Ухвала суду № 98648273, 29.07.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4333/21

Провадження 1-кп/711/357/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

Головуючої судді Михальченко Ю.В.

За участю:

Секретаря судових засідань Чмих І.С.

Прокурора Камянець Т.В.

Потерпілого ОСОБА_1

Захисника Починок О.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого – ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси із Черкаської окружної прокуратури надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєсту досудових розслідувань за № 12021250310001442 від 02.06.2021 року відносно ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

14 липня 2021 року ухвалою судді Придніпровського районного суду міста Черкаси вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні прокурор вважала за необхідне призначити справу до судового розгляду, підстав для повернення обвинувального акту не вбачав, підстави для закриття також відсутні. Також прокурор надала суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 на 60 діб, яке мотивоване тим, що метою застосування до ОСОБА_2 виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як встановлено, обвинувачений ніде не працює, не має власної сім`ї, дітей, утриманців, не має власного місця мешкання, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки у місті постійного проживання. Сторона обвинувачення вважає, що існує високий ризик втечі обвинуваченого та як наслідок ухилитися від правосуддя. Оцінка такого ризику, відповідно до практики ЄСПЛ має проводитися із посиланнямна ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловирогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування полягає в тому, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, власного джерела доходів, неодружений, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, змінити місце проживання чи виїхати за кордон.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляді. Що стосується клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених - поклався на розсуд суду.

Захисник Починок О.І. не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду. Щодо стосується клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 діб, просив відмовити. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт зі встановленням певних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Що стосується клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити. Змінити з тримання під вартою на домашній арешт зі встановленням певних обов`язків.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час ризики наведені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому з додержанням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 діб.

Крім того, заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо можливості призначення справи до судового розгляду, суд прийшов до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначити провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 до судового розгляду.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, потерпілий, захисник та обвинувачений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 331, 369-372,376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, на 01 вересня 2021 року о 10 год. 30 хв.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України строком на 60 днів, тобто до 26 вересня 2021 року включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 7 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 29.07.2020 року о 15 год.00 хв.

Головуючий: Ю. В. Михальченко