Ухвала суду № 98633872, 27.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№336/5637/21

№4-с/336/40/2021

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 27 липня 2021 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря Федорченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою адвоката Щасливого Олексія Романовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та про розшук майна боржника, стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт», -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2021 року адвокат Щасливий Олексій Романович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із скаргою на постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та про розшук майна боржника.

За поданою скаргою представник боржника просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни від 17.05.2021 ВП №65323297 про арешт коштів боржника в частині рахунків № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та № НОМЕР_2 в ЗОУ АТ «Ощадбанк»;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни від 17.05.2021 ВП №65323297 про арешт майна боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни від 17.05.2021 ВП №65323297 про розшук майна боржника.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. перебуває виконавче провадження №65323297 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, виданого 12.04.2021 у справі №336/28/20, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал спліт» грошових коштів у розмірі 78 119,97 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IKAPNAOG.64671.001 від 24 жовтня 2012 року.

Вказує, що ОСОБА_1 виявила, що видаткові операції по її зарплатній банківській картці заблоковані. Ознайомившись з матеріалами вищевказаного виконавчого провадження встановлено, що постановою приватного виконавця від 05.05.2021 ВП №65323297 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, виданого 12.04.2021 у справі №336/28/20, а постановами приватного виконавця від 17.05.2021 ВП №65323297 звернуто стягнення на доходи боржника в ТОВ «Бізнес Фактор Компані» та в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Крім того, 17.05.2021 приватним виконавцем також винесено постанову про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника від 17.05.2021 ВП №65323297, якою накладено арешт на три транспортні засоби боржника. А також приватним виконавцем винесено постанову від 17.05.2021 про розшук майна боржника, якою ці транспортні засоби оголошено у розшук.

Вважає, що приватний виконавець при винесенні постанов про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та про оголошення майна боржника у розшук не дотримався норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дані заходи забезпечення примусового виконання рішення є неспівмірними із завданням виконавчого провадження, передчасними та необ`єктивними, адже з боржника вже розпочато примусове стягнення та рішення вже фактично виконується. Крім того, вказує, що рахунки боржника в АТ КБ «ПриватБанк» та в ЗОУ АТ «Ощадбанк» мають спеціальний режим використання, оскільки передбачені для виплати заробітної плати та пенсії відповідно.

В судове засідання боржник та його представник не з`явились надавши заяву про розгляд скарги за їх відсутності.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився. До його початку подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване зайнятістю представника стягувача в іншій судовій справі. Проаналізувавши зміст заявленого клопотання про відкладення судового засідання та надавши оцінку його доводам суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 24.01.2018 у справі №907/425/16, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Разом з тим, зміст клопотання представника стягувача про відкладення судового засідання не містить доводів про неможливість розгляду даної скарги у судовому засіданні, призначеному на 27.07.2021, 09:00 годину, а лише відображає повідомлення суду причин неможливості забезпечення явки в судове засідання представника стягувача.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.

Приватний виконавець в судове засідання також не з`явилась.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з статтею 450 ЦПК України, присутність учасників судового провадження під час вирішення процесуальних питань, пов`язаних із стадією виконання судового рішення, не є обов`язковою, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2020 року у справі №336/28/20, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 01.03.2021, позов ТОВ «Глобал спліт» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал спліт» грошові кошти у розмірі 78119,97 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IKAPNAOG.64671.001 від 24 жовтня 2012 року.

12.04.2021 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист з примусового виконання вищевказаного рішення суду, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А., а саме виконавче провадження №65323297, де боржником є ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 05.05.2021 відкрито виконавче провадження №65323297.

Як слідує з наявних в матеріалах справи доказів, 05.05.2021, приватним виконавцем отримано від ДФС України та Пенсійного фонду України відомості про джерела доходів боржника, а саме: дохід в ТОВ «Бізнес Фактор Компані» та в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 17.05.2021 ВП №65323297 звернуто стягнення на доходи боржника в ТОВ «Бізнес Фактор Компані» та в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Також 17.05.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Вказану постанову обґрунтовано необхідністю забезпечення реального виконання боржником рішення суду.

Крім того, приватним виконавцем також винесено постанову про арешт майна боржника від 17.05.2021 ВП №65323297, якою накладено арешт на:

1) легковий автомобіль ЗАЗ SENS, 2012 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ;

2) легковий автомобіль ЗАЗ TF698K, 2012 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 ;

3) легковий автомобіль ЗАЗ SENS, 2013 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 .

А також приватним виконавцем винесено постанову від 17.05.2021 про розшук майна боржника, якою вищевказані автомобілі оголошено у розшук.

Згідно з випискою з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , за період з 01.03.2021 по 12.07.2021, встановлено, що на даний рахунок ТОВ «Бізнес фактор компані» здійснює виплату заробітної плати ОСОБА_1 , а саме платежі від 03.03.2021, 16.03.2021, 06.04.2021, 29.04.2021.

Крім того, згідно з заявою про виплату пенсії або грошової допомоги, ОСОБА_1 просила виплачувати належні їй суми пенсії на поточний рахунок № НОМЕР_2 в ЗОУ АТ «Ощадбанк».

Зазначене також підтверджується випискою по картковому рахунку НОМЕР_2 , відкритому в ЗОУ АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Разом з тим, за змістом частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вирішуючи вимоги скарги боржника в частині визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною 1 статті 115, частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями, далі - КЗпП), частиною 3 статті 15, статтею 22, частинами 1, 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Верховний Суд у своїй постанові від 17.01.2020 у справі №340/1018/19 вказав, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року №95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого, в тому числі, стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року № 916/1572/19.

Проаналізувавши наведені вище норми права, слід зробити висновок, що зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом.

Так, зокрема такий порядок регульовано розділом IX Закону України «Про виконавче провадження».

Статтями 68, 69 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 70 Закону №1404-VIII із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Таким чином, в даному випадку приватний виконавець одночасно звернув стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, як то передбачено чинним законодавством, проте в той же час ще й наклав арешти на банківські рахунки боржника, з яких він отримує заробітну плату та пенсію відповідно.

Тобто, всупереч принципу законності, співмірності та об`єктивності заходів забезпечення виконавчого провадження, накладення приватним виконавцем арешту на картковий банківський рахунок боржника унеможливлює отримання коштів відповідно до постанови державного виконавця від 17.05.2021 року ВП № 65323297 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника 20% із заробітної плати в рахунок погашення заборгованості у виконавчому провадженні № 65323297.

За таких умов наразі фактично з боржника вже стягуються кошти в рахунок погашення заборгованості в виконавчому провадженні з двох джерел – заробітна плата та пенсія, а ще й додатково запроваджено захід примусового виконання рішення у вигляді арешту майна (коштів) боржника.

Відтак, неспівмірний арешт рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», передбаченого для виплати заробітної плати, та рахунку № НОМЕР_2 в ЗОУ АТ «Ощадбанк», передбаченого для отримання пенсії, який накладено постановою про арешт коштів боржника від 17.05.2021 року, порушує права боржника в частині вільного розпорядження і володіння своєю власністю, на яку згідно із ст. 70 Закону №1404-VIII не може бути накладено арешт.

Крім того, такий захід примусового виконання рішення як арешт коштів боржника, за умови, що на час його накладення вже здійснюється примусове стягнення коштів із заробітної плати та пенсії, є прямо неспівмірним із метою виконавчого провадження та його завданням в розрізі засад законності, справедливості та об`єктивності.

З огляду на вищевикладене доводи скарги в цій частині визнаються судом обґрунтованими.

При цьому, вирішуючи вимоги скарги боржника в частині визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про арешт майна боржника та про оголошення майна боржника у розшук, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Разом з тим, як встановлено судом з досліджених матеріалів справи, такі заходи примусового виконання рішення як звернення стягнення на майно боржника та оголошення його у розшук є передчасними, оскільки фактично примусове стягнення в межах даного виконавчого провадження вже здійснюється шляхом звернення стягнення на доходи боржника - заробітну плату та пенсію. що відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виключає можливість накладення арешту та звернення стягнення на майно боржника.

Звідси дані доводи скарги судом також визнаються за обґрунтовані, а тому враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення скарги боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258-261, 451 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу адвоката Щасливого Олексія Романовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та про розшук майна боржника, стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт», задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни від 17.05.2021 ВП №65323297 про арешт коштів боржника в частині рахунків № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та № НОМЕР_2 в ЗОУ АТ «Ощадбанк».

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни від 17.05.2021 ВП №65323297 про арешт майна боржника.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни від 17.05.2021 ВП №65323297 про розшук майна боржника.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін