Постанова № 98635103, 29.07.2021, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1039/21

Провадження № 3/349/465/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 липня 2021 року м. Рогатин

Суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Могила Р.Г., за участі захисника Барлецького А.С., розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, українку, особу пенсійного віку,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство за таких обставин.

27 червня 2021 року близько 20 год. 00 хв. по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї невістки ОСОБА_2 , яке виразилось в образах в формі висловлювань нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вини своєї не визнала та пояснила, що у вечірній час 27 червня 2021 року між нею та її невісткою ОСОБА_2 виник словесний конфлікт з приводу переповненого продуктами холодильника, що перебуває у їхньому спільному користуванні. Не заперечує, що висловлювалася нецензурними словами в сторону ОСОБА_2 , однак вважає, що на такі дії її спровокувала невістка, яка була ініціатором даного конфлікту.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що більше 20 років проживає разом із чоловіком у домоволодінні його матері ОСОБА_1 . Останнім часом між нею та її свекрухою періодично виникають суперечки на побутовому рівні, причиною яких вважає упереджене ставлення до неї з боку свекрухи, зумовлене її неприязними відносинами із іншим сином ОСОБА_1 , який нещодавно переїхав до них на постійне місце проживання. 27 червня 2021 року у вечірній час вона перебувала на кухні та мала намір покласти приготовлену їжу в холодильник. Коли його відчинила, побачила, що він переповнений простроченими продуктами, які приніс син ОСОБА_1 – ОСОБА_3 . З цього приводу вона зробила зауваження свекрусі, що стало причиною словесної суперечки між ними, в ході якої остання ображала її та нецензурно лаялася до неї. Така поведінка ОСОБА_1 спричинила у неї сильне душевне хвилювання та вплинула на її здоров`я.

Захисник Барлецький А.С. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, захисника, дослідивши письмові докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністативного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена дослідженими в процесі судового розгляду доказами, з огляду на таке.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 06 липня 2021 року зазначено, що ОСОБА_1 27 червня 2021 року о 20 год. 00 хв. за місцем проживання в в АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство відносно невістки ОСОБА_2 , яке виразилось у висловлювані в її адресу нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

В графі протоколу «потерпілий» вказано потерпілою особою ОСОБА_2 .

Таким чином ОСОБА_1 інкримінується вчинення насильства в сім`ї відносно невістки ОСОБА_2 , що виражалось у виді образ нецензурними словами та моральним і психологічним тиском, яке вважаю доведеним.

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_4 від 06 липня 2021 року, 27 червня 2021 року приблизно о 20 год. 00 хв. вдома його мати ОСОБА_1 висловлювалася в сторону його дружини ОСОБА_2 нецензурними словами, кричала на неї.

Відповідальність за змістом ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя;колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що вона не чинила домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , оскільки вони спростовуються її поясненнями, згідно яких вона висловлювалася в сторону невістки нецензурними словами та ображала її, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , а також письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 .

Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особа порушника, яка до адміністративної відповідальності притягається вперше, є особою пенсійного віку, ступінь її вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

За таких обставин до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу,передбаченого санкцією статті.

Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір.

Керуючись ст.ст. 401, 221, 283- 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення – штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп., який сплатити на рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач – ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору – 5.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги . Апеляційна скарга на постанову судді подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Р.Г. Могила