Ухвала суду № 98629521, 27.07.2021, Дружківський міський суд Донецької області

У Х В А Л А

Номер провадження 1-кп/229/201/2021

Справа № 229/2361/20

27 липня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі

головуючого судді Лебеженко В.О.

за участі

секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурора Акопяна С.Є.

захисника Максименка В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/490/2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дружківка, Донецької області, громадянин України, не працює, має середньо-спеціальну освіту, не одуржений, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.121 КК України

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просив суд продовжити відносно обвинуваченого термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не зникли. При цьому, інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов`язань.

Захисник Максименко В.І. відніс вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строк тримання під вартою був продовження до 60 днів.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Положеннями ч.4 ст. 199 КПК України, визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ст. 121 ч.1 КК України, який законом України про кримінальну відповідальність передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, не працює, офіційного доходу не має, що свідчить про те, що обвинувачений для себе відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, а тому є особою яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень. Також, суд враховує можливість впливу на потерпілого цього кримінального провадження, з метою зміни його показань задля уникнення кримінальної відповідальності. осіб, яких зобов`язаний утримувати за законом не має.

Отже, вказане свідчить про наявність ризиків, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також вказаних у клопотанні прокурора. Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

Між тим, судом вирішувалося питання про вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, однак наявність вказаних обставин, на думку суду, виключає застосування таких.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах шестидесяти днів.

На підставі викладеного та враховуючи положення ст.197 КПК України, суд вважає необхідним строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити на 60 днів, тобто по 24 вересня 2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 331, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто по 24 вересня 2021 року включно та утримувати його ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Копію ухвали направити прокурору для відома, начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено 28 липня 2021 року.

Суддя: В.О.Лебеженко