Ухвала суду № 98642507, 07.06.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.06.2021 Єдиний унікальний номер 205/9/20

Єдиний унікальний номер 205/9/20

Провадження № 2/205/1187/21

УХВАЛА

07 червня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

АТ «Укрсиббанк» 20 грудня 2019 року направив поштою до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який надійшов до суду 02 січня 2020 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2020 року в об`єднанні в одне провадження зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Укрсиббанк» про визнання договору недійсним з первісним позовом АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2021 року ОСОБА_1 було повернуто сплачений нею судовий збір у розмірі 1 656 гривень 10 коп. за подачу зустрічного позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2021 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі було відмовлено.

12 травня 2021 року представник відповідача надав до суду клопотання про направлення справи на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області, яке обґрунтував тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2021 року було відкрито провадження по господарській справі № 904/259/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . В межах розгляду вказаної справи позивач, АТ «УкрСиббанк», звернувся до господарського суду із вимоги кредитора за кредитним договором, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної цивільної справи, тому даний спір має бути розглянутим у порядку господарського судочинства. З урахуванням зазначених обставин просив матеріали цивільної справи передати на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд доходить висновку, що заява відповідача не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Предметом позову по цивільній справі за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 є стягнення заборгованості у розмірі 260 030 гривень 34 коп., підставою позову зазначено невиконання відповідачем зобов`язань по кредитному договору № 94802322000 від 16 жовтня 2018 року.

Згідно з інформацією офіційного веб-сайту господарського суду Дніпропетровської області в мережі інтернет Ленінським районним судом м. Дніпропетровська встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 08 лютого 2021 року відкрито провадження у справі № 904/259/21 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризацію боргів фізичної особи ОСОБА_1

АТ «УкрСиббанк» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою кредитора з вимогами до боржника ОСОБА_1 про визнання вимог кредитора, які виникли внаслідок невиконання боржником зобов`язань по кредитному договору про надання споживчого кредиту № 94802322000 від 16 жовтня 2018 року у розмірі 260 030 гривень 34 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області № 904/259/21 від 22 лютого 2021 року прийнято до розгляду заяву конкурсного кредитора АТ «УкрСиббанк».

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Тобто, право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Представник відповідача у своїй заяві ставить питання про направлення даної цивільної справи за підсудністю до господарського суду для розгляду спору по суті.

Чинним ЦПК України не передбачено процедуру передачі справи за підсудністю між судами різної юрисдикції, тому заява представника відповідача задоволенню не підлягає.

При цьому суд приходить до висновку, що вказана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку цивільної юрисдикції за наступних підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем заявлено вимоги щодо стягнення заборгованості до боржника, стосовно якого відкрито провадження господарським судом про банкрутство, зазначений спір, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, підсудний господарському суду і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави для закриття провадження по даній цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю відмовити.

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: