Рішення № 98609665, 27.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3595/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) у якій просить суд:

1.Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2008 - 2016 років в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

2.Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію з січня 2008 року по листопад 2010 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу, з грудня 2010 року по вересень 2016 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу.

3.Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період 2008 - 2018 років в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

4.Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі з січня 2008 року по березень 2018 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» за понад 5 років безперервного стажу на шифрувальній роботі в розмірі 20% посадового окладу.

5.Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 15-ти та 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

6.Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.04.2010 у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням виплачених сум та винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.04.2015, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, з урахуванням виплачених сум.

7.Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у травні 2016 року та квітні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

8.Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у травні 2016 року та у квітні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

9.Зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу у Західному регіонального управлінні. 26.02.2019 позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з 04.04.2019 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення регіонального управління. Позивач вважає, що як під час проходження військової служби, так і звільнення з неї, грошове забезпечення йому виплачено у розмірі меншому ніж законодавчо визначено. Зазначив, що відповідач виплачував позивачу надбавку за кваліфікацію та надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру. Однак із дати набрання чинності Інструкції № 425 відповідач повинен був виплачувати позивачу надбавку за 1-й клас у розмірі 8 відсотків посадового окладу, за класну кваліфікацію «Майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу та за надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірі 20 відсотків посадового окладу. Також зазначив, що проходив військову службу з 27.04.1995 до 04.04.2019, тому станом на 27.04.2010 його безперервна календарна вислуга років військової служби становила 15 років, а станом на 27.04.2015 - 20 років. Відповідно до Додатку 25 до Постанови № 1294 для військовослужбовців встановлено одноразовий додатковий вид грошового забезпечення винагороду за тривалість безперервної військової служби (посадовий оклад і оклад за військовим званням) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби: 1 за 15 років; 1,5 за 20 років; 2 за 25 років; 2,5 за 30 років; 3 за 35 і кожні наступні п`ять років. Проте, всупереч зазначеному відповідач виплачував позивачу винагороду за тривалість безперервної 15-ти та 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру. Окрім того, із лютого 2016 року до лютого 2018 року включно позивачу виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена для військовослужбовців Державної прикордонної служби України постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Однак, позивачу допомога на оздоровлення у травні 2016 року та квітні 2017 року виплачена без врахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889. На переконання позивача вищезазначені дії відповідача є протиправними, оскільки призвели до виплати позивачу грошового забезпечення у занижених розмірах. З огляду на те, що у період із січня 2008 по квітень 2019 року відповідачем протиправно не нараховано та невиплачено позивачу у законодавчо визначеному розмірі щомісячні та додаткові види грошового забезпечення позивач набув право на виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до законодавства. Позивач вважає, що має право на отримання відповідних виплат, що зумовило звернення останнього до суду.

У зв`язку з вищенаведеним, адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що за період проходження позивачем служби у Західному регіональному управлінні надбавка за кваліфікацію « 1 клас» та «Майстер», надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, та винагорода за тривалість безперервної 15-ти та 20-ти річної календарної військової служби виплачувалася позивачу у межах затвердженого фонду грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків установленого розміру. Відповідач зазначає, що відповідно до постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007, наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України та додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 позивачу нараховувалась та виплачувалась зазначені надбавки відповідно до вимог законодавства. Щодо виплати позивачу допомоги на оздоровлення на оздоровлення без врахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 відповідач зазначив, що така відповідно до п. 8 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України № 73 від 02.02.2016 не включається до складу грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Таким чином відповідача вважає, що позовні вимоги щодо перерахунку та доплати надбавки за кваліфікацію, надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі та винагороди за тривалість безперервної військової служби, і як наслідок вимога компенсації втрати частини доходів є безпідставними.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відзив на позов не спростовує доводи позивача. Зазначив, що вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підтверджуються правовими висновками Верховного Суду, просить позов задовольнити.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

Наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 26.02.2019 №87-ос припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби старшого прапорщика ОСОБА_1 на підставі пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 03.04.2019 №134-ос ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення Західного регіонального управління з 04.04.2019.

Як вбачається із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2016 рр. та не заперечується відповідачем у відзиві на позов, ОСОБА_1 :

у період з січня 2008 року по листопад 2010 року виплачувалася надбавка за кваліфікацію у розмірі 27,4 гривень, що становить 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 (1-й клас - 8 відсотків посадового окладу);

у період з грудня 2010 року по вересень 2016 року виплачувалася надбавка за кваліфікацію у розмірі 37,68 гривень, що становить 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 (клас «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу);

у період з 2008 - 2018 рр. виплачувалася щомісячна надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірі 50 % від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 (за понад 5 років - 20 відсотків посадового окладу).

Однак, позивач вважає, що у період з січня 2008 року по листопад 2010 року надбавка за кваліфікацію повинна була виплачуватися у розмірі 8 відсотків посадового окладу (1-й клас), у період з грудня 2010 року по вересень 2016 року у розмірі 11 відсотків посадового окладу (клас «Майстер»), а щомісячна надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі у період з 2008 - 2018 рр. повинна була виплачувалася у розмірі 20 відсотків посадового окладу (за понад 5 років).

Як вбачається із витягу із послужного списку, ОСОБА_1 призваний на військову службу з 27.04.1995 та проходив її безперервно до виключення із списків особового складу відповідно до наказу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) від 03.04.2019 № 134-ос.

Станом на 27.04.2010 безперервна календарна вислуга років військової служби ОСОБА_1 становила 15 років, а станом на 27.04.2015 - 20 років.

Суд встановив та не заперечується сторонами, що винагорода за тривалість безперервної 15-ти та 20-ти річної календарної військової служби ОСОБА_1 виплачувалася у розмірі 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.

Проте, позивач вважає, що у квітні 2010 року винагорода за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби повинна була виплачуватися у розмірі одного посадового окладу і окладу за військовим званням, а у 2015 році за 20 річний строк безперервної календарної вислуги військової служби у розмірі 1, 5 посадових окладів та окладів за військовим званням.

Згідно з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2018 роки, останньому щомісячно із лютого 2016 року до лютого 2018 року включно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - постанова Уряду № 899) з урахуванням змін до пункту 1 внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 704, який доповнено підпунктом 5 такого змісту: "5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення."

Як видно з архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 та 2017 роки, останньому у травні 2016 року та у квітні 2017 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 3508,68 грн. та 5470,63 грн.

Також у травні 2016 року та квітні 2017 року ОСОБА_1 виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 1578, 91 грн та у розмірі 3282, 38 грн, однак позивач стверджує, що відповідач при здійсненні розрахунку йому грошової допомоги на оздоровлення не врахував її до складу місячного грошового забезпечення.

Позивач вважає, що має право на отримання вищезазначених виплат, що зумовило звернення до суду із вказаним позовом.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій Західного регіонального управління щодо: виплати ОСОБА_1 у травні 2016 року та квітні 2017 року грошової допомоги на оздоровлення без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889; виплати ОСОБА_1 у період з січня 2008 року по листопад 2010 року та у період з грудня 2010 року по вересень 2016 року надбавки за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; виплати ОСОБА_1 у період з 2008 - 2018 рр надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; виплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 15-ти та 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга і третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Суд виходив з наступного щодо вимог ОСОБА_1 в частині виплати Західним регіональним управлінням додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 у меншому ніж законодавчо визначеному розмірі.

Так, 07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту - Постанова № 1294), яка набрала чинності із 01.01.2008.

Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови, у тому числі:

надбавка за кваліфікацію;

винагорода за тривалість безперервної військової служби;

надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 11 Постанови № 1294 надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Наведені приписи дають підстави вважати, що Кабінет Міністрів України делегував, зокрема, Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.

Одночасно, у пункті 7 Постанови № 1294 зазначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

З аналізу наведених норм слідує, що до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру.

Суд із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2016 рр. встановив, що ОСОБА_1 :

у період з січня 2008 року по листопад 2010 року виплачувалася надбавка за кваліфікацію у розмірі 27,4 гривень, що становить 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 (1-й клас - 8 відсотків посадового окладу);

у період з грудня 2010 року по вересень 2016 року виплачувалася надбавка за кваліфікацію у розмірі 37,68 гривень, що становить 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 (клас «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу);

у період з 2008 - 2018 рр. виплачувалася щомісячна надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірі 50 % від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 (за понад 5 років - 20 відсотків посадового окладу).

винагорода за тривалість безперервної 15-ти та 20-ти річної календарної військової служби ОСОБА_1 виплачувалася 27.04.2010 та 27.04.2015 в розмірі 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.

Західне регіональне управління як на правомірність своїх дій в частині виплати позивачу додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за кваліфікацію, винагороди за тривалість безперервної військової служби та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірі 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 посилається на те, що щорічно Адміністрацією ДПС України на підставі Закону України «Про Державний бюджет України» та інших законів видавалися накази та розпорядження, яким було встановлено виплату додаткових видів грошового забезпечення визначених у п. 3.13-3.25 Інструкції № 425 здійснювати у розмірі 50% установленого відповідно до зазначеного цими пунктами розміру.

Однак, позивач вважає, що у період з січня 2008 року по листопад 2010 року надбавка за кваліфікацію повинна була виплачуватися у розмірі 8 відсотків посадового окладу (1-й клас), у період з грудня 2010 року по вересень 2016 року у розмірі 11 відсотків посадового окладу (клас «Майстер»), а щомісячна надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі у період з 2008 - 2018 рр. у розмірі 20 відсотків посадового окладу (за понад 5 років).

Окрім того, на думку позивача у квітні 2010 року винагорода за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби повинна була виплачуватися у розмірі одного посадового окладу і окладу за військовим званням, а у 2015 році за 20 річний строк безперервної календарної вислуги військової служби у розмірі 1, 5 посадових окладів та окладів за військовим званням.

Позивач стверджує, що з часу набрання чинності Інструкції № 425, якою упорядковано виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, у Західного регіонального управління не було підстав для виплати додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків від установленого розміру.

Суд надаючи правову оцінку вищенаведеним доводам сторін, виходив з наступного.

Як вже зазначалося, до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру відповідно до пункту 7 Постанови № 1294.

Так, 20 травня 2008 року на виконання пункту 2 Постанови № 1294 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення Державної прикордонної служби України, яка набрала чинності 29.06.2008 (далі - Інструкція № 425).

У розділі ІІІ цієї Інструкцією визначено порядок, умови та розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до розділу ІІІ цієї Інструкції, зокрема:

підпункту 3.13.1 пункту 3.13. особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу;

підпункту 3.23.1 пункту 3.23 військовослужбовцям, безпосередньо зайнятим на шифрувальній роботі на штатних посадах у шифрувальних органах, згідно із затвердженим Адміністрацією Державної прикордонної служби України Переліком посад військовослужбовців та працівників, безпосередньо зайнятих на шифрувальній роботі в Державній прикордонній службі України, за безперервний стаж на шифрувальній роботі виплачується щомісячна надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі в таких розмірах: від 1 до 3 років - 10 відсотків посадового окладу; від 3 до 5 років - 15 відсотків посадового окладу; понад 5 років - 20 відсотків посадового окладу;

підпункту 3.25.1 пункту 3.25 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби в таких розмірах:

15 років - 1 розмір посадового окладу і окладу за військовим званням;

20 років - 1, 5 розміру посадового окладу і окладу за військовим званням;

25 років - 2, 0 розміри посадового окладу і окладу за військовим званням;

30 років - 2,5 розміри посадового окладу і окладу за військовим званням;

35 і кожні наступні п`ять років - 3, 0 розміри посадового окладу і окладу за військовим званням.

Таким чином наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294.

А тому, з 29.06.2008 - дати набрання законної сили Інструкції №425 виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294, в тому числі і надбавки за кваліфікацію, винагороди за тривалість безперервної військової служби та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі виплачується у розмірах встановлених цією Інструкцією №425.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №808/8403/13-а, а тому суд, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

Таким чином з 29.06.2008 у відповідача існував обов`язок, зокрема щодо виплати позивачеві додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за кваліфікацію, винагороди за тривалість безперервної військової служби та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірах встановлених додатками 25-28 до Постанови № 1294 та п.п. 3.13.1 п. 3.13, пп. 3.23.1 п. 3.23, пп. 3.25.1 п. 3.25 розділу ІІІ Інструкції № 425, а не у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у Додатках до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.

Однак, Західне регіональне управління всупереч вищезазначеним нормам права з 29.06.2008 виплату позивачеві додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за кваліфікацію, винагороди за тривалість безперервної військової служби та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі здійснювало у розмірі 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 на підставі наказів та розпоряджень, які щорічно видавалися Адміністрацією ДПС України.

Так, відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення, а саме надбавки за кваліфікацію, винагороди за тривалість безперервної військової служби та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі позивачеві з 29.08.2008 повинні були виплачуватися у розмірі, встановленому у Додатку 25 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 та Інструкції № 425.

Окрім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на накази та розпорядження, які щорічно видавалися Адміністрацією ДПС України, оскільки такі відповідачем суду на підтвердження правомірності своїх дій суду надані не були.

За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо виплати позивачеві додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за кваліфікацію, винагороди за тривалість безперервної військової служби та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, оскільки з 29.06.2008 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294.

Як вбачається із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 , останній у період з січня 2008 року по листопад 2010 року проходив службу з присвоєнням 1-ої класної кваліфікації та у період з грудня 2010 року по вересень 2016 року з присвоєнням класу "майстер".

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з 29.06.2008 позивач мав право на виплату у період з липня 2008 року по листопад 2010 року надбавки за 1-шу класну кваліфікацію у розмірі 8 відсотків посадового окладу та у період з грудня 2010 року по вересень 2016 року за кваліфікацію майстра у розмірі 11 відсотків посадового окладу, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 слідує, що у період з 2008 - 2018 рр. йому виплачувалася щомісячна надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірі 50 % від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 (за понад 5 років - 20 відсотків посадового окладу).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у період з липня 2008 року по 2018 р. надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі ОСОБА_1 повинна була виплачувалася у розмірі 20 відсотків посадового окладу (за понад 5 років), тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Як вбачається із витягу із послужного списку, ОСОБА_1 призваний на військову службу з 27.04.1995 та проходив її безперервно до виключення із списків особового складу відповідно до наказу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) від 03.04.2019 № 134-ос.

Станом на 27.04.2010 безперервна календарна вислуга років військової служби ОСОБА_1 становила 15 років, а станом на 27.04.2015 - 20 років.

Суд встановив та не заперечується сторонами, що винагорода за тривалість безперервної 15-ти та 20-ти річної календарної військової служби ОСОБА_1 виплачувалася у період з в розмірі 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що винагорода за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби повинна була виплачуватися позивачеві виходячи із грошового забезпечення станом на 27.04.2010 у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням та за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.04.2015 у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

У частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відповідача за період з січня 2008 року по 29.06.2008 відмовити у зв`язку з їх безпідставністю, оскільки саме з часу набрання наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425, упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у травні 2016 року та у квітні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі Постанова 889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи від 02.02.2016 № 73, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347 (надалі Інструкція № 73) визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

Відповідно до п. 2 Інструкції виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:

1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення:

військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах;

військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Судом встановлено, що згідно архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2018 роки, останньому щомісячно виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 із врахуванням змін до п.1, внесених постановою КМ України №704 від 16.09.2015.

Як видно з архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 та 2017 роки, останньому у травні 2016 року та квітні 2017 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 3508,68 грн. та 5470,63 грн.

Також у травні 2016 року та квітні 2017 року ОСОБА_1 виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 1578, 91 грн та у розмірі 3282, 38 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.

Проте, у складі місячного грошового забезпечення з якого обчислювалась допомога на оздоровлення ОСОБА_1 не враховувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, що відповідачем не заперечується.

Як на підставу для виплати позивачу допомоги на оздоровлення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, відповідач посилається на положення Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 02.02.2016 №73, відповідно до п. 8 якої винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №73 від 02.02.2016 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 09.11.2018), затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, (далі - Інструкція №73) відповідно до пункту 2 якої виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 8 Інструкції №73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Разом з тим, застосовуючи вищенаведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

Суд звертає увагу, що частиною 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Відповідно при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. У постанові від 06.02.2019 у вищезазначеній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

«Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення».

Верховний Суд в ухвалі від 27.04.2020 № 1.380.2019.003718 зазначив наступне: «питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 6 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.

Відтак, правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року № 522/2738/17 у даному випадку є пріоритетною для застосування порівняно з позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 березня 2018 року у справі № 761/17387/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 820/375/18, від 21 листопада 2019 року у справі № 815/5547/17 та від 09 січня 2020 року у справі № 809/1489/16.»

Враховуючи позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року № 522/2738/17, суд зазначає, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, а тому, на думку суду це свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.

Аналогічного змісту правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №826/2205/17, від 28.05.2021 у справі 400/1955/20, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховується судом під час вирішення наведеного спору.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не включив позивачу до розрахунку допомоги на оздоровлення у травні 2016 року та у квітні 2017 року щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889 від 22.09.2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Вказані дії відповідача спричинили отримання позивачем допомоги на оздоровлення у значно меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, а тому суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про нарахування компенсації втрати частини доходів, суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Водночас, зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані вище статті 2, 3 Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття доходи для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Так, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.

З огляду на те, що судом встановлено факт виплати в неналежному розмірі додаткових видів грошового забезпечення позивачеві за період з 29.06.2008, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої частини додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за весь час затримки виплати - з 29.06.2008 по день фактичної виплати.

Вищезазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладену у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17, у постанові від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позивач, згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, як учасники бойових дій, а тому судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 90, 94, 242-246, 255, 293, 295, пп.15.5 п. 15 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2008 - 2016 років в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію з липня 2008 року по листопад 2010 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу, з грудня 2010 року по вересень 2016 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з 2008 - 2018 років в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі з липня 2008 року по березень 2018 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» за понад 5 років безперервного стажу на шифрувальній роботі в розмірі 20% посадового окладу, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 15-ти та 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.04.2010, у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням та винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.04.2015 у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у травні 2016 року та квітні 2017 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у травні 2016 року та у квітні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27 липня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна