
Справа № 369/10113/21
Провадження № 2-а/369/171/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2021 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу Державної виконавчої служби Бучанського району Київської області Центрального міжрайонного управління юстиції у Київській області про скасування постанов державного виконавця про стягнення із боржника штрафів,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов вказаний адміністративний позов, у якому позивач просить суд скасувати постанови державного виконавця про стягнення із неї штрафів у межах виконавчих проваджень.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У параграфі 1 глави 2 розділу 1 «Загальних положень» КАС України встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначене статтею 20 КАС України.
За змістом частини першої вказаної статті дана адміністративна справа не відноситься до виключного переліку справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» та у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції, в тому числі стосовно предметної підсудності, приймає будь-які рішення за позовом, що не відноситься до його, в тому числі предметної юрисдикції.
Аналіз вище наведених норм, в їх структурному закріпленні та послідовному викладені в КАС України, та практики Європейського Суду з прав людини, вказує на те, що в першу чергу суд, отримавши позовну заяву, керуючись ч. 1 ст. 20 КАС України, у разі встановлення порушень правил предметної підсудності, на підставі ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 21 КАС України, направляє адміністративну справу до окружного адміністративного суду.
За таких обставин, враховуючи місце знаходження відповідача, позов відноситься до виключної предметної юрисдикції Київського окружного адміністративного суду.
Як роз`яснено у п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2, судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності. Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
Зазначене кореспондує положенням ст. 318 КАС України, згідно з якими рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, а саме до суду «встановленого законом», керуючись ст. 7, 20, 29, 294, 295 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу Державної виконавчої служби Бучанського району Київської області Центрального міжрайонного управління юстиції у Київській області про скасування постанов державного виконавця про стягнення із боржника штрафів передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (01133, Київ, бульвар Лесі Українки, 26).
Здійснити передачу адміністративної справи з Києво-Святошинського районного суду Київської області до Київського окружного адміністративного суду не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги – після залишення її без задоволення.
Ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 цього Кодексу.
Суддя Л.М. Ковальчук
Судове рішення № 98655790, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 26.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 369/10113/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: