Рішення № 98626856, 23.07.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2499/21

2/357/2285/21

Категорія 38

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Орєхова О.І.,

за участі секретаря – Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2021 року позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

Відповідач ОСОБА_2 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» № б/н від 27.07.2012 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, в наслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» 25.02.2019 року підписали додаткову угоду до договору від 25.02.2019 року.

Відповідно до укладеної додаткової угоди від 25.02.2019 року, банк здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена в п. 1.2 додаткової угоди, якщо клієнт здійснить платіж в розмірі та в строки, вказані в п. 1.5.1 додаткової угоди.

Строк повернення кредиту вказаний в п. 1.3 додаткової угоди.

Відповідно п. 1.6 додаткової угоди, ця угода відповідно до ст. 212 ЦК України, укладається під відкладальну обставину, а саме: в разі належного виконання клієнтом зобов`язань, передбачених договором та п. 1.5 угоди, вступають в дію умови про анулювання заборгованості, визначені п. 1.2 угоди та умова про зміну процентної ставки, передбачена п. 1.4 угоди.

Пунктом 1.6.1 угоди встановлено, що в разі прострочення виконання клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.5.2 угоди та/чи будь-якого із зобов`язань, передбачених договором на 31 день, умова про анулювання частини заборгованості, передбачена п. 1.2 та умова про зміну відсоткової ставки, передбачена п. 1.4 угоди не поширюються.

Відповідно до п. 1.7 в разі порушення клієнтом термінів по погашенню кредиту, зазначених в п. 1.5.2, понад 31 день безперервно: п. 1.7.1 терміном повернення кредиту є 31-й день з моменту такого порушення (але не пізніше терміну, вказаного в п. 1.3 угоди).

Згідно п. 1.7.2. угоди, вся заборгованість за кредитом, починаючи з дня, який слідує за днем повернення кредиту (який визначається відповідно до п. 1.7.1 угоди), є простроченою.

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 16.12.2020 року має заборгованість – 24380,57 грн., яка складається з наступного:

- 484,76 грн. – заборгованість за кредитом;

- 1875,59 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 00,00 грн. – заборгованість за комісією;

- 22020,00 грн. – заборгованість за пенею.

Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором заборгованість у сумі 24380,57 гривень та судові витрати в сумі 2270,00 гривень (а.с. 1-3).

Ухвалою судді від 09 березня 2021 року позовна заява акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості була залишена без руху (а.с. 35-36).

Ухвалою судді від 08 квітня 2021 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 44-45).

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк Олександр Сергійович, який діє на підставі довіреності (а.с. 24) не з`явився, надавши разом із позовною заявою клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 4).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, яке було призначено на 21.05.2021 року о 14 год. 00 хв., не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із зазначеного поштового повідомлення вбачається, що відповідач особисто отримала ухвалу про відкриття провадження, позовну заяву та додатки до неї 29.04.2021 року про слухання справи, яке відбудеться в Білоцерківському міськрайонному суді 21 травня 2021 року о 14 годині 00 хвилин (а.с. 47).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.

Відповідачу ОСОБА_2 було повторно направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 22.06.2021 року о 12 год. 30 хв., однак остання в судове засідання не з`явилась.

На адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому працівниками пошти зазначена причина повернення – за закінченням терміну зберігання (а.с. 52).

Відповідачу ОСОБА_2 було втретє направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 23.07.2021 року о 09 год. 00 хв., однак відповідач в судове засідання не з`явилась, на адресу суду не повернувся поштовий конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 130, с. 1 ст. 131 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-якому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У разі відсутності адресата (будь – кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Також, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дат відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

А тому, відповідач ОСОБА_2 повідомлялась про виклик до суду на інформаційному веб-сайті судової влади України, на 09 годину 00 хвилин 23 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 у справі про стягнення суми боргу, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення (а.с. 53).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 про слухання справи, яке було призначено на 23 липня 2021 року була повідомлена завчасно, у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.

З боку відповідача ОСОБА_2 жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Також, не надходив і відзив на позовну заяву АТ КБ «Приватбанк».

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлена відповідач ОСОБА_2 не з`явилась в судове засідання, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надала відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Ухвалою суду від 23.07.2021 року постановлено провести заочний розгляд справи у вищезазначеній цивільній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 27.07.2012 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 8).

Однак, відповідач ОСОБА_2 не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, в наслідок чого утворилась заборгованість.

А тому, відповідач ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» 25 лютого 2019 року підписали додаткову угоду до договору від 25.02.2019 року.

Відповідно до укладеної додаткової угоди від 25.02.2019 року, банк здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена в п. 1.2 додаткової угоди, якщо клієнт здійснить платіж в розмірі та в строки, вказані в п. 1.5.1 додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди, строк повернення кредиту до 25.08.2019 року. Відсоткова ставка за кредитом становить 0,01%.

Відповідно п. 1.6 додаткової угоди, ця угода відповідно до ст. 212 ЦК України, укладається під відкладальну обставину, а саме: в разі належного виконання клієнтом зобов`язань, передбачених договором та п. 1.5 угоди, вступають в дію умови про анулювання заборгованості, визначені п. 1.2 угоди та умова про зміну процентної ставки, передбачена п. 1.4 угоди.

Пунктом 1.6.1 угоди встановлено, що в разі прострочення виконання клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.5.2 угоди та/чи будь-якого із зобов`язань, передбачених договором на 31 день, умова про анулювання частини заборгованості, передбачена п. 1.2 та умова про зміну відсоткової ставки, передбачена п. 1.4 угоди не поширюються.

Відповідно до п. 1.7 в разі порушення клієнтом термінів по погашенню кредиту, зазначених в п. 1.5.2, понад 31 день безперервно: п. 1.7.1 терміном повернення кредиту є 31-й день з моменту такого порушення (але не пізніше терміну, вказаного в п. 1.3 угоди).

Згідно п. 1.7.2. угоди, вся заборгованість за кредитом, починаючи з дня, який слідує за днем повернення кредиту (який визначається відповідно до п. 1.7.1 угоди), є простроченою.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, наддав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до п. 1.8 додаткової угоди, відповідач доручила банку здійснювати списання грошових коштів з усіх рахунків клієнта, відкритих у банку, в межах сум, що підлягають до сплати банку за договорами, при настанні термінів оплати (здійснювати договірне списання), клієнт доручає банку здійснювати списання коштів в грошовій одиниці України/іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/національній валюті України і купівлю/продаж іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України. Списання грошових коштів з будь-якого рахунку клієнта, відкритого банком, оформляється меморіальним ордером.

Додаткова угода діє впродовж терміну дії договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, підписання заяви № б/н від 27.07.2012 року та додаткової угоди до договору від 25.02.2019 року свідчить про те, що ОСОБА_2 всі умови даного договору цілком зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї.

Вказаний договір та додаткова угода були прочитані та підписані сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладені договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушила умови договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості утворилася заборгованість перед банком, де станом на 16.12.2020 року, остання має заборгованість у розмірі – 24380,57 грн., яка складається з наступного: 484,76 грн. – заборгованість за кредитом; 1875,59 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 00,00 грн. – заборгованість за комісією; 22020,00 грн. – заборгованість за пенею, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості (а.с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі. Примусове виконання зобов`язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов`язання та полягає в зобов`язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з додатковою угодою до договору від 25.02.2019 року, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а тому зазначені умови були прочитані, підписані обома сторонами.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з умовами договору була ознайомлена, підписала заяву і отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак в порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов`язання за договором не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Отже, позивач звертаючись до суду з відповідним позовом просив стягнути з відповідача заборгованість саме у сумі 24380,57 гривень, яка утворилася з зв`язку з порушенням зобов`язань з боку відповідача та складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по відсоткам за користування кредитом та заборгованості за пенею, згідно наявного розрахунку заборгованості.

Тому, з відповідача підлягає стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 484,76 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1875,59 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, зазначена норма матеріального права з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України (у редакції до 15.12.2017) щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду самостійно зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Така правова позиція сформована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові №202/3351/14-ц від 28.02.2018 року.

Так, згідно з наданим позивачем розрахунком, сума пені складає – 22020,00 гривень, а заборгованість за кредитом – 484,76 грн.

Оскільки розмір пені значно перебільшує розмір заборгованості за кредитом, то суд приходить до висновку про те, що дана сума не співмірна з основним розміром заборгованості відповідача.

Таким чином, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язання відповідача за кредитним договором до суми у розмірі 500,00 грн.

Отже, даючи оцінку наданим доказам, суд прийшов до висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 484,76 гривень, заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1875,59 гривень та заборгованість по пені у розмірі 500,00 гривень, загалом підлягає стягненню заборгованість в розмірі 2860,35 гривень.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача АТ КБ «ПриватБанк», а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Тому, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Отже, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2270,00 гривень, понесення яких документально підтверджено (а.с. 39).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 131, 141, 263, 265, 273, 280-289, 352-354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ – 14360570, рахунок № НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , паспорт, серії НОМЕР_3 , виданий Міським відділом № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 11.01.2002 року) про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , паспорт, серії НОМЕР_3 , виданий Міським відділом № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 11.01.2002 року) на користь позивача акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ – 14360570, рахунок № НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором від 25.02.2019 року у сумі 2860,35 гривень та судовий збір у сумі 2270,00 гривень, а загалом 5130,35 гривень (п`ять тисяч сто тридцять гривень тридцять п`ять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Повний текст заочного рішення складено 23 липня 2021 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов