Ухвала суду № 98617773, 28.07.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2028/21

Провадження № 2-з/553/53/2021

У Х В А Л А

Іменем України

28.07.2021 року м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що нещодавно дізнався, що стосовно нього як боржника приватним виконавцем Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 65209990 від 20.04.2021 року про стягнення на користь ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" коштів у сумі 27048 грн. та видано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням встановленої процедури, а також, що вимоги стягувача є неправомірними, тому даний виконавчий напис нотаріуса має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Зазначена у виконавчому написі заборгованість у розмірі 27048,00 грн. не є безспірною, позивач ніколи не брав зазначених коштів у ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" чи будь-якої іншої організації, а навпаки є потерпілою особою, оскільки 19.12.2019 року невідома особа таємно шляхом вільного доступу з кредитної картки № НОМЕР_1 АТ "Перший український міжнародний банк" здійснила крадіжку належних йому грошових коштів. Вказав, що йому невідомо, на підставі чого ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" вимагає стягнути заборгованість, а також яким чином був розрахований її розмір, жодних повідомлень та рахунків з цього приводу не отримував. Зазначив, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 дану постанову Кабінету Міністрів України було визнано незаконною та нечинною.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 90157 від 05.04.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" заборгованості в сумі 27048 грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 28.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Разом з позовом ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 90157 від 05.04.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" заборгованості у сумі 27048 грн. 00 коп.

Як визначено в п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

За змістом норми ст. 27 ЦПК України, позови пред`являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача фізичної особи або місцезнаходженням юридичної особи, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено законом.

Між тим, процесуальним законом передбачені випадки альтернативної підсудності, тобто за вибором позивача.

Так, згідно з ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

При цьому, у позовній заяві позивач скориставшись наданим йому правом визначення підсудності справи за вибором позивача, зазначає про те, що ним обрано альтернативну підсудність у відповідності до положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, з урахуванням місця його роботи.

За змістом ст. 24 ЗУ "Про виконавче провадження", яка визначає місце виконання рішення, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.

Згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 5342-1691597-2018 від 07.06.2018 року, місце проживання позивача ОСОБА_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до змісту постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. від 29.06.2021 року у ВП № 652099 з примусового виконання виконавчого напису № 90157 від 05.04.2021 року місцем отримання доходів боржника ОСОБА_2 є – Регіональна філія "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця", розташована за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7.

Разом з тим, звернувшись з позовом, а відповідно, і з заявою про забезпечення позову, до Ленінського районного суду м. Полтави, позивач ОСОБА_2 вказував на те, що працює на території Подільського району м. Полтави, де фактично виконується виконавчий напис.

При цьому, заявником не наведені відомості щодо виконання вказаного виконавчого напису на території Подільського району м. Полтави, та, в свою чергу, дані про те, що вирішення спору, у зв`язку з яким подано заяву про забезпечення позову, належить до підсудності Ленінського районного суду м. Полтави. Відомості про місцезнаходження майна заявника та/або місце роботи заявника на території Подільського району м. Полтави та докази, що підтверджують ці обставини, не зазначені і не надані суду.

Тобто в порушення вимог ст. 151 ЦПК України заявником не наведено відомостей, які необхідні для вирішення заяви про забезпечення позову.

Як встановлено в ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову на підставі вимог ст. 153 ЦПК України та роз`яснити заявнику, що її повернення не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суддя –

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову – повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна