Рішення № 98608988, 28.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 липня 2021 року Справа № 280/2231/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до Головного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 на поштове відділення та припинення виплати пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з дати припинення та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі №334/10120/15-а ОСОБА_1 , який з жовтня 1995 року постійно проживає у Державі Ізраїль, поновлено виплату раніше призначеної пенсії за віком, та її виплата проводилась через банківську установу ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк». Разом з тим, з вересня 2019 року виплату пенсії переведено на поштове відділення, у зв`язку із тим, що пенсія отримувалась за довіреністю більш ніж один рік. В подальшому, з 01.03.2020 виплату пенсії призупинено у зв`язку із її не отриманням протягом 6 місяців. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки орган Пенсійного фонду не має права на власний розсуд змінювати спосіб виплати пенсії. Крім того вказує, що відповідачу достовірно відомо про те, що ОСОБА_1 не проживає на території України, а отже виплата пенсії не може проводитися через підприємство поштового зв`язку. Зауважує, що позивачем не звертався до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату пенсії за довіреністю, а отримував пенсію на банківський рахунок, відкритий на своє ім`я. За таких обставин вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Ухвалою суду від 24.03.2021 позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №280/2231/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 09.04.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №20678), в якому зазначає, що пунктом 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, передбачено, що якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік, або не одержуються з поточного рахунку більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку. У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначеному одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку. Оскільки ОСОБА_1 не одержував пенсію з карткового рахунку більше як один рік, відповідно до пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України №1596 його переведено отримувати пенсію через національного оператора поштового зв`язку та у зв`язку з тим, що позивачем не отримувалась пенсія протягом 6 місяців підряд, згідно із статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплату пенсії за рішенням територіального органу Пенсійного фонду припинено. Відповідач вважає, що Управління діяло правомірно та з урахуванням вимог чинного законодавства. Щодо поновлення виплати пенсії вказує на те, що обов`язковою умовою для поновлення виплати пенсії є подання заяви, яка подається пенсіонером особисто. У даному випадку позивач не подавав особисто заяву про поновлення пенсії, а представник позивача за довіреністю не відноситься до законних представників та не має права на подання заяви на поновлення пенсії замість позивача. Крім того вказує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Що стосується строку звернення до адміністративного суду слід зазначити, що згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України (позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що виплата пенсії позивачу припинена з 01.03.2020, а 23.12.2020 представник позивача звернувся до Дніпровського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо роз`яснень підстав припинення виплати пенсії, на що отримав відповідь, викладену у листі від 30.12.2020 №0800-0205-8/70902. Позивач звернувся до суду 19.03.2021, тобто в шестимісячний строк з дня отримання вказаного листа-відповіді. У зв`язку з наведеним, враховуючи похилий вік позивача та віддаленість його місця проживання від України, а також подану представником позивача заяву щодо роз`яснення підстав виплати пенсії, суд вважає, що позивачем дотримано строк звернення до суду із цим позовом.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру судових рішень (за повним доступом), постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2016 у справі №334/10120/15-а, зміненою постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відмови в поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії за віком. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком із перерахунком її розміру у передбаченому п. 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02.10.2012.

Позивач отримував пенсійні виплати на рахунок, відкритий в ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», проте з вересня 2019 року виплата пенсії відповідачем переведена на поштове відділення.

Як вбачається з листа Головного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Відділу обслуговування громадян №2) від 30.12.2020 №0800-0205-8/70902, підставою для переведення виплати пенсії на поштовий рахунок слугувало те, що позивачем з карткового рахунку пенсія не одержувалась більше як один рік. В подальшому, оскільки позивачем пенсія з поштового відділення не отримувалась на протязі 6 місяців, то її виплата позивачу була призупинена з 01.03.2020.

Не погодившись з діями відповідача щодо переведення виплати пенсії на поштове відділення та припинення виплати пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 47 Закону №1058-IV визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини другої статті 47 Закону №1058-IV, пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Відповідно до заяви від 22.03.2016 позивач виявив бажання отримувати пенсійні виплати через ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк».

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках (далі - Порядок №1596).

Відповідно до пункту 16 Порядку №1596 якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Отже, чинним законодавством України встановлено певні особливості, пов`язані із отриманням пенсії не особисто пенсіонером, у тому числі і через установи банку.

Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направило лист від 07.05.2019 №20.1.0.0.0/7-20190415/1953, в якому орган Пенсійного фонду повідомлено про те, що одержання пенсійний виплат ОСОБА_1 здійснювалось протягом останніх 12 місяців за довіреністю.

При цьому, з позовної заяви встановлено та не спростовано позивачем, що ОСОБА_1 на території України не проживає, а відповідно пенсійні виплати особисто не отримував.

Також, судом встановлено, що на дату виникнення спірних правовідносин позивач після припинення виплати пенсії через установу банку не звертався особисто та/або через представника до територіального органу Пенсійного фонду з заявою встановленої форми про поновлення виплати пенсії через установу банку, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про переведення виплати на відділення поштового зв`язку, як того вимагає пункт 16 Порядку №1596.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що з поштового відділення, позивачем та/або його повноважним представником отримувались пенсійні виплати, що свідчить про наявність підстав для припинення виплати пенсії, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону №1058-IV.

При цьому, суд зауважує на те, що позивач не звертався на даний час за поновленням виплати пенсії, у тому числі і на банківський рахунок, а відповідно позивачем не було відмовлено у поновленні виплати пенсії з дати її припинення. Позивач має право у встановленому порядку у будь-який час звернутися до відповідача з питання поновлення виплати пенсії, а тому на даний час конституційне право на отримання пенсії не порушено.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За результатам розгляду адміністративної справи судом встановлено, що у даному випадку відповідач, приймаючи рішення про припинення виплати пенсії через установу банку діяв обґрунтовано, а оскільки позивач не звертався за поновленням пенсії до відповідача, то вимоги про зобов`язання відповідача в судовому порядку поновити виплату пенсії є передчасними, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 28.07.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко