Рішення № 98609292, 27.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2827/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Біловодське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком № 1 періодів роботи:

- з 24.01.1991 по 02.09.1991 підземним гірником з повним робочим днем під землею та машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні ім. Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит";

- з 05.06.1992 по 12.04.1997 машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею, підземним прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит";

- з 02.06.1997 по 31.12.1998 гірником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею у Шахті "Ворошилівська" виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит".

Визнати протиправними дії Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального стажу роботи періоду проходження строкової військової служби з 28.11.1988 по 10.12.1990 у Радянській Армії.

Зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди роботи:

- з 24.01.1991 по 02.09.1991 підземним гірником з повним робочим днем під землею та машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні ім. Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит";

- з 05.06.1992 по 12.04.1997 машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею, підземним прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит";

- з 02.06.1997 по 31.12.1998 гірником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею у Шахті "Ворошилівська" виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит".

Зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи період проходження строкової військової служби з 28.11.1988 по 10.12.1990 у Радянській Армії.

Зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести перерахунок та виплати (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% заробітної плати (доходу) на підставі статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", починаючи з 06.10.2020.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що він знаходиться на обліку у відповідача, де одержує пенсію за віком на пільгових умовах з 06.10.2020, пенсію призначено на підставі поданої заяви від 04.01.2021.

За розрахунком відповідача загальний стаж роботи позивача складає 35 років 1 місяць 4 дні. Стаж роботи за списком № 1 - 12 років 7 місяців 9 днів.

До загального стажу роботи не було зараховано період проходження строкової військової служби з 28.11.1988 по 10.12.1990 у Радянській Армії.

До пільгового стажу роботи за Списком №1 не було зараховано: період роботи з 24.01.1991 по 02.09.1991 підземним гірником з повним робочим днем під землею та машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні ім. Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит" (0 років 7 місяців 9 днів); період роботи з 05.06.1992 по 12.04.1997 машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею, підземним прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит" (4 роки 10 місяців 8 днів); період роботи з 02.06.1997 по 31.12.1998 гірником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею у Шахті "Ворошилівська" виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит" (1 рік 7 місяців 0 днів).

Неправильне обчислення пільгового стажу призвело до того, що позивач отримує пенсію у меншому розмірі від дати її призначення, адже статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачено, що пенсія у розмірі 80% заробітної плати (доходу) призначається за наявності не менше 15 років пільгового стажу роботи за Списком №1 і такі умови існували з дати звернення із заявою про призначення пенсії, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 24.06.2021 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позовних вимог не визнало про що 17 червня 2021 року надано відзив на позовну заяву від 15 червня 2021 року № 1200-0803-7/17209 (арк. спр. 56-61), у якому заперечувало проти позовних вимог.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що 04.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії на пільгових умовах.

За результатами розгляду заяви позивача, наданих ним документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, рішенням відповідача від 10.02.2021 № 1239500001610 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІУ з 06.10.2020, загальний стаж роботи якого складає 35 років 01 місяць 04 днів, пільговий стаж роботи за списком № 1 складає 12 років 07 місяців 09 днів.

Згідно записів №№ 3-4 трудової книжки НОМЕР_1 до загального стажу роботи не був врахований період проходження військової служби з 28.11.1988 по 10.12.1990.

Трудова книжка НОМЕР_1 позивача містить записи про період проходження військової служби з 28.11.1988 по 10.12.1990. В якості документа, на підставі якого внесено цей запис до трудової книжки, зазначено військовий квиток НОМЕР_2 , проте не зазначено дату його видачі.

Військовий квиток НОМЕР_2 , копія якого долучена до позовної заяви, позивачем до Управління не надавався, як і не надавались архівні довідки, які підтверджують факт проходження позивачем військової служби, про що свідчить розписка-повідомлення від 04.01.2021 прийнятих від позивача документів, яка надана до суду в межах пенсійної справи позивача.

Відповідач при прийомі 04.01.2021 від позивача заяви про призначення пенсії повідомив позивача про надання до 03.04.2021 військового квитка, про що свідчить розписка-повідомлення від 04.01.2021. До теперішнього часу позивачем військовий квиток, а також будь-які інші документи на підтвердження періоду проходження військової служби відповідачу не надавались.

У зв`язку з зазначеним, на думку відповідача, без надання військового квитка або уточнюючих довідок про проходження військової служби, відповідач позбавлений можливості у відповідності до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІУ здійснити будь-які запити щодо уточнення даних про проходження військової служби позивачем.

Пільговий стаж позивачу враховано з 01.01.1999 по 28.02.2017 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно наданих позивачем документів про стаж встановлено, що його пільговий стаж відповідно до записів трудової книжки та даних реєстру застрахованих осіб складає 12 років 07 місяців 09 днів.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 неможливо зарахувати до пільгового стансу періоди роботи:

1) з 24.01.1991 по 17.02.1991, з - підземним гріником з повним робочим днем під землею та з 18.04.1991 - по 02.09.1991 - машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит", у зв`язку з відсутністю в трудовій книжці відомостей щодо пільгового характеру роботи - розділу, підрозділу, пункту, найменування списків, їх номеру, до якого включається цей період роботи та інших документів, які є підставою для підтвердження роботи із шкідливими і важкими умовами праці. Зазначені неповні відомості вимагають надання уточнюючої довідки щодо підтвердження пільгового стажу.

2) з 18.02.1991 по 17.02.1991 - навчання в УКК на курсах МПУ, з 29.03.1993 по 02.06.1993 року - навчання в УКК на курсах ГРОЗ, оскільки відповідно до листа Мінсоцзахисту від 05.11.1993 року № 02-82 періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу з додержанням певних умов:

- в кожному випадку при наявності запису в трудовій книжці про навчання підземним професіям адміністрація підприємства повинна на підставі первинних документів підвереджувати тривалість роботи на підземних роботах;

- навчання має проходити протягом повного робочого дня;

- оплата праці зазначених працівників повинна здійснюватися за тарифними ставками, передбаченими для працівників відповідних професій.

Оскільки у трудовій книжці позивача відсутня інформація про фактичну кількість відпрацьованого часу на підземних роботах, за якою тарифною ставкою проводилась оплата праці за час навчання на підземних роботах, необхідно надання уточнюючої довідки.

3) з 05.06.1992 по 28.03.1993 - машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит", з 03.06.1993 по 26.10.1994 - підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит", з 27.10.1994 по 12.04.1997 - підземним проходчиком з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит" у зв`язку з відсутністю в трудовій книжці відомостей щодо пільгового характеру роботи, розділу, підрозділу, пункту, найменування списків їх номеру, до якого включається цей період роботи, наказу про результати атестації робочих місць та інших документів, які є підставою для підтвердження роботи із шкідливими і важкими умовами праці. Зазначені неповні відомості вимагають надання уточнюючої довідки щодо підтвердження пільгового стажу та відомостей про проведення атестації робочих місць на шахті.

4) з 02.06.1997 по 31.12.1998 - гірником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею оскільки у трудовій книжці відсутні відомості, передбачені п.2.14 Інструкції № 58, відтиск печатки не читається, ідентифікаційний код підприємства відсутній. Зазначені неповні відомості вимагають наданні уточнюючої довідки щодо підтвердження пільгового стажу та відомостей про проведення атестації робочих місць на шахті. Крім того, позивачем власноруч на зворотньому боці заяви про призначення пенсії від 04.01.2021 здійснено запис про неможливість надати уточнюючу довідку за період роботи з 02.06.1997 по 03.01.2001.

Додані до позову копії наказів з додатками від 17.05.1995 № 329, від 02.06.1997 № 169, від 31.10.1997 № 656 позивачем відповідачу не надавались, як наслідок, відповідач не досліджував та не надавав оцінку цим документам, тобто не приймав управлінського рішення відносно позивача на їх підставі.

Окрім цього, щодо вимоги провести перерахунок та виплат пенсію у розмірі 80% заробітної плати (доходу) на підставі статті 8 № 345-УІ Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" відповідач зазначив, що позивач передчасно звернувся до суду, не дотримавшись обов`язкової процедури особистого звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з наданням пенсійному органу документів в підтвердження підстав для перерахунку пенсії і прийняття рішення пенсійним органом за результатами розгляду такої заяви.

На підставі вищевикладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.07.2021 замінено відповідача у справі - Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі- відповідач, ГУПУ в Луганській області).

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 66, 68).

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорту громадянина України, картки платника податків (арк. спр. 5-6, 8), має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки від 06.11.2020 № 920-5000322505 (арк. спр. 7).

04 січня 2021 року позивач звернувся до Біловодського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 (арк. спр. 38).

До заяви додано наступні документи: паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, трудова книжка НОМЕР_1 , диплом про навчання, довідка зі СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, заява про спосіб виплати пенсії. У графі перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії зазначено: військовий квиток, документи про стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 04.11.1991 по 15.01.1992 (арк. спр. 39).

Рішенням Біловодського ОУПФУ Луганської області від 16.01.2021 № 123950001610 ОСОБА_1 призначено виплату пенсії за віком за списком № 1 (арк. спр. 54).

Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 до загального стажу позивача зараховано 22 роки 11 місяців 11 днів, до пільгового стажу за списком № 1 - 12 років 07 місяців 09 днів, всього - 35 років 1 місяць 4 дні (арк. спр. 54).

Трудова книжка НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 від 29.10.1988 (арк. спр. 9-11) містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:

Записи № 3,4 28.11.1988-10.12.1990 - служба в Радянській армії, військовий квиток НОМЕР_2 ;

Шахтоуправління імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит" № 1:

Запис № 5 від 24.01.1991 - прийнятий підземним гірником з повним робочим днем під землею, наказ № 96/к від 24.01.1991;

Записи №№ 6,7 18.02-1991 - 18.04.1992 - навчався в УКК на курсах МПУ, наказ 427/к від 18.04.1991;

Запис № 8 від 18.04.1991 - переведений машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, наказ №427/к від 18.04.1991;

Запис № 9 від 02.09.1991 - звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, наказ № 997/к від 02.09.1991;

Запис № 14 від 05.06.1992 - прийнятий машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, наказ № 1190/к від 05.06.1992;

Записи № 15,16 29.03.1993-03.06.1993 - навчався в УКК на курсах ГРОЗ, наказ № 116/к від 25.06.1993;

Запис № 17 від 03.06.1993 - переведений підземним гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, наказ № 116/к від 25.06.1993;

Запис № 18 від 27.10.1994 - переведений підземним прохідником з повним робочим днем під землею, наказ № 235/к від 27.10.1994;

Запис № 19 від 12.04.1997 - розрахунок виданий за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, наказ № 84/к від 16.04.1997;

Шахта Ворошилівська виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит":

Запис № 20 від 02.06.1997 - прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ 377/к від 02.06.1997;

Запис № 21 від 31.10.1997 - за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за списком № 1, наказ № 656 від 31.10.1997;

Запис № 22 від 03.01.2001 - звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, наказ № 15/к від 04.01.2001.

Інші періоди роботи позивача не є спірними, тому судом не досліджуються.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

З зазначених правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При цьому, значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідач стверджує, що відсутня можливість зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 24.01.1991 по 17.02.1991 - підземним гірником з повним робочим днем під землею та з 18.04.1991 - по 02.09.1991 - машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит", з 05.06.1992 по 28.03.1993 - машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит", з 03.06.1993 по 26.10.1994 - підземним гріником очисного вибою з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит", з 27.10.1994 по 12.04.1997 - підземним прохідником з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит" у зв`язку з відсутністю в трудовій книжці відомостей щодо пільгового характеру роботи - розділу, підрозділу, пункту, найменування списків, їх номеру, до якого включається цей період роботи та інших документів, які є підставою для підтвердження роботи із шкідливими і важкими умовами праці.

Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача з огляду на те, що записи в трудовій книжці містять дані щодо посад, на яких працював позивач, та про повний робочий день під землею, тобто про характер виконуваної роботи.

Щодо документів про проведення атестації робочого місця суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19) чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.

При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Крім того, як вже вказано вище, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

До того ж, відповідно до Порядку 22-1, приймаючи документи, орган, який призначає пенсію перевіряє:

правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта і документам про стаж;

зміст і належне оформлення наданих документів;

копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 638/18467/15-а.

В даному випадку, орган Пенсійного фонду не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження пільгового стажу позивача.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано також копії наказів про проведення атестації робочих місць з додатками від 17.05.1995 № 329, від 02.06.1997 № 169, від 31.10.1997 № 656, які підтверджують проведення атестації робочих місць (арк. спр. 23-28).

З приводу того, що вказані накази видані підприємством, яке розташоване на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі, суд зазначає таке.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.

Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.

За таких обставин періоди роботи позивача з 24.01.1991 по 17.02.1991, з 18.04.1991 по 02.09.1991, з 05.06.1992 по 28.03.1993, з 03.06.1993 по 26.10.1994, з 27.10.1994 по 12.04.1997 підлягають зарахуванню до пільгового стажу.

Щодо незарахування до загального стажу періоду проходження позивачем військової служби в Радянській армії з 28.11.1988 по 10.12.1990, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються, зокрема, військові квитки.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В трудовій книжці позивача міститься запис про службу в Радянській Армії з 28.11.1988 по 10.12.1990 із посиланням на військовий квиток НОМЕР_2 .

В матеріалах позовної заяви міститься копія військового квитка НОМЕР_2 від 25.11.1988, проте із заявою про призначення пенсії позивачем військовий квиток не надавався.

Чинне законодавство України передбачає зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, але при цьому як законодавство, що діяло на момент служби позивача в армії, так і чинне законодавство містять особливі умови для зарахування служби в армії до пільгового стажу.

Зокрема, згідно частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові № 687/975/17 від 21.02.2018.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи викладене позивач має право на зарахування періоду проходження строкової військової служби з 28.11.1995 по 10.12.1990 до загального стажу роботи.

Щодо доводів відповідача про неможливість врахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 02.06.1997 по 31.12.1998 оскільки у трудовій книжці відсутні відомості, передбачені п.2.14 Інструкції № 58, відтиск печатки не читається, ідентифікаційний код підприємства відсутній.

У період внесення записів про роботу позивача, не зарахованих відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).

Згідно пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції №58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Отже, суд зазначає, що відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, постанові від 06.03.2018 у справі №127/9055/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, можна зробити висновок, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відбиток печатки в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Неточність зображення печатки на записах в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Суд акцентує увагу на тому, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Щодо неврахування до пільгового стажу роботи позивача періодів його навчання з 18.02.1991 по 18.04.1991 та з 29.03.1993 по 02.06.1993 в УКК на курсах МПУ та ГРОЗ у зв`язку з відсутністю підтвердження первинними документами записів в трудовій книжці, суд зазначає таке.

Посилання відповідача на лист - роз`яснення Мінсоцзахисту України від 05.11.1993 №02-82 орг. щодо необхідності підтвердження стажу навчання підземним роботам уточнюючими довідками підприємства із зазначенням фактичної кількості відпрацьованого часу в підземних умовах та оплати труда за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким такі працівники навчаються, є незмістовними, оскільки обов`язок підтвердження первинними документами записів в трудовій книжці відповідно до вказаного роз`яснення покладається саме на адміністрації підприємств. Відповідач же в зазначеному листі перекладає вказаний обов`язок саме на позивача. Крім того, зазначене роз`яснення підлягає застосуванню в частині, що не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки має меншу юридичну силу за вимоги статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Отже, як встановлено судом, записи трудової книжки позивача за періоди з 18.02.1991 по 18.04.1991 та з 29.03.1993 по 02.06.1993 містять всі необхідні відомості щодо підтвердження його права на зарахування цих періодів роботи до пільгового стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.

Статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії позивачу враховано до пільгового стажу за списком № 1 - 12 років 07 місяців 09 днів. З урахуванням періоду роботи позивача з 24.01.1991 по 02.09.1991, з 05.06.1992 по 12.04.1997, з 02.06.1997 по 31.12.1998, підземний пільговий стаж останнього складає 19 років 07 місяців 26 днів (12 років 07 місяців 09 днів + 7 років 00 місяців 1 днів), що є більш ніж 15 років, тому норми ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" повинні бути застосовані при призначенні його пенсії.

Разом з тим, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен здійснити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи статті 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень судне приймає доводи відповідача щодо недоведеності позивачем порушення його права на отримання пенсійних виплат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн відповідно до квитанції № 45953 від 30.05.2021 (арк. спр. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком № 1 періодів роботи: з 24.01.1991 по 02.09.1991 підземним гірничим робітником з повним робочим днем під землею та машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні ім. Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит"; з 05.06.1992 по 12.04.1997 машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, підземним гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем під землею, підземним прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит"; з 02.06.1997 по 31.12.1998 гірничим робітником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею у Шахті "Ворошилівська" виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит"; до загального стажу роботи періоду проходження строкової військової служби з 28.11.1988 по 10.12.1990 у Радянській Армії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", починаючи з 06.10.2020, зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком №1 періоди роботи: з 24.01.1991 по 02.09.1991 підземним гірничим робітником з повним робочим днем під землею та машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні ім. Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит"; з 05.06.1992 по 12.04.1997 машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею, підземним гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем під землею, підземним прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит"; з 02.06.1997 по 31.12.1998 гірничим робітником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею у Шахті "Ворошилівська" виробничого об`єднання по видобуванню антрациту "Ровенькиантрацит"; зарахувавши до загального страхового стажу період проходження строкової військової служби з 28.11.1988 по 10.12.1990 у Радянській Армії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун