Рішення № 98627255, 14.07.2021, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/525/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який мотивує тим, що 10.02.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною видано виконавчий напис №5210, яким пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «Перший український міжнародний банк», заборгованість за кредитним договором №2001189595401 від 12.12.2018 р., сума заборгованості складає 39 326,48 грн.

На підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П. від 17.03.2021р. відкрито виконавче провадження №64850902 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості у розмірі 39 326, 48 грн.

Вказує, що зазначена заборгованість виникла на підставі кредитного договору №2001189595401 від 12.12.2018р., укладеного між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 , який оформлений у формі заявки про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Про існування вищевказаної заборгованості позивач дізнався з арешту накладеного на все його майно, про що приватним виконавцем 17.03.2021р. була винесена відповідна постанова.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням закону, оскільки вказана сума заборгованості не є безспірною, оскільки згідно умов кредитного договору розмір отриманого ним кредиту становить 15 000 грн., та згідно виконавчого напису розмір заборгованості за кредитом становить 28 089,10 грн., яка складається з : 1404,41 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту та 26684,69 грн. – строкова заборгованість за сумою кредиту, тобто у виконавчому написі зазначено інший розмір кредиту, аніж той який йому надавався, а тому просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розгляд справи здійснювати у їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Заперечення проти позову та відзив на позов не подавав.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила. Пояснень щодо позову не подала.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору – приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Пояснень щодо позову не подавав. В поданій до суду заяві просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З виконавчого напису від 10.02.2021р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., який зареєстрований в реєстрі за №5210, вбачається, що нотаріус пропонує задовольнити вимоги АТ «Перший український міжнародний банк» (який є правонаступником ПАТ «Перший український міжнародний банк») шляхом звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №2001189595401 від 12.12.2018р., укладеним між ними, яка виникла за період з 30.03.2020р. по 22.12.2020 р., в розмірі 39326,48 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1404,41 грн., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 10095,13 грн., строкової заборгованості за сумою кредиту 26684,69 грн., строкової заборгованості за процентами 1142,25 грн., а також витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 250 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. відкрито виконавче провадження №64850902 від 17.03.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №2001189595401 від 12.12.2018р. в сумі 39326,48 грн., на підставі вищевказаного виконавчого напису приватного нотаріуса.

Згідно до п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.

Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).

Згідно п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 (далі - Перелік), яким і керувався приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису, що вбачається з його змісту, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Відповідно до п.3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017р. визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №622 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості».

Таким чином, оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості виключено з переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а отже нотаріус не мав права видати виконавчий напис у спірних правовідносинах.

За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем .

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України та ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вирішуючи спір, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом, а відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас ч.3 ст.83 ЦПК України визначено, що відповідач та треті особи повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач та треті особи будь-яких доказів суду не подали, а отже з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед АТ «Перший український міжнародний банк» зазначений у виконавчому написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив існування боргу у розмірі, зазначеному у виконавчому написі, вказуючи при цьому, що сума отриманого ним кредиту становить 15000 грн. та є значно меншою, аніж сума строкової та простроченої заборгованості за кредитом, яка вказана у виконавчому написі. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим не виконав норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п.1 Переліку.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини 3 зазначеної статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просить стягнути на свою користь витрати в сумі 1362 гривні, понесені ним у зв`язку зі сплатою судового збору.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судове рішення ухвалене на користь позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1362 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-268, 280-282 ЦПК України, ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місце знаходження: м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (місце знаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд. 37-41, офіс.215, індекс 01054), приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергій Петрович (місце знаходження: м.Рівне, вул. Княгині Ольги, 10-А, індекс 33014) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни від 10.02.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 5210, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 2001189595401 від 12.12.2018р. у сумі 39 326 грн. 48 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 1 362 грн. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.07.2021р.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.