Вирок № 98630214, 29.07.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1280/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року

Залізничий районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - Пилип`юк Г. М.

за участю секретаря - Дмитрук Р. -А. Р.

прокурора - Денис О. М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Григи Ф. В.

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Львова, українця, громадянина України,

працює головою ОСББ "Широка, 96", зареєстрований та проживає:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за ч. 1 ст. 125 КК України

встановив:

ОСОБА_1 30.01.2020 року близько 08 год. 30 хв., перебуваючи у подвір`ї будинку АДРЕСА_2 , на грунті особистих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, внаслідок конфлікту між ним та ОСОБА_2 , який виник у зв`язку з вчиненням маневру розвороту транспортного засобу марки "Renault Master" д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого являвся ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тримаючи у руках лопату, наніс нею удар в голову ОСОБА_2 , тим самим спричинивши йому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 166 від 31.01.2020 року "Рани на голові, синець в ділянці 5-го пальця правої кисті,які утворилися внаслідок контакту вказаних ділянок тіла із тупим предметом і тупим предметом з обмеженою поверхнею, яким міг бути і вільний край лопати для снігу", що відноситься до легкого тілесного ушкодження та відповідно до додаткового висновку судово-медичної експертизи № 262 від 14.02.2020 року "Рани на голові могли виникнути внаслідок удару лопатою для відгортання снігу, її вільного краю, як продемонстровано потерпілим ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту; синець в ділянці 5-го пальця правої кисті міг виникнути від дії якоїсь частини лопати, коли він закривався правою рукою, як продемонстровано громадянином ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту 12.02.2020 року".

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що приблизно о 8.30 год. 30 січня 2020 року він перебував на подвір`ї ОСББ, перед тим, взявши лопату, щоб прибрати сніг. Обернувшись, він побачив, що на нього їде бус, а тому він постукав по машині та сказав, щоб водій ОСОБА_2 від`їхав, на що останній відповів відійти, бо "дістанеш" та продовжував здавати назад. Потім водій вийшов з автомобіля та кулаком вдарив його в обличчя. Оскільки він був на тротуарі з лопатою, його відкинуло назад, однак, щоб стримати рівновагу, він підняв руки вгору і попав у голову ОСОБА_2 . Після цього він почав його бити, наніс кілька ударів в груди і копнув у живіт. Потім він піднявся, оббіг автомобіль спереду, взяв ключі з автомобіля та побіг у магазин "Близенько" через центральний вхід, бо хотів заховатися. В магазині ОСОБА_2 почав його бити, забрав сумку з документами та порвав барсетку. Додав, що наміру та умислу наносити удару ОСОБА_2 він не мав, а, падаючи від удару, підняв руки вгору і попав у голову потерпілому. Жодних неприязних відносин між ними не було, цивільного позову не визнає.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України при наведених вище обставинах доведена зібраними в ході досудового розслідування та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, зокрема:-

- показами потерпілого, який пояснив, що 30.01.2020 року близько 08.30 год він привіз продукти у магазин "Близенько", зокрема хлібо-булочні вироби. З обвинуваченим вони раніше пересікалися, конфліктували, оскільки він неодноразово стукав йому по машині, коли він паркувався для відвантаження товару у магазин "Близенько". Конфлікт між ними, який відбувся 30.01.2020 року спровокував ОСОБА_1 . Під час маневру розвороту, він відчув, що йому хтось знову стукає по автомобілі, він зупинився, попросив обвинуваченого не стукати та хотів завершити маневр, однак він не припиняв своїх дій. Вийшовши з автомобіля, лівою рукою віштовхнув обвинуваченого в груди, однак отримав удар в голову лопатою. При цьому зазначив, що коли він штовхнув ОСОБА_1 в груди, обвинувачений не падав. Потім ОСОБА_1 побіг навколо автомобіля та забрав його ключі від автомобіля. Через деякий час він пішов у магазин "Близенько", щоб помити голову від крові, однак там побачив обвинуваченого та просив повернути йому ключі. Обвинувачений не повертав, тому він вибіг за ним на вулицю та намагався їх забрати. Ключі були повернуті лише після приїзду працівників поліції. Також додав, що він не знав, що ОСОБА_1 знаходиться у магазині, йшов туби, щоб помити голову від крові;

- показами свідка ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в будинку АДРЕСА_2 . По сусідству проживає обвинувачений, який є головою ОСББ «Широка,96». Зранку 30.01.2020 року вона почула шум на вулиці та вийшла на балкон. Побачила, що білий «бус» стояв навпроти дверей. Водій даного автомобіля вдарив ОСОБА_1 ногою в області пояса, внаслідок чого він зігнувся. В подальшому ОСОБА_1 , маючи лопату у руках, наніс удар водію по голові. Пояснила, що ОСОБА_1 після удару присів, потім встав і різко наніс удар лопатою потерпілому по голові.Бачила, що у потерпілого текла кров з голови, у зв`язку із чим він прикладав сніг до голови. Потім вона повернулася у квартиру та через деякий час вийшла на вулицю. На вулиці вона почула, яка потерпілий просив ОСОБА_1 повернути ключі, однак він повідомив, що поверне, як приїдуть працівники поліції. В подальшому на адресу суду скерувала заяву, у якій зазначила, що вона дала правдиві свідчення, які підтримує. Однак бажає уточнити, що ОСОБА_1 водію був нанесений удар в положенні, коли він після удару присідав, втрачаючи рівновагу;

- показами свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що на момент події, тобто 30.01.2020 року він працював на посаді охоронця у магазині «Близенько». Пртерпілий працював експедитором та розвозив хліб. Перебуваючи в приміщенні магазину, він побачив, що через службовий вхід магазину забіг обвинувачений, а через деякий час за ним прибіг потерпілий, у якого була кров в області голови. Потерпілий ОСОБА_1 спочатку не бачив, а просив надати йому допомогу. Потім побачивши один одного, почали битися, штовхатися. Причин конфлікту не знає, однак інші розповідали, що потерпілий просив ОСОБА_1 повернути ключі від автомобіля.

- витягом з ЄРДР, відповідно до якого внесено відомості 30.01.2020 року за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі заяви про кримінальне правопорушення (а. с. 1);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.01.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 просив прийняти міри до невідомої особи, яка 30.01.2020 року нанесла йому тілесні ушкодження в голову лопатою (а. с. 7-8);

- протоколом слідчого експерименту від 12.02.2020 року за участю потерпілого, яким встановлено факт та обставини тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а. с. 51-53);

- оглянутим відеозаписом проведення слідчого експерименту з потерпілим від 12.02.2020 року;

- висновком експерта № 262 від 14.02.2020 року, відповідно до якого механізм виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого міг бути наступним: рани на голові могли виникнути внаслідок удару лопатою для відгортання снігу, її вільного краю, як продемонстровано потерпілим на фото № 1 до фототаблиці; синець в ділянці 5-го пальця правої кисті міг виникнути від дії якоїсь частини лопати, коли він закривався правою рукою, як продемонстровано гр-ом ОСОБА_2 на фото № 2 до фототаблиці під час проведення слідчого експерименту 12.02.2020 року (а. с. 58-59);

- висновком експерта № 166 від 31.01.2020 року, відповідно до якого у гр. ОСОБА_2 на час проведення судово-медичної експертизи виявлено рани на голові, синець в ділянці 5-го пальця правої кисті, які утворились внаслідок контакту вказаних ділянок тіла із тупим предметом і тупим предметом з обмеженою поверхнею, яким міг бути і вільний край лопати для снігу, могли виникнути 30.01.2020 року та відносяться до легкого ступеня тяжкості (а. С. 10);

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.

У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи .

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру наносити удар потерпілому, а такий був нанесений тоді, коли, падаючи від удару, підняв руки вгору, оскільки такі спростовуються показами потерпілого, який був попереджений про кримінальну відповідальність, показами свідка ОСОБА_3 та іншими дослідженими доказами в судовому засіданні. При цьому суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_3 наданими в судовому засіданні, а не викладені у заяві на адресу суду, оскільки такі були дані під присягою та свідка було попереджено про кримінальну відповідальність. Клопотань про додатковий допит свідка заявлено не було.

Враховуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена повністю, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки ОСОБА_1 вчинив нанесення умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 . Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 р.) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим є проступком.

Обставинами, що пом`якшують та обтяжують покарання не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_1 на обліку у наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, а тому суд дійшов висновку, що достатнім обвинуваченому буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Щодо цивільного позову в частині стягнення 20000 моральної шкоди, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом ч.ч.1, 2ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди`визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У своєму позові потерпілий покликається на те, що у зв`язку з вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення зазнав моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях внаслідок фізичних страждань та болю через отримані тілесні ушкодження, зміни звичного способу життя, отримання тілесного ушкодження у день свого народження.

Разом з тим, всупереч вимогамст. 81 ЦПК України ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого йому завдано моральної шкоди в розмірі саме 20000 грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що факт порушення прав цивільного позивача знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи, з огляду на доведеність вини обвинуваченого, погіршення стану його здоров`я, суд визнає встановленим той факт, що ОСОБА_2 зазнав душевних страждань та виходячи з міркувань розумності та справедливості, вважає за необхідне цивільний позов задовольнити частково та визначити розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадження не обирався.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності дост.100 КПК України

Витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ грн. 00 коп.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди.

Речові докази: диск із відеозаписом з приміщення магазину «Близенько» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Г. М. Пилип`юк