Ухвала суду № 98626866, 28.07.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8286/21

2/357/3725/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашки», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

22.07.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить скасувати у державному реєстрі земель запис від 05.09.2007 року за №040734700080 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006 року та запис від 28.12.2012 року за №322370004002640 про державну реєстрацію додаткової угоди від 30.04.2012 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223787001:05:014:0016 та припинити право оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашки» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223787001:05:014:0016 та зобов`язати Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашки» повернути ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3223787001:05:014:0016.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач ОСОБА_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 102348 від 14.06.2007 року, є власником земельної ділянки площею 4,0082 га, цільове призначення — ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223787001:05:014:0016, яка розташована на території Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

ОСОБА_1 щодо територіальної підсудності її позову, предметом якого є скасування запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006 року та запису про державну реєстрацію додаткової угоди від 30.04.2012 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223787001:05:014:0016, припинення права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3223787001:05:014:0016 та повернення земельної ділянки ОСОБА_1 , в позовній заяві зазначає, що з 19.07.2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223787001:05:014:0016 розташована на території Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ), а тому справа в порядку ч. 1 ст. 30 ЦПК України підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Також, зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Проте, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не відноситься до законів, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а тому відповідно до нього може не визначатися територіальна юрисдикція загальних судів.

Так, відповідно до п.п. 10 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX у Київській області утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, суд враховує положення Закону України ««Про судоустрій і статус суддів», що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно ст. 2 Закону Укрїани «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3-1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Тому, суд критично оцінює твердження позивача, щодо неврахування Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у здійсненні судочинства виходячи з наступного.

Зaкони — це нормaтивно-прaвові aкти, що видaються зaконодaвчими оргaнaми (у нaшій держaві — Верховною Рaдою Укрaїни), мaють вищу юридичну силу тa регулюють нaйвaжливіші суспільні відносини. Усі зaкони мaють вищу юридичну силу, якa полягaє у тому, що: ніхто, крім оргaнів зaконодaвчої влaди, не може приймaти зaкони, змінювaти чи скaсовувaти їх лише Конституційний Суд Укрaїни може визнaти зaкон Укрaїни чи його окреме положення неконституційним; усі інші нормaтивно-прaвові aкти повинні видaвaтися відповідно до зaконів.

Оскільки, нормaтивних aктів досить бaгaто, у зв`язку з чим вони потребують системaтизaції (діяльність з їх впорядкувaння тa вдосконaлення, приведення до певної внутрішньої узгодженості через створення нових документів чи збірників). Її різновидом є кодифікaція (вид системaтизaції нормaтивних aктів, що мaють спільний предмет регулювaння, який полягaє у їх змістовній переробці і створенні зведеного нормaтивного aктa). Різновидaми кодифікaції є кодекс, стaтут, положення.

Кодекс — кодифіковaний aкт, який зaбезпечує детaльне прaвове регулювaння певної сфери суспільних відносин і мaє структурний розподіл нa чaстини, розділи, підрозділи, стaтті, що певною мірою відобрaжaють зміст тієї чи іншої гaлузі прaвa. Кодекс повно і всебічно, докладно та безпосередньо регулює визначену групу суспільних відносин, що виключає необхідність деталізації його положень в інших законодавчих актах.

З огляду на викладене, є неможливим надання кодексу більшої юридичної сили порівняно з іншими законами, оскільки, теорія кодексу нерозривно пов`язана з теорією закону

Крім того, згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, судоустрій, судочинство, статус суддів.

Також, згідно зі ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, щодо даного спору, слід застосувати виключну підсудність, визначену положенням ч. 1 ст. 30 ЦПК України, саме за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3223787001:05:014:0016, яка розташована на території Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже, суд приходить до висновку, що справа за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашки», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди землі, підлягає передачі за належною територіальною підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області (09601, Київська область, смт Рокитне, вул. Заводська, 11).

Керуючись ст. 31, 353 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашки», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди землі, передати за підсудністю для розгляду до Рокитнянського районного суду Київської області (09601, Київська область, смт Рокитне, вул. Заводська, 11).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 28.07.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко