Ухвала суду № 98637663, 28.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12925/21

УХВАЛА

28 липня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви Одеського науково-дослідного експертно-кримінального центру МВС України до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення штрафів, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Одеського науково-дослідного експертно-кримінального центру МВС України до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення штрафів.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В позовній заяві Одеський науково-дослідний експертно-кримінальний центр МВС України просить суд: зобов`язати Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області (ЄДРПОУ 41405395, вул. Генерала Петрова, 42, м. Одеса) скасувати постанову державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області від 16.11.2017 про закінчення виконавчого провадження № 54307215 за п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 54307215 згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; зобов`язати Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області (ЄДРПОУ 41405395, вул. Генерала Петрова, 42, м. Одеса) скасувати постанову державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області від 10.12.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57152317 за ч.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно штрафів, накладених постановою державного виконавця від 03.11.2017 та від 08.11.2017, та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57152317 за п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто в зв`язку з скасуванням або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ; стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області (ЄДРПОУ 41405395, вул. Генерала Петрова, 42, м. Одеса) на користь Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ЄДРПОУ 25574222, вул. Прохоровська, 35, м. Одеса) штрафів в сумах 5370 грн. та 10200 грн., сплачених за платіжними дорученнями № 505542 від 04.12.2018 та № 505665 від 27.12.2018.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В позовній заяві не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог до відповідача в даній категорії справ.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Зі змісту позову незрозуміло в чому полягає порушене право позивача з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин, оскільки позов не містить вимог про визнання протиправними та/або скасування рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Таким чином, суддя вважає за необхідне позивачу обґрунтувати з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин щодо заявлених позовних вимог.

Суддя зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має визначитися з предметом спору, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав. Тобто, невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

В позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Позивач не додав в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивач не додав в повному обсязі належним чином засвідчених копій доказів.

Відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно з ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч.6 ст.21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до ч.4 ст.172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Разом з цим, позов не містить жодного обґрунтування про доцільність розгляду заявлених позовних вимог в одному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В позові позивач зазначає, що постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси від 16.11.2017 закінчено виконавче провадження № 54307215 за п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав того, що при примусовому виконанні виконавчого документу за невиконання боржником рішення суду та вимог державного виконавця, відносно боржника вжито штрафні санкції та направлено повідомлення до правоохоронних органів щодо притягнення посадових осіб юридичної особи - Одеського НДЕКЦ МВС до кримінальної відповідальності за невиконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.07.2017 у справі № 521/21535/16-ц. Також п.2 зазначеної постанови накладення штрафів від 03.11.2017 та від 08.11.2017 виділено в окреме виконавче провадження (№ 57152317). Постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси від 10.12.2018 закінчено виконавче провадження № 57152317 за ч.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно штрафів, накладених постановою державного виконавця від 03.11.2017 та від 08.11.2017. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 19.05.2020 по справі № 420/6383/19, постанови державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області від 03.11.2017 та від 08.11.2017 про накладення штрафів в межах ВП №54307215 скасовані. 24.06.2021 Одеський НДЕКЦ МВС звернувся до першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області з заявою від 24.06.2021 № 19/116/6-11965-2021 про повернення коштів за скасованими постановами про накладення штрафів, скасування постанови державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області від 16.11.2017 про закінчення виконавчого провадження № 54307215 та винесення нової постанови про закінчення виконавчого провадження № 54307215 згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», скасування постанови державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області від 10.12.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57152317 згідно п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Як вказує позивач, відповіді на заяву отримано не було.

Суддя встановив, що відповідно до бази даних КП «ДСС» 24.12.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (справа № 420/14888/20) Одеського науково-дослідного експертно-кримінального центру МВС України до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області про: зобов`язання відповідача скасувати постанову відповідача від 16.11.2017 року про закінчення виконавчого провадження № 54307215 за п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 54307215 згідно п.9 ч.1 ст.39 вказаного закону, тобто в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; зобов`язання скасувати постанову відповідача від 10.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57152317 за ч.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно штрафів, накладених постановою державного виконавця від 03.11.2017 та від 08.11.2017 року, та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57152317 за п.5 ч.1 ст.39 вказаного закону, тобто в зв`язку з скасуванням або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ; надіслати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення позивачу штрафів в сумах 5370, 00 грн. та 10200,00 грн., сплачених за платіжними дорученнями № 505542 від 04.12.2018 року та № 505665 від 27.12.2018 року; стягнення з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь позивача штрафи у сумах 5370,00 грн. та 10200,00 грн., сплачених за платіжними дорученнями № 505542 від 04.12.2018 року та № 505665 від 27.12.2018 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року у справі № 420/14888/20 у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду було відмовлено, а позов Одеського науково-дослідного експертно-кримінального центру МВС України до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення було повернуто позивачу у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року у справі № 420/14888/20 набрала законної сили на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 року.

Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 28.01.2021 року у справі № 420/14888/20 зазначив, що: «на звернення позивача (25.05.2020 року) з приводу вищевказаних постанов та повернення коштів, відповідачем листом від 09.06.2020 року № 16518 надано відповідь згідно якої фактично не задоволено вимоги листа позивача, зокрема повідомлено про те, що постанову від 10.12.2018 року ВП № 57152317 ним скасовуватися не буде, з приводу іншої постанови (від 16.11.2017 року ВП № 54307215) інформацію не надано. Тобто вже на той час (станом на дату отримання вказаної відповіді відповідача вх. № 13384 від 25.06.2020 року) відповідачу було відомо про те, що означені постанови не буде скасовано відповідачем. Водночас зі змісту позову вбачається, що в частині повернення коштів позивач продовжував листування з відповідачем та органами казначейської служби з метою їх отримання, проте як вбачається з наданих разом з позовом матеріалів справи, а саме з останньої отриманої позивачем відповіді від Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (від 03.11.2020 року) позивач знав про те, що кошти які він має на меті отримати йому не повернуто».

З урахуванням зазначеного, не пізніше листопада 2020 року позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів в даному випадку, при цьому позов позивач подав до суду лише 23.07.2021 року.

Тобто, з сукупного аналізу матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що 24.06.2021 року позивач черговий раз звернувся до відповідача з заявою, в якій просив: повернути Одеському НДЕКЦ МВС грошові кошти, сплачені на виконання постанов державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі про накладення штрафів від 03.11.2017 та від 08.11.2017 в межах ВП № 54307215, в сумах 5370 грн. та 10200 грн.; скасувати постанову державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області від 16.11.2017 про закінчення виконавчого провадження № 54307215 та винести нову постанову про закінчення виконавчого провадження № 54307215 згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»; скасувати постанову державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області від 10.12.2018 про закінчення виконавчого № 57152317 та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57152317 за п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто в зв`язку з скасуванням або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ; письмово проінформувати Одеський НДЕКЦ МВС про прийняті рішення щодо розгляду цієї заяви.

Суддя зазначає, що факт подачі вказаної заяви не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання такої інформації тощо.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Згідно з ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись ст.ст.2, 5, 21, 79, 94, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172, 243, 248, 287 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Одеського науково-дослідного експертно-кримінального центру МВС України до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення штрафів.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Кравченко