Ухвала суду № 98609939, 27.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13135/21

УХВАЛА

27 липня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії п. 1, 5 наказу №631 від 20.07.2021 року «Про результати службового розслідування».

В обґрунтування заяви заявник зазначає, наступне.

Пунктом 1 наказу командира військової частини А2393 Міністерства оборони України № 631 від 20.07.2021р. «Про результати службового розслідування (надалі - Наказ №631) командира військової частини А1785 полковника ОСОБА_1 на пiдставi ч. 2 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, завдану державі» притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, тобто у розмірі 34 050 грн., за неналежне виконання обов`язків військової служби, порушення вимог абзацу 2,6 статті 11, статті 16, абзацу 2,3 статті 59, абзаців 17,26,27,28 статті 67 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України, пунктів 3.1.3 та 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997р. №300, вимог інструкції з обліку військового майна у Збройних силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.09.2017 р. №440

Крім того згідно п.5 наказу №631 начальнику управління персоналу штабу військової частини А2393 наказано підготувати та направити документи до вищого командування про притягнення полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення – «Пониження у посаді».

З наведеним наказом № 631 ОСОБА_1 не погоджується, вважає його протиправним, прийнятим при неповному вивченні обставин справи та на підставі недоведених доказів службового розслідування, проведеного з порушенням порядку та процедур, встановлених чинним законодавством. ОСОБА_1 вважає за необхідне звернутись до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування пунктів наказу № 631.

Наразі Позивачем готується адміністративний позов, також представником Позивача направлено до військової частини А2393 запит про отримання матеріалів службового розслідування, на підставі даних якого складено оскаржуваний наказ.

ОСОБА_1 обгрунтовує позовні вимоги порушенням з боку відповідача Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 21.11.2017 № 608 під час проведення службового розслідування, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу, а також не виконанням вимог Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану Державi при складаннi наказу №238, а саме недоведенності протиправної поведінки ОСОБА_1 та заподіяння державі шкоди в розмірі 2693752,58 грн. за період з 25.12.2016 р. по 01.03.2020р., відсутності причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди, умови та причини, що сприяли її заподіянню за відсутності доведеності вини позивача у вчиненні порушення.

Отже за наведених вище обставин, Позивач вважає, що пункти 1, 5 наказу протиправними, а тому є потреба зупинити дію наказу №631 в частині вказаних пунктів. Виконання пунктів 1, 5 наказу №631 може суттєво ускладнити виконання рішення адміністративного суду та ефективний спосіб захисту та поновлення порушених прав Позивача

Таким чином, ОСОБА_1 хоче скористатись правом забезпечення позову до пред`явлення позову.

Вiд результатів вирішення справи, вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення стягнення з грошового забезпечення Позивача не в змозі завдати істотної шкоди Державі, тоді як щомісячне стягнення до 20% з грошового забезпечення Позивача безумовно завдасть більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В контексті наведеного ОСОБА_1 вважає, що заявлений в цій частині захід забезпечення позову є співмірним позовним вимогам, дiєвим та ефективним заходом забезпечення, у зв`язку із чим вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення адмiнiстративного позову з метою запобігання настання для Позивача негативних наслідків, з урахуванням дотримання балансу процесуальних прав та обов`язків сторiн, є такою, що підлягає задоволенню судом.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; або що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів заявника, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Так, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача заначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Сама ж лише незгода позивача (заявника) із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Так, в заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що наразі ним готується адміністративний позов.

Таким чином, у разі подання заявником позову до суду, предметом дослідження в адміністративній справі буде правомірність зазначених пунктів наказу, а доводи заявника в обґрунтування заяви про забезпечення позову підлягають доведенню в подальшому в ході розгляду судом позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення позову не свідчать про очевидність протиправності рішень (дій), наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії п. 1, 5 наказу №631 від 20.07.2021 року «Про результати службового розслідування» – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук