Рішення № 98652050, 27.07.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4404/20

Провадження № 2/487/449/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

27.07.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Щербини С.В., за участю: секретаря судового засідання Гузан Є.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу №477/4404/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боршацький І.В., яким просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, №6897, вчинений 24.06.2020 року приватним нотаріусом Боршацьким І.В.

В обґрунтування позову зазначив, що сума стягнута за виконавчим написом не є безспірною, письмова вимога про стягнення заборгованості їй не направлялася, що позбавило його можливості оскарження суми заборгованості. Наголосив на тому, що йому не відомо звідки в нього виникли зобов`язання перед ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС». Припускає, що дане зобов`язання було викуплено відповідачем у ТОВ «Форвард Банк». Однак, його не було не повідомлено про зміну кредитора в зобов`язанні. Окремо зазначив, що приватним виконавцем не було перевірено спливу строків позовної давності та вчинено виконавчий напис без достатнього обсягу документів. Дані обставини послугували підставою для його звернення до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою судді від 05.08.2020 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.08.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було повернуто заявнику.

14 серпня 2020 року позивач надав суду заяву на виконання вимог ухвали без руху.

Ухвалою судді від 17.08.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №6897 від 24.06.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем.

Ухвалою суду від 05.02.2021 року витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича належним чином завірені копії виконавчого провадження №62455258.

22.03.2021 року до канцелярії суду надійшли копії виконавчого провадження №62455258.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року закрито підготовче провадженні у справі, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа у призначене судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.07.2020 року приватним виконавцем Климено Р.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62455258 з примусового виконання виконавчого напису №6897 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.

З наявної матеріалах справи копії спірного виконавчого напису вбачається, що ОСОБА_1 є боржником за Договором №МФ-0241900001126 від 22 червня 2019 року, укладеним з ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», право вимоги за який перейшло до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», на підставі Договору факторингу №Ф-26-09/19 від 26 вересня 2019 року укладеного між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС». Строк платежу за кредитним договором №МФ-0241900001126 від 22 червня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 26 вересня 2019 року по 06 березня 2020 року. Сума заборгованості 8174,00 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 3174,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто із боржника на користь стягувача 3675,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість боржника становить 11849,00 грн.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

В постановах Верховного Суду (від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19); від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження №14-278гс18) та від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19)) з подібних правовідносин зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису №6897 від 24 червня 2020 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин передбачено пунктом 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), згідно якого для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, ані ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», ані приватний нотаріус Боршацький І.В. не надали суду жодних доказів безспірності заборгованості.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.

Отже, судом встановлено, що на час вчинення виконавчого напису у нотаріуса були відсутні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.

Так, при звернені ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» до приватного нотаріуса з відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, не було надано належного розрахунку заборгованості за кредитним договором з відображенням виплат ОСОБА_1 за Договором №МФ-0241900001126 від 22 червня 2019 року. Наведене свідчить про те, що приватним нотаріусом було винесено оскаржуваний виконавчий напис без перевірки умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше року щодо вимог спеціальної позовної давності, у відповідності до ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Окрім того, стягнуту за спірним виконавчим написом заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3174,00 грн. не є безспірною, з огляду на те, що представником ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» не було надано доказів на підтвердження утворення даної заборгованості.

До того ж, приватним нотаріусом не перевірено належним чином правосуб`єктність ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», оскільки вищенаведені документи не містять відомостей про повідомлення боржника про зміну кредитора в зобов`язанні. До того ж у самому тексі спірного виконавчого напису приватним ноніусом не встановлено переходу права вимоги до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС».

Доказів протилежного суду не надано.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий напис нотаріуса здійснено з порушеннями чинного законодавства.

З огляду на наведене, даючи оцінку наданим доказам в їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивач підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 10,18,23,76, 258,259,263-265,282,352,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6897, вчинений 24 червня 2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боршацьким Ігорем Вікторовичем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боршацький Ігор Вікторович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рейтарська прову. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А., каб. 2-7.

Суддя С.В. Щербина