Рішення № 98641906, 27.07.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021м. ДніпроСправа № 904/4624/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИНТ-МАРКЕТ", м. Дніпро

Третя особа-1: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Євген Петрович, м. Дніпро

Третя особа-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 12 067,60 грн.

Представники:

Від Позивача не з`явився

Від відповідача не з`явився

Від Третьої особи-1 Макушев Є.П.

Від Третьої особи-2 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИНТ-МАРКЕТ" завданої майнової шкоди у сумі 12 067,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИНТ-МАРКЕТ" постанови приватного виконавця Макушева Є.І. від 13.03.2020 про відрахування з доходів боржника ОСОБА_1 на користь стягувача (позивача) у рахунок погашення боргу у загальній сумі 80 388,75 грн. за наказом суду № 904/11216/15 від 04.03.2016 у межах виконавчого провадження № 61407874.

Ухвалою господарського суду дніпропетровської області від 11.05.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення позивачем недоліків.

18.05.2021 позивач направив заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:

- Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича ( м. Дніпро, 49000, вул. узвіз Крутогорний, буд. 28, прим. 229, оф.1) ;

- Гребенюка Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ).

Призначено підготовче засідання для розгляду справи на 14.06.2021.

14.06.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку із щорічною відпусткою судді Н.Г. Назаренко.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 призначено підготовче засідання на 05.06.2021.

При виготовленні тексту ухвали від 23.06.2021 було допущено описку в ч.1 резолютивної частини даної ухвали.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 виправлено допущену описку в ч.1 резолютивної частини ухвали від 23.06.2021 "1. Призначити підготовче засідання на 05.07.2021 об 11:00".

05.07.2021 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, справу призначено до розгляду в засіданні на 27.07.2021.

Позивач в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, просив розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач та Третя особа-2 явку повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечили, відзив на позов, пояснення по справі та докази на їх обґрунтування не надали.

Про засідання суду відповідач повідомлявся на адресу, вказану в позові та ЄДР, конверти повернулися на адресу суду з відміткою поштової установи.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. № 270 передбачено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Оскільки ухвали суду, у вищенаведених поштових відправленнях, про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи направлялися відповідачеві на адресу, вказану в позові та ЄДР і повернулися на адресу суду з відміткою поштової установи, суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштового відправлення, відповідач не одержав ухвали суду, чим позбавив себе можливості захисту від вимог позивача.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, суд зазначає, що в силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отримавши позовну заяву Позивача, яка була надіслана Відповідачу 11.04.2018 (опис вкладення у цінний лист, який є додатком до позовної заяви у даній справі), останній не був позбавлений можливості дізнатись в суді про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомлюватись з відповідними судовими рішеннями суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Третя особа-1 надала пояснення по справі, зазначила, що кошти з заробітної плати ОСОБА_1 не утримувались, жодних перерахувань коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИНТ-МАРКЕТ" на депозитний рахунок приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Є.П. не було. Згідно відповіді ПФ України від 17.05.2021 ОСОБА_1 не працює. Станом на 27.07.2021 вимоги виконавчого документу - наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/11216/15 не виконані, по виконавчому провадженню № 61407874 вживаються заходи щодо розшуку майна (коштів), зареєстрованого за боржником.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 27.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з встановленням факту заподіяння шкоди шляхом невиконання виконавчого документу, а саме наказу № 904/11216/15 від 04.03.2016 в ході виконавчого провадження 61407874.

Як зазначено в позовній заяві, 13.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макушевим Євгенієм Петровичем, в рамках виконавчого провадження № 61407874, при примусовому виконанні судового наказу № 904/11216/15, виданого 04.03.2016 на підставі рішення № 904/11216/15 від 16.02.2016 про стягнення з Гребенюка Сергія Вікторовича заборгованості, було винесено та направлено для виконання за місцем роботи боржника, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИНТ-МАРКЕТ" (далі - Відповідача) за адресою: вул. Байдаківська, буд. 38, м. Дніпро, 49000 постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника.

Станом на 01.03.2021 Відповідач на виконання постанови здійснювати відрахувань із доходів боржника не розпочав, жодного платежу на користь Позивача не здійснив та про розмір виплачуваних боржнику доходів інформації не надав.

Позивач виходить із припущення, що розмір заробітної плати боржника не може бути нижчим розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, у відповідному періоді.

З 01.09.2020 мінімальна заробітна плата, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 822-ІХ від 25.08.2020 становила 5 000,00 грн.

З 01.01.2020 мінімальна заробітна плата, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1158-ІХ від 29.01.2021 становить 6 000,00 грн.

У відповідності до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір стягнення має складати 20% заробітку.

Розрахунок заборгованості за відрахуваннями здійснювався Позивачем за період з 13.03.2020 до 01.03.2021 (включно).

Таким чином, Позивач зазначає, що Відповідач зобов`язаний здійснювати відрахування щомісячно у наступні періоди:

- з 01.03.2020 до 01.04.2020 - 944,60 грн.;

- з 01.04.2020 до 01.05.2020 - 944,60 грн.;

- з 01.05.2020 до 01.06.2020 - 944,60 грн.;

- з 01.06.2020 до 01.07.2020 - 944,60 грн.;

- з 01.07.2020 до 01.08.2020 - 944,60 грн.;

- з 01.08.2020 до 01.09.2020 - 1 000,00 грн.;

- з 01.09.2020 до 01.10.2020 - 1 000,00 грн.;

- з 01.10.2020 до 01.11.2020 - 1 000,00 грн.;

- з 01.12.2020 до 01.01.2021 - 1 000,00 грн.;

- з 01.01.2021 до 01.02.2021 - 1 200,00 грн.;

- з 01.02.2021 до 01.03.2021 - 1 200,00 грн.

Отже, за розрахунком Позивача залишок боргу становить 12 067,60 грн.

Крім того, Позивач зазначив, що у зв`язку із поданням позову він поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. Та витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., які просить стягнути з відповідача на його користь.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 12 067, 60 грн. заподіяної майнової шкоди у зв`язку з невиконанням постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.03.2020 ВП № 61407874 з виконання наказу у справі № 904/11216/15 про відрахування з доходів ОСОБА_1 , який отримує дохід у ТОВ «Принт-Маркет», на користь стягувача.

Частиною першою статті 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміють матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини 3 статті 13, статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

За приписами статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Системний аналіз положень частини 1 статті 42, частини 1 статті 44 Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Суд, досліджуючи наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення встановив, що позивачем не доведено наявність вини у діях відповідача, що виключає можливість покладення на нього обов`язку з відшкодування шкоди позивачу.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Отже, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності складу цивільного (господарського) правопорушення, як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення матеріальної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст.ст. 339, 340 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати у справі суд покладає на Позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИНТ-МАРКЕТ" відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 12 067,60 грн. - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений статтею 256 ГПК України.

Повне рішення складено 29.07.2021

Суддя Н.Г. Назаренко