Рішення № 98648271, 29.07.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5466/19

Номер провадження2/711/200/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши матеріали цивільної справи за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 , КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому просить зобов`язати відповідачів поставити в колодязь водоколонки шток на корінному вентилі та відновити тимчасове водопостачання будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути 100000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати - ОСОБА_8 , якій на праві власності належала Ѕ частина домоволодіння, що розташована по АДРЕСА_1 . Право на спадщину нею було оформлено у 2006 році, а в 2010 вона вселилася в будинок, але ОСОБА_3 змінив замки, тому повторне вселення відбулося 2014 році. За вказівкою начальника абонентського відділу КП «Черкасиводоканал» Ромашова В.А., 04.07.2019 близько 11.30 години за адресою: АДРЕСА_1 , аварійною службою було відрізано водопостачання до домоволодіння, а саме відкрито колодязь водоколонки, де було підключено літнє тимчасове водопостачання Ѕ домоволодіння, згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.11.2015, та відрізано металопластикову трубу і шток на корінному вентилі. Зазначені дії проводились без її відому та дозволу.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/5466/19.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

20.08.2019 від відповідача КП «Черкасиводоканал» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позовну заяву необґрунтовано та безпідставною з огляду на наступне. 20.12.2016 позивач звернулася до КП «Черкасиводоканал» з заявою, в якій просила рахунок по водопостачанню за адресою: АДРЕСА_1 перевести на ОСОБА_3 , який зареєстрований за даною адресою з 1993 року. Листом від 04.01.2017 за № 19/26 прохання позивача були задоволені та переоформлено рахунок на ОСОБА_3 .. Враховуючи відмову позивача від послуг з водопостачання шляхом подачі заяви про переоформлення рахунку на іншу особу, непроживання її за вказаною адресою та відсутність договору про надання послуг з водопостачання, а також заяву ОСОБА_3 , який просив здійснити тимчасове припинити водопостачання, аварійною службою відповідача в присутності заявника було здійснено припинення водопостачання за вказаною адресою. Скарг на відсутність водопостачання від інша споживачів, які начебто проживають за цією адресою до відповідача не надходило. Вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач, яка проживає за іншою адресою, отримує вчасно та належної якості послуги з водопостачання та водовідведення, не зазнає моральних страждань від правомірного відключення її від водопостачання за відсутності договору та за її відмовою від послуг. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

27.08.2019 позивачем надано відповідь на відзив в якій зазначає, що в 2016 році КП «Черкасиводоканал» разом з ОСОБА_3 підробили від її імені договір на водопостачання. Від послуг вона не відмовлялася, а просила перевести рахунок на ОСОБА_3 , оскільки він зняв лічильник і плату за послуги стали нараховувати як без лічильника. Звернувшись до КП «Черкасиводоканал» з проханням повернути назад до колодязя водоколонки шток корінного вентиля, який належить їй на праві власності, з неї стали вимагати заплати борг за ОСОБА_3 та 5000 грн. за підключення води, тобто встановлення штока, що завдало їй значної моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що ОСОБА_3 зняв лічильник на водопостачання, після чого нарахування плати за послуги з водопостачання здійснювалось по кількості зареєстрованих осіб, внаслідок чого утворилась заборгованість. 04.07.2019 було відрізано водопостачання, без попередньої згоди всіх співвласників, що завдало їй моральну шкоду, оскільки вона залишилась без води.

Представник КП «Черкасиводоканал» посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову. В ході розгляду справи додатково пояснив, що до 2016 року плата за водопостачання нараховувалась згідно показів лічильника. У 2016 році лічильник було розпломбовано та знято на повірку, після чого лічильник надалі не встановлювався, а нарахування здійснювалось на одну особу згідно норм споживання, так як позивачка відмовилася від послуг. Плата за надані послуги споживачем не вносилась, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка за рішенням суду стягнута солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках. Позивачка заборгованість сплатила добровільно. У 2019 році ОСОБА_3 звернувся з заявою про відключення від водопостачання, у зв`язку з чим КП «Черкасиводоканал» було здійснено відключенні від мережі шляхом перекриття крану та встановлення «глушки» на кран. Пізніше під час обстеження було встановлено, що ОСОБА_1 підключилась до водопостачання самостійно, про що було складено акт. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки підключення до водопостачання було здійснено позивачкою самостійно, крім того вона проживає за іншою адресою та користується там послугами з водопостачання, тому жодної моральної шкоди у зв`язку з відсутністю водопостачання вона не зазнала. Звернув увагу на те, що водопостачання за адресою АДРЕСА_1 - наявне.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що відключив водопостачання через те, що не проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Третя особа ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення позову. Пояснила, що є співвласником домоволодіння. Про обставини справи нічого повідомити не може.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засідання суду повідомив, що є інженером - інспектором КП «Черкасиводоканал». Пояснив, що позивач при перевірці наявності водопостачання не дозволила відкрити кульовий кран. При перевірці 06.10.2020 складові (кран на перекриття, спускник, фільтр) були на місці, на підставі цього зробив висновок, що водопостачання було.

Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що є сином позивача, за вказаною адресою не проживає. Повідомив, що ОСОБА_1 не повідомляли про відключення від водопостачання.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що є сином позивачки. Вважає, що за заявою ОСОБА_3 незаконно відключили водопостачання. 06.10.20202 особи запропонували перевірити лічильник, того дня акт складений не був.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, в межах заявлених вимог, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, надані сторонами, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності приходить до наступних висновків.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Отже, реалізуючи передбачене Конституцією України, ЦК України та ЦПК України право на судовий захист, особа повинна вказати в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Порушення права повинно бути пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково і це повинно бути викликано поведінкою іншої особи.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 ЦК України, зокрема такими способами може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.ст. 42, 43 Водного Кодексу України позивач є водокористувачем, має право на водокористування для питних та побутових потреб і таке право охороняється законом.

Відповідно до ст. 44 ч. 1 п. 5 Водного Кодексу України водокористувачі зобов`язані не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під час розгляду цивільної справи у судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/5 частки майна ОСОБА_8 , що належала їй на момент смерті (Ѕ частина будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ).

Окрім ОСОБА_1 спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

26.11.2009 між КП «Черкасиводоканал» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Згідно п. 21 договору точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачу у будинках садибного типу є місце підключення мереж будинку до мереж виконавця.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що ОСОБА_3 , як співвласник. чинить їй перешкоди в користуванні спадковим майном, у зв`язку з чим вона була змушена звертатись до суду з позовами про вселення. Крім того, відповідач самовільно перебудував будинок, переробив водоколонку № 4 та демонтував подачу води на подвір`я.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.05.2015 ОСОБА_3 було зобов`язано привести у попередній стан спадкове майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , а рішенням від 16.11.2015 зобов`язано підключити воду до домоволодіння.

26.03.2019 ОСОБА_3 звернувся до директора КП «Черкасиводоканал» Овчаренка С.В. з заявою, в якій просив відключити водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії акту від 04.07.2019 представниками КП «Черкасиводоканал» було припинено водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 шляхом вкручення глушки та обрізання штоку на шаровому крані.

29.10.2019 представниками КП «Черкасиводоканал» складено акт обстеження водопровідних та каналізаційних мереж споживачів за адресою: АДРЕСА_1 яким зафіксовано приєднання дворової колонки до мережі централізованого водопостачання, а саме: демонтовано кран з глушкою, встановлено новий нульовий кран.

З пояснень ОСОБА_1 та наявних у суду доказів встановлено, що у зв`язку із тривалим ухиленням відповідача від виконання рішення суду позивачка за власні кошти почала виконувати роботи, які суд зобов`язав виконати ОСОБА_3 .. Зокрема, нею було куплено водоколонку №4 та запчастини до неї.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2020 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3324,85 грн матеріальної та моральної шкоди. Даним рішенням також встановлено, що відповідно до акту головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Нечипоренко Т.В. від 04.12.2019 - при виході за адресою АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання виконавчого листа № 711/7955/14-ц встановлено, що ОСОБА_1 за власний рахунок привела водоколонку № 4 в попередній стан. Здійснено витрати на придбання матеріалів на загальну суму 2824 грн. 85 коп. Рішення суду боржником ОСОБА_3 не виконано.

Крім того, факт відновлення водопостачання підтверджується наданою представником відповідача заявою ОСОБА_1 від 16.12.2020 про опломбування лічильника води за адресою: АДРЕСА_1 та копією Акта про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 22.12.2020 складеного інженером-інспектором КП «Черкасиводоканал» Чорним В.І. та підписаного ОСОБА_1 , яким зафіксовано наявність підключення водопровідного вводу до мережі централізованого водопостачання, наявність робочого тиску води в мережі, правильність та герметичність підключення. До того ж, при складанні цього акту у ОСОБА_1 були відсутні зауваження.

За таких обставин, враховуючи, що зміст позовних вимог фактично зводиться до зобов`язання відповідачів відновити водопостачання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яке станом на час ухвалення судового рішення вже відновлене, то суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач моральну шкоду обґрунтовує тим, що під час відключення водопостачання посадовими особами КП «Черкасиводоканал» було пошкоджено її майно, а саме відрізано шток корінного вентиля. Крім того, у зв`язку з відсутністю водопостачання у будинку вона була змушена просити та набирати воду у сусідів задля задоволення своїх потреб.

Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що позивачка самостійно відновила водопостачання в будинку, а саме за власний рахунок привела водоколонку № НОМЕР_1 в попередній стан, а рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2020 з ОСОБА_3 було стягнуто матеріальну та моральну шкоду пов`язану з відновленням водоколонки. Після проведення відновлювальних робіт за заявою позивача КП "Черкасиводоканал" було прийнято вузол комерційного обліку на абонентський облік без будь яких зауважень.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням обставин справи та доказів наданих суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 77-84, 141, 259, 263- 265, 268, 270 ЦПК України, ст. 16, 23, 1167 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 02.06.2021.

Головуючий: Н. М. Кондрацька