Рішення № 98634600, 29.07.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/2143/21

Провадження №2-а/204/39/21

РІШЕННЯ

іменем України

29 липня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі головуючого – судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірнової Наталії Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправними дії інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірнової Наталії Олександрівни при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №285669556 від 28 січня 2021 року до повідомлення серії ІД №00286481; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №285669556 від 28 січня 2021 року до повідомлення серії ІД №00286481, винесену інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірновою Н.О., якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у розмірі 200 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП; стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь позивача моральну шкоду, завдану незаконним рішенням – постановою про накладення адміністративного стягнення від 28 січня 2021 року серії РАП №285669556 у сумі 5000 грн; адміністративне провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.152-1 КУпАП, відносно позивача, відповідно до вимог ч.1 п.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою про накладення адміністративного стягнення, складеною інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірновою Н.О., серії РАП №285669556 від 28 січня 2021 року до повідомлення серії ІД №00286481 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 200 грн за те, що 23 грудня 2020 року о 12 год. 2 хв. транспортним засобом TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою ДІ159, вул. Шевченка, в районі буд. №№36-37 м. Дніпро, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як на 10 хв. користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз.2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів. Позивач зазначає, що Правила дорожнього руху та Правила паркування транспортних засобів не порушувала, зокрема стоянки допустимих 10 хв. на майданчику для платного паркування, так як не керувала зазначеним транспортним засобом 23 грудня 2020 року. Приймаючи оскаржувану постанову інспектор з паркування виходила з того, що позивач є відповідальною особою у розумінні ст. 14-2 КУпАП, оскільки за ним зареєстровано спірний транспортний засіб, а тому він несе відповідальність за порушення правил паркування за ч.1 ст.152-1 КУпАП. Вказує, що позивач не керує, не розпоряджається та не експлуатує транспортний засіб TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_1 , а отже не є користувачем транспортного засобу. Звертає увагу, що належним користувачем вказаного транспортного засобу є ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням №271485822 про підтвердження внесення відомостей до Єдиного державного реєстру Транспортних засобів про належного користувача від 20 серпня 2020 року. Позивач вважає, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові, про вчинення нею адміністративного правопорушення жодними доказами не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях, а отже постанова є незаконною та підлягає скасуванню. У діях позивача відсутній склад правопорушення, а саме вина вчинення адміністративного правопорушення, отже справа підлягає закриттю, а постанова скасуванню. Також зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП №285669556 від 28 січня 2021 року спричинила моральну шкоду позивачу, що виразилася в душевних переживаннях, а саме тяжкому сприйнятті позивачем інформації про вчинення ним протиправних дій та необхідності нести юридичну відповідальність у вигляді фінансової санкції за умов правомірної поведінки позивача, що потягло за собою почуття розпачу й зневіри у дотриманні режиму законності у державі, постійне психоемоційне напруження щодо питання відновлення порушених прав та справедливості, яку оцінює у 5000 грн. Вказує, що змушений був віднайти засоби відновлення порушених прав, що потребувало змін в його звичному режимі життєдіяльності та, відповідно, змушувало витрачати час на пошук адвоката та зустрічі з останнім. Таким чином, позивач вважає, що потребує відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 8 квітня 2021 року зазначену позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2021 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Герасимчука С.С. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2021 року продовжено відповідачу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі до 12 липня 2021 року.

12 липня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача - Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради зазначає, що 23 грудня 2020 року провідним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірновою Н.О. було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 152? КУпАП, а саме неоплата вартості послуг з користування майданчиком для оплатного паркування транспортним засобом Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_1 , на паркувальному майданчику Д1159 за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка у районі буд. 35-37, чим було порушено вимоги абз.2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів. Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у ч. 1 ст. 14? КУпАП на місці вчинення правопорушення, інспектором з паркування у повній відповідності до вимог ст.279? КУпАП було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІД №00286481 на лобовому склі транспортного засобу. Після встановлення відповідальної особи, 28 січня 2021 року інспектором з паркування було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП №285669556. Вказує, що позивач по справі є керівником ТОВ «БІОТЕХНОС» (керівником юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_1 ), тобто відповідальною особою саме на дату скоєння адміністративного правопорушення 23 грудня 2020 року. Фотознімки транспортного засобу Toyota Corolla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були зроблені інспектором з паркування, повністю відповідають вимогам примітки до ст. 14? КУпАП. На фотознімках вказаного транспортного засобу відсутній документ про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу. Зазначена фотофіксація є належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Вважає, що інспектором з паркування правильно кваліфіковано адміністративне правопорушення, а твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи та вказуються ним виключно з метою уникнення адміністративної відповідальності. Щодо завдання моральної шкоди зазначає, що наведені позивачем обставини не свідчать про наявність причинного зв`язку між моральними стражданнями позивача і діями відповідача та вини останнього в її заподіянні. Оскільки інспекція діяла в межах норм, встановлених чинним законодавством, виходячи з фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, вважає, що позивачем не підтверджено у встановленому законом порядку факту заподіяння моральної шкоди. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності сталося внаслідок порушення ним Правил паркування. Враховуючи викладене, у задоволенні позовної заяви просив відмовити у повному обсязі.

19 липня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача Герасимчук С.С. зазначає, що у постанові не вказано, які саме технічні прилади чи засоби використано для фіксації порушень Правил дорожнього руху України з боку позивача, та ким саме з посадових осіб відповідача вони використовувалися. Оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що винесена всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки факт вчинення правопорушення, в якому позивача звинувачено, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим і належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху. У оспорюваній постанові немає жодного підтвердження факту вчинення позивачем правопорушень, будь-які додаткові матеріали до постанови не долучались, не отримувались та позивачу не пред`являлися на місці з`ясування обставин події. Вважає, що постанову складено формально, без доказів, а отже протиправно. У зв`язку з тим, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме вина вчинення адміністративного правопорушення, значить справа підлягає закриттю, а оскаржувана постанова скасуванню. Вказує, що оскаржувана постанова не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили б про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке позивача незаконно притягнуто до відповідальності. Крім того, у постанові міститься лише запис у викладі обставин події: «фотозйомка здійснювалася за допомогою технічного засобу LOGISTIC SNSTRUMENT FIELDBOOK K 80 V2», тоді як у відзиві на позовну заяву відповідач надає фото, які не додавалися до оскаржуваної постанови та які було зроблено на інший, ніж зазначений у постанові прилад фіксації – ПАК «ІНСПЕКТОР» ЕМ85211200162. Отже, всупереч вимогам ст.283 КУпАП у оспорюваній постанові не зазначено технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис. Стверджує, що оскаржувана постанова не містить ідентифікаційних даних (моделі пристрою) технічного засобу, яким адмінправопорушення зафіксовані, а тому будь-який носій з (фото) відеозаписом, який можливо буде надано відповідачами з таким записом події, не буде вважатися належним доказом правомірності винесення оскаржуваної постанови. Також жодних повідомлень про притягнення до адміністративної відповідальності позивач не отримував, постанова була винесена в іншому місці за адресою: м. Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75, а мала бути винесена за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, в районі буд. 35-37, що є грубим порушенням вимог КУпАП. Позивач вважає, що справа про адміністративне правопорушення розглянута з порушенням вимог ст. 277 КУпАП, тобто поза межами строків розгляду справ про адміністративні правопорушення. З огляду на незаконність, необґрунтованість та протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №285669556 від 28 січня 2021 року, позивач потребує відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. Враховуючи викладене та фактичні обставини справи, вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, такими, що жодним чином не спростовують обставини, викладені позивачем у позовній заяві.

Дослідивши наявні докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.

28 січня 2021 року відносно позивача провідним спеціалістом – інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірновою Н.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №285669556 до повідомлення серія ІД №00286481, згідно якої 23 грудня 2020 року 12 год. 2 хв. транспортним засобом TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою ДІ 159 вул.Шевченка, в районі буд. №№ 35-37 м.Дніпро, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз.2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 3 грудня 2009 №1342, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. На підставі даного порушення позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 грн (а.с.7).

Таким чином, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1342 (далі - Правила).

Абзац 11 п. 4 Правил визначає, що паркування – це розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування.

Відповідно до абз.2 п. 26 Правил, користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно повідомлення №271485822 про підтвердження внесення відомостей до Єдиного державного реєстру Транспортних засобів про належного користувача від 20 серпня 2020 року, територіальним органом з надання сервісних послуг МВС – Територіальним сервісним центром 8046 стосовно ОСОБА_2 внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про належне користування транспортним засобом TOYOTA COROLLA НОМЕР_1 (а.с.10).

Таким чином, станом на час винесення оскаржуваної постанови до Єдиного державного реєстру транспортних засобів ще з 20 серпня 2020 року були внесені відомості про належного користувача транспортного засобу TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є відмінним від позивача.

Відповідачами належних та допустимих доказів того, що саме позивач повинна нести адміністративну відповідальність за діяння, що вказане в оскаржуваній постанові, суду не надано.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Решті доводів позивача стосовно протиправності оскаржуваної постанови суд не надає оцінки виходячи з наявних підстав для прийняття судового рішення про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірнової Наталії Олександрівни при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №285669556 від 28 січня 2021 року до повідомлення серії ІД №00286481 судом враховується, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в даній частині, всі доводи позивача зводяться лише до скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому в даній частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. ст.1167,1187 ЦК України, які визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 № 4, моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (п.51). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п. 53). З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем (п. 54).

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.06.2021 по справі №280/5216/19.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження факту перенесених нею душевних страждань, душевного або фізичного болю, суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаної частини позовних, та як наслідок, відсутність правових підстав для їх задоволення.

Повне поновлення порушених прав позивача здійснено судом шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №285669556 від 28 січня 2021 року до повідомлення серії ІД №00286481, та закриття провадження по справі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що пред`явлений адміністративний позов з вищезазначених підстав підлягає частковому задоволенню.

Оскільки, позивач не є суб`єктом владних повноважень та судове рішення ухвалене на його користь в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за подачу адміністративного позову у розмірі 454 грн (а.с.52) за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі N 757/52466/18-а та Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі 543/775/17.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 77, 122, 123, 139, 243–246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.75), інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірнової Наталії Олександрівни (місцезнаходження: м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.75) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №285669556 від 28 січня 2021 року до повідомлення серії ІД №00286481, у виді штрафу у розмірі 200 гривень на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, винесену провідним спеціалістом – інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Смірновою Наталією Олександрівною.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: