Ухвала суду № 98638027, 27.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 липня 2021 р. справа №520/13751/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову депутата Мереф`янської міської ради - Берьозкіної Олени Вікторівни (далі за текстом - позивач, заявник, Депутат ОМС) до Мереф`янської міської ради (далі за текстом - відповідач, Міська рада, владний суб`єкт), третя особа - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, про визнання протиправним та скасування рішення XIII сесії Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області VIII скликання від 9 липня 2021 року № 520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК», -

встановив:

У розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України рішення XIII сесії Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області VIII скликання від 9 липня 2021 року № 520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК» є правовим актом індивідуальної дії.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019р. у справі №2040/6074/18 містить правовий висновок про те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується; аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 14.03.2018р. у справі №9901/22/17, від 06 та 12 червня 2018 року у справах № 800/489/17 та 800/587/17 відповідно, від 16.10.2018р. у справі № 9901/415/18 та від 09.04.2019р. у справі №9901/611/18; поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим правильно не зазначив, до юрисдикції якого суду належить вирішення цієї справи.

Такі ж самі за змістом правові висновки викладені Верховним Судом в ухвалах по справам №9901/283/19, №9901/284/19, №9901/317/19.

Звідси слідує, що справжній (а не штучно удаваний) публічний юридичний спір з приводу видання рішення XIII сесії Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області VIII скликання від 9 липня 2021 року № 520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК» може виникнути між Мереф`янською міською радою з одного боку та ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК», власниками суміжних земельних ділянок, користувачами суміжних земельних ділянок, претендентами на ті ж самі земельні ділянки - з іншого.

Водночас із цим, будь-якого реального юридичного спору з приводу видання рішення XIII сесії Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області VIII скликання від 9 липня 2021 року № 520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК» між органом місцевого самоврядування - Мереф`янською міською радою та депутатом Мереф`янської міської ради об`єктивно виникнути не може, адже згаданий правовий акт індивідуальної дії явно та очевидно не вливає та стан суб`єктивних прав та обов`язків заявника - депутата Мереф"янської міської ради як учасника суспільних відносин.

До того ж і спір з приводу захисту публічних інтересів суспільства у сфері екологічної безпеки навколишнього природного середовища теж може скластись виключно між органом місцевого самоврядування - Мереф`янською міською радою та фізичною особою - громадянином як членом відповідної територіальної громади - з іншого, а не окремим депутатом Мереф`янської міської ради у зв`язку із відсутністю у останнього відповідних законодавчо наданих повноважень.

Проте, позов подано заявником саме у правовому статусі депутата Мереф`янської міської ради.

Окрім того, і доводи позову полягають виключно у реалізації Мереф`янською міською радою повноважень органу місцевого самоврядування з порушенням визначеної законом процедури і з порушенням інтересу заявника на участь у функціонуванні відповідного дорадчого органу Мереф`янської міської ради як депутата Мереф`янської міської ради.

За таких міркувань, суд доходить до переконання про те, що позов подано заявником - депутатом Мереф"янської міської ради за відсутності дійсного юридичного спору на захист екологічних інтересів населення у контексті Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуської конвенції), оскільки право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2019р. у справі №826/3820/18.

Тому, навіть у силу згаданого міжнародного акту права депутат органу місцевого самоврядування не належить до кола осіб, котрі мають наданий законом інтерес до захисту конституційного права на безпечне довкілля.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суддя доходить до переконання про те, що з урахуванням змісту ст.19 КАС України заявлена вимога не містить складу юридичного спору, а тому не підлягає розгляду та вирішенню у порядку адміністративного судочинства України і не може бути розглянута у судовому порядку взагалі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч.3 ст.124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, суддя не роз`яснює позивачеві, згідно ч.ч. 2, 6 ст.170 КАС України, в порядку якого судочинства мають бути вирішені спірні правовідносини.

Аналогічна по суті правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №800/559/17, від 03.04.2018 року у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 року у справі №9901/497/18, від 05.02.2019 року у справі №9901/638/18 та від 27.02.2019 року у справі №9901/798/18.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 160, 161, п.1 ч.1 ст.170, 171, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2.Роз`яснити, що заявлені вимоги не підлягають розгляду та вирішенню у порядку будь-якого судочинства.

3.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.

Суддя Сліденко А.В.