Вирок № 98613494, 28.07.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4642/19

№ 1-кп/183/416/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Ухвалено 28 липня 2021 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040350001240 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Аннінка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні дитину 2019 року народження, неодноразово судимого:

-14.03.2017 року Новомосковська міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком 3 роки;

-04.11.2019 року Сахновщинським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 155 КК України до позбавлення волі строком 6 років 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 7 років,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Туза І.І.,

потерпілої ОСОБА_2

захисника Мисика О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

14 травня 2018 року у денний час доби ОСОБА_1 знаходився у приміщенні кухонної кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де останній побачив на кухонному столі золотий ланцюг з хрестиком, 585 проби, загальною вагою 39,6 грамів та у нього виник злочинний умисел на викрадення вищевказаного майна котре належить ОСОБА_2 .

Так, 14 травня 2018 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів перебуваючи в приміщенні кухонної кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав золотий ланцюг з хрестиком, 585 проби, загальною вагою 39,6 грамів, вартістю 40817 гривень 70 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_2 .

Після чого ОСОБА_1 з викраденим чужим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму вартістю 40817 гривень 70 копійок

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю їх підтверджує, зазначив, що дійсно викрав золотий ланцюг та хрестик ОСОБА_2 , однак її мобільний телефон, крадіжку якого остання описує у пред`явленому позові, ОСОБА_1 не визнав.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заявлений позов, просила його задовольнити в повному обсязі та призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає - щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Окремо суд зазначає, що обвинувальний акт містить посилання на рецидив злочинів, як обставину, яка обтяжує покарання. При цьому суд зазначає, що вказана обставина не була підтверджена під час судового розгляду. Окрім цього, суд зазначає, що якщо рецидив утворює одночасно і їх повторність, передбачену у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч.4 ст. 67 КК України суд не може ще раз врахувати ні повторності, ні рецидиву злочину при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Разом з тим, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив умисний корисливий злочин, маючи не зняту і не погашену судимість за попереднім вироком, враховуючи його поведінку, якою він демонструє відверте нехтування встановленими Законами України суспільними правилами поведінки, його зухвале ставлення до норм моралі та кримінального законодавства, а також те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів на шлях виправлення не став, суспільно корисною працею не займається, шкоду завдану його протиправними діями потерпілій не відшкодував, що дає суду підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та відсутності підстав для застосування ст.69, 75 КК України.

У даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_2 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь матеріальної шкоди в сумі 80 000 гривень, моральної шкоди в сумі 40 000 гривень.

Враховуючи те, що потерпілою ОСОБА_2 сума матеріальної шкоди частково доведена та підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме - висновком експерта № 329-19 від 06.02.2019 року в частині вартості викраденого золотого ланцюга та золотого хрестика 585 проби загальною вагою 39,06 грамів, вартість якого складає 40 817,70 грн., а також доведено вину обвинуваченого ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні, суд вважає суму матеріальної шкоди частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 40 817,70 грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілій, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань потерпілої, завданих внаслідок крадіжки майна, при цьому суд виходить із засад розумності, виваженості, а також того, що обвинувачений ОСОБА_1 позов в цій частині визнав повністю, тому з останнього на користь потерпілої ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 40 000 гривень.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судово-товарознавча експертиза № 329-19 від 06.02.2019 року, вартість якої складає 314,00 гривень, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скінчився під час судового провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 роки;

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 04.11.2019 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 7 років 6 місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скінчився під час судового провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи № 329-19 від 06.02.2019 року в сумі 314,00 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь матеріальної шкоди в сумі 80 000 гривень, моральної шкоди в сумі 40 000 гривень, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 40 817, 70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Речовий доказ по кримінальному провадженню: договір про надання фінансового кредиту під заставу № 1.232 від 15.05.20148 року на ім`я ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Суддя А.В. Олійник