Рішення № 98618861, 26.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18243/20

Провадження № 2-др/127/71/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Яковенко Д.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною було розглянуто та ухвалено рішення про його часткове задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, яка мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2021 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Під час судового засідання, її адвокатом була озвучена позиція щодо стягнення з позивача витрат за надання правничої допомоги. Тому, на підставі ст. 270 ЦПК України, просила ухвалити додаткове рішення за яким стягнути з позивача витрати за правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

В судовому засіданні позивач заперечив з приводу задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, посилаючись на те, що відповідач з представником були присутні в підготовчому судовому засіданні 20.01.2021 року та при розгляді справи по суті 09.04.2021 року, проте попередній розрахунок судових витрат ними надано не було, як і договір про надання правової допомоги та інші документи. Наданий відповідачем розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу не містить дати його складання. Таким чином, при ухваленні рішення у суду не було підстав для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати з боку відповідача не заявлялись. Крім того, позивач зазначив, що сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу є очевидно завищеною, так як адвокатом у справі не було підготовлено жодного процесуального документу. Просив у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явилася, але подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у її відсутність.

Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з`явився,хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, дійшов висновку, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною було задоволено частково (а.с. 155-158).

01.10.2020 року між адвокатом Гуменюком В.А. та Дроздовською В.Ю. укладено договір-доручення про надання правової допомоги (а.с. 163-165), відповідно до умов якого ОСОБА_3 надає останній правову допомогу в усіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних її прав, як відповідача в цивільній справі №127/18243/20.

За змістом п.п. 4.1, 4.3,4.4 вказаного вище договору-доручення, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результат вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката складає 15000,00 грн. Відповідно до графіку 1/3 частини гонорару оплачується під час судового розгляду справи, залишок в розмірі 2/3 оплачується після набрання рішенням законної сили.

Також в матеріалах справи наявні ордер адвоката Гуменюка В.А. (а.с. 71 зворіт) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 70 зворіт, 72).

За змістом ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

01.06.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було підписано акт №8 виконаних робіт (послуг), в якому зазначено перелік наданих адвокатом послуг та кількість витрачених годин. Загальна кількість витрачених годин становить 8 годин (а.с. 166). Аналогічні відомості також відображені в розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу (а.с. 167-168).

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2020 року ОСОБА_2 було оплачено частину гонорару в розмірі 5000,00 грн, а 01.06.2021 року (після набрання рішенням законної сили) – 10000,00 грн. (а.с. 169-170).

Частиною 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Вимогами п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Щодо твердження позивача відносно порушення відповідачем строків подання доказів про понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, то суд не приймає його до уваги з таких підстав.

Так, ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2021 року відповідачем було подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі (а.с. 162) та зазначено її представником в судовому засіданні щодо наміру стягнення з позивача витрат за надання правничої допомоги.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Таким чином, відповідачем було дотримано строки подачі заяви про ухвалення додаткового рішення з приводу вирішення питання відносно розподілу витрат на надання правничої допомоги та доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на положення вказаної вище статті, суд не приймає посилання позивача на те, що відповідачем не було подано суду попередній розрахунок судових витрат, оскільки частина друга цієї статті встановлює право суду відмовити стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат у разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині 2 статті 134 ЦПК України містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 161/20630/18 (провадження № 61-12221св20) зазначено, що «на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи фактичні обставини справи та надані сторонами докази, вирішуючи питання про розподіл судових витрат та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із доведеності розміру понесених витрат, складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг й виконаних робіт, а також врахував наданий відповідачем договір-доручення та розрахунок суми гонорару, додані до заяви про ухвалення додаткового рішення,суд дійшов висновку, що заявлена стороною відповідача сума витрат за надання правничої допомоги в розмірі 15000,00 грн. відповідає вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Посилання позивача на те, що сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу є очевидно завищеною не підтверджене жодними доказами.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про судові витрати, а саме, щодо витрат відповідача ОСОБА_2 на правничу допомогу, які відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України слід стягнути з позивача на користь відповідача в розмірі 11250,00 грн. враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11250,00 грн. (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст додаткового рішення складено 27.07.2021 року.

Суддя: