне ушкодження.

Відповідно до висновку експерту № 15-12/№649-дм/ц/2020 від 28 серпня 2020 року, у результаті проведення експертного дослідження тампонів - змивів з обох рук обвинуваченої ОСОБА_1 , у змиві з правої руки виявлені сліди крові людини. Знайдені сліди крові можуть походити від будь-якої особи з групою крові О (1) с ізогемаглютінинами анти-А, анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 . У змивах з лівої руки слідів крові не виявлено (а.с. 24-28 т. 2).

Приведений доказ об`єктивно узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_2 щодо нанесення йому подряпини обвинуваченою ОСОБА_1 під час конфлікту на кухні загального користування, проти чого не заперечувала обвинувачена ОСОБА_1 , яка показала суду, що кров ОСОБА_2 могла залишитися у неї на руці в момент, коли був конфлікт на кухні загального користування, де вона нанесла подряпину ОСОБА_2 на обличчі та у взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами підтверджує наявність особистої неприязні у обвинуваченої ОСОБА_1 , яка виникла раптово на побутовому ґрунті у ході конфлікту.

Відповідно до висновку експерту № 12-14/36-ПР/20 від 14 липня 2020 року, під час огляду ОСОБА_1 , у останньої виявлені тілесні ушкодження у виді одного синця в проекції тіла нижньої щелепи зліва та двох ділянок осадження на тулубі у ділянці лівої ключиці, які утворилися внаслідок дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, зокрема, при ударі, сковзанні, тисненні або здавленні, у проміжок часу, який вимірюється десятками годин, але не більше, ніж однією добою до дати проведення огляду.

Приведений доказ об`єктивно узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_2 свідка ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_1 стосовно нанесення під час конфлікту потерпілим ОСОБА_2 удару долонею правої руки в обличчя обвинуваченої ОСОБА_1 , що спричинило утворення синця нижньої щелепи зліва. Походження двох ділянок осадження на тулубі у ділянці лівої ключиці від дій потерпілого ОСОБА_2 обвинувачена ОСОБА_1 виключила, оскільки мало місце лише один удар в обличчя.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 97, складеного 12 липня 2020 року 20 час. 00 хв., під час огляду 12 липня 2020 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 96 т. 2).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експерта № 368 у обвинуваченої ОСОБА_1 хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявлено. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, обвинувачена ОСОБА_1 перебувала поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час обвинувачена ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 39-41 т. 2).

Зазначені письмові докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 діяння, інкримінованого їй стороною обвинувачення, та узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Згідно із положеннями ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Отже, розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та проаналізувавши всі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання обвинуваченої ОСОБА_1 винуватою в інкримінованому їй злочині.

Кваліфікуючи дії обвинуваченої як заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, суд приймає до уваги, що обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України, є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати можливість настання цих наслідків (непрямий умисел). Отже, відповідальність за ч.1 ст. 121 КК України настає не лише за умови бажання особи заподіяти тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, а й за умови, коли особа, хоча і не бажала, але свідомо припускала настання таких суспільно небезпечних наслідків. При цьому питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Так, умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров`я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров`я потерпілого, у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв`язку між зазначеним діянням та наслідками.

Питання про спрямованість умислу у даному кримінальному провадженні суд вирішує, враховуючи сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема спосіб вчинення злочину, знаряддя, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій.

Отже, наведені вище обставини, зокрема, спосіб вчинення злочину та його знаряддя - ніж, у сукупності з даними про локалізацію і характер утворення тілесного ушкодження, а також поведінка обвинуваченої ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 до та після вчинення злочину, свідчать про наявність умислу у обвинуваченої ОСОБА_1 саме на нанесення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 . Висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 4 червня 2020 року ( справа 664/3798/15-к).

Таким чином, суд приходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

IV. Відомості, які характеризують особу обвинуваченої.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона розлучена, до обрання запобіжного заходу проживала у кімнаті гуртожитку з двома неповнолітніми дітьми 2006 та 2010 року народження, де офіційно була зареєстрована, офіційно не працювала, не є особою з інвалідністю, раніше судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 97-98 т. 2), за місцем проживання характеризується безпосередньо.

Згідно з висновком досудової доповіді Первомайського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 06 липня 2021 року щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинувачену, її спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі становить небезпеку для суспільства.

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України стороною обвинувачення зазначено вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, судом під час розгляду справи встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 також перебував напідпитку і з його боку мала місце неправомірна поведінка щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , яка призвела до виникнення конфліктної ситуації. Тому суд вважає за можливе не враховувати обвинуваченій вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, як обставину, що обтяжує покарання. Разом з цим, враховуючи, що обвинувачена має судимість за умисне кримінальне правопорушення, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів.

VІ. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Отже, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; відомості щодо особи винного зазначені вище; щире каяття обвинуваченої як обставину, яка пом`якшує покарання та рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину.

При цьому, суд при призначенні покарання також враховує, що обвинувачена має двох неповнолітніх дітей, які за любих обставин потребують материнської турботи та виховання, а також те, що обвинувачена визнала свою провину, висловила жаль з приводу вчиненого.

Також суд приймає до увагу, що ОСОБА_1 примирилася із потерпілим ОСОБА_2 , потерпілий не має до неї жодних претензій та просив суд її взагалі не карати, оскільки у конфлікті, який виник є і його провина.

Суд вважає, що ці обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе з призначенням покарання у виді позбавлення волі у межах мінімальної санкції статті, за якою їй висунуто обвинувачення, бо ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченої у більш короткий строк її ізоляції від суспільства з огляду на її вік, наявність неповнолітніх дітей, усвідомлення нею своєї протиправної поведінки та примирення з потерпілим.

При цьому, враховуючи відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, а також висновки досудової доповіді, відповідно до яких ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий. виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 без позбавлення волі становить небезпеку для суспільства, суд не знаходить підстав для застосування положень статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням).

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд також не знаходить, у зв`язку з тим, що судом встановлена лише одна обставина, що пом`якшують покарання обвинуваченої.

Крім того, суд, враховує практику рішень Європейського суду з прав людини. Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17 вересня 2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Отже, суд доходить висновку, що обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 05 років позбавлення волі.

VІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає.

Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його фактичного затримання - 13 липня 2020 року, зарахувавши строк попереднього ув`язнення з 13 липня 2020 року в строк покарання.

За положенням п. 9 ч.2 ст. 133 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є зокрема запобіжні заходи. 15 липня 2020 року ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області обвинуваченій ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та у подальшому застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід неодноразово був продовжений судом. Отже, суд вважає необхідним запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , продовжений на підставі ухвали від 17 червня 2021 року, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити їй покарання у виді 05 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту її фактичного затримання - з 13 липня 2020 року, зарахувавши строк попереднього ув`язнення з 13 липня року в строк покарання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: 2 паперових пакунки з зрізами нігтьових пластин ОСОБА_1 , 2 марлевих тампони зі слідами крові ОСОБА_1 , один контрольний марлевий тампон, 2 марлевих тампони зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_1 , один контрольний марлевий тампон, 2 марлевих тампони зі слідами крові потерпілого ОСОБА_2 , контрольний марлевий тампон, ножі 4 штуки - знищити; чоловічі шорти, футболку чоловічу - які були вилучені у потерпілого ОСОБА_2 -повернути потерпілому ОСОБА_2 , як законному власнику; жіночу майку блакитного кольору, штани жіночі коричневого кольору, які були вилучені у ОСОБА_1 під час затримання -повернути засудженій, як законному власнику.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженою в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору, обвинуваченій та захиснику.

Суд роз`яснює обвинуваченій, захиснику, потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Роз`яснити обвинуваченій право подати клопотання про помилування

Суддя: О. О. Журавель