Рішення № 98622084, 12.07.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/727/21

Провадження № 2/234/1883/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Бакуменко А.В. за участі секретаря судового засідання - Кісточка І.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1

про стягнення боргу за кредитним договором, -

Обставини справи :

ТОВ «Вердикт капітал» звернулося до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, 24.12.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «РОДОВІД Банк» був укладений кредитний договір № Д017/АА-089.07.2, за умовами котрого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 22446,00 доларів США зі сплатою 12,5% річних.

22.05.2019 року між ПАТ « РОДОВІД БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» був укладений договір № 14 про відступлення прав вимоги, відповідно до котрого ПАТ « РОДОВІД БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ » набуло право вимагати за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі і за договором кредиту № Д017/АА-089.07.2 від 24.12.2007 року.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника, станом на 11.12.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості , становить 843 191,45 грн., з яких:

-580 855,54 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту);

-146 969,23 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги;

-115 366,68 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками згідно до Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

Просять суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № Д017/АА-089.07.2 від 24.12.2007 року у розмірі 149 599,54 грн., судовий збір в сумі 2243,99 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 20000 грн.

Ухвалою від 22.02.2021 року Краматорським міським судом Донецької області прийнято позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та справу призначене на підготовче судове засідання.

22.03.2021 року судом отримано відзив на позовну заяву, згідно до котрого ОСОБА_1 заперечував щодо заявлених вимог, вважає їх безпідставними, зазначає щодо пропуску строку, просив відмовити в задоволені позовних вимог.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Д01/АА-089.07.2 згідно до котрого останній отримав кредитні кошти в сумі 22446,00 доларів США з терміном сплати 24.112.2014 року, та відсотковою ставкою 12,5 % річних.

Згідно до договору № 14 від 22 травня 2019 року про відступлення прав вимоги, ПАТ « РОДОВІД БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ » набуло право вимагати за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі і за договором кредиту № Д017/АА-089.07.2 від 24.12.2007 року.

Згідно до наданого розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт капітал» кредитний договір № Д017/АА-089.07.2, станом на 11.12.2020 року становить 843 191,45 грн., з яких:

-580 855,54 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту);

-146 969,23 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги;

-115 366,68 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками згідно до Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями у кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

Згідно до ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно до ст. 77 ЦПК України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження вимог про стягнення боргу позивачем надано копію кредитного договору, копію договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № № Д017/АА-089.07.2, а також розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт капітал».

При цьому суду не надано жодного документального підтвердження виданого безпосереднім позичальником ВАТ «Родовід Банк», щодо суми та періоду заборгованості ОСОБА_1 ..

Крім того, зовсім є незрозумілим наданий розрахунок по заборгованості він не містить в собі ані дат останніх виплат за кредитом ані будь якої суттєвої інформації для можливості проведення судом перевірки вірності розрахунку .

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тлумачення статті 264 ЦК України свідчить, що переривання позовної давності можливе виключно в межах позовної давності.

Аналогічний по суті висновок зроблено в постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 6-1996цс16.

Згідно до копії кредитного договору № Д017/АА-089.07.2 п.3 Позичальник зобов`язується,

п.3.1 Починаючи з місяця, наступного за звітним , щомісяця «10»го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами в сумі 268 доларів США на рахунок , вказаний у п. 1.3 цього договору, шляхом внесення готівкою чи перерахуванням зі свого поточного рахунку.

П. 3.2. Повернути одержані кредити згідно з умовами цього Договору не пізніше 24 грудня 2014 року.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п`ята статті 261 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

В даному випадку, згідно до умов кредитного договору , боржник узяв на себе зобов`язання повернути суму кредитів з відповідними процентами, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами).

Строк остаточного розрахунку визначено 24 грудня 2014 року, в договорі відсутні посилання на збільшення строку позовної давності.

Таким чином, умовами кредитних договорів установлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами. Отже, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

За положеннями статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідачем надано суду заяву про застосування строк у позовної давності .

Оскільки позов було подано, згідно до штампу на конверті 18.01.2021 року, то суд набуває висновку про необхідність відмови в задоволені позову, у зв`язку з пропуском звернення до суду.

На підставі ст.ст. 4 , 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 274-279, ЦПК України, ст.ст. 254, 257,264 ,267 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.

Суддя Краматорського міського суду А. В. Бакуменко