Рішення № 98605768, 07.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2021Справа № 910/20690/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Данилової М.В., при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши в загальному позовному провадженні матеріали справи за позовом

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс"

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Компанія Діві"

за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними договорів,

Представники сторін:

від позивача: Забашта В.О. - директор;

від відповідача-1: Линник Я.В. - адвокат;

від відповідача-2: Мотюшко В.В. - адвокат;

від третьої особи: Линник Я.В. - адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28 грудня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 24.12.2020 року до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами поруку, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання №81/1 від 27.04.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк"від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", предметом якого є майнові права, що є предметом застави за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015 року без отримання згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" як обтяжувала за договором застави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 року у справі №910/20690/20 позовну заяву б/н від 24.12.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" про визнання недійсними договорів залишено без руху, надано позивачам строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

18 січня 2021 року через відділ діловодства суду від позивачів надійшла заява, на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2021 року, про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи №910/20690/20 ухвалено залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Компанія Діві"; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та призначено підготовче засідання на 24.02.2021 року.

19 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов.

В підготовчому засіданні 24.02.2021 року оголошено перерву на 24.03.2021 року.

12 березня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

22 березня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли письмові заперечення щодо відповіді на відзив позивача.

26 березня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

30 березня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк".

Підготовче засідання, призначене на 01.04.2021 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці.

Наступне підготовче засідання було призначено на 15.04.2021 року.

02 квітня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Уно Капітал".

07 квітня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

12 квітня 2021 року через підсистему "Електронний суд" надійшла заява позивача про відкладення підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні 15.04.2021 року оголошено перерву на 19.05.2021 року.

19 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021 року.

В судове засідання 07.07.2021 року з`явилися представники учасників провадження по справі, які надали усні пояснення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, з урахуванням заяв позивача про зміну підстав позову та про зменшення розміру позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2015 року ПАТ «Діві Банк» надано ПАТ «УПБ» двома траншами по 48 000 000,00 грн. та 52 000 000,00 грн. міжбанківський кредит строком на 1 день на умовах «овернайт» шляхом перерахування коштів на кореспондентський рахунок ПАТ «УПБ» в ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках». Факт перерахування вказаних коштів підтверджується копіями виписок по рахунку.

Однак, як зазначає позивач, станом на 28 квітня 2015 року ПАТ «УПБ» отримані грошові кошти не повернув ПАТ «Діві Банк».

У зв`язку з невиконанням ПАТ «УПБ» взятих на себе зобов`язань, відповідно до звернень позичальника про перенесення строків погашення кредиту, термін повернення грошових коштів було неодноразово пролонговано про що між сторонами 28 квітня 2015 року, 29 квітня 2015, 30 квітня 2015 року укладались відповідні угоди на підставі проведених по системі REUTERS DEALING переговорів/повідомлень по системі SWIFT.

30 квітня 2015 року шляхом укладення між ПАТ «Діві Банк» та ПАТ «УПБ» договору №1 та договору №2 про надання міжбанківського кредиту продовжено подальше кредитування ПАТ «УПБ» на загальну суму 90 000 000,00 грн. зі строком користування кредитом та сплатою процентів - до 05.05.2015 року (включно), а також укладено договір застави майнових прав на грошові кошти №68 (договір №68).

Відповідно п. 2.4 договору №68, заставою за цим договором забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов`язань ПАТ «УПБ» за договорами про надання міжбанківського кредиту в національній валюті №1 та №2 від 30.04.2015 року.

У зв`язку з викладеним, ПАТ «Діві Банк» стало кредитором ПАТ «УПБ» за договором №1 та договором №2 від 30.04.2015 року про надання міжбанківського кредиту, вимоги якого забезпечуються заставою за договором №68.

23 травня 2017 року між ПАТ «Діві Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «УНО Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого, ПАТ «Діві Банк» відступив належні йому права вимоги за Генеральним договором про порядок проведення міжбанківських операцій №2812 від 28.12.2011 року (з усіма змінами та поповненнями до нього, далі по тексту - кредитний договір №1), договором про надання міжбанківського кредиту в національній валюті №1 від 30.04.2017 року (з усіма змінами та поповненнями до нього, далі по тексту - кредитний договір №2) та договором про надання міжбанківського кредиту в національній валюті №2 від 30.04.2017 року (кредитний договір №3).

03 липня 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «УНО Капітал» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Траст Кепітал» право вимоги за кредитними договорами №1, №2 та №3.

В подальшому, ТОВ «МК-Фінанс» замінило ТОВ «Фінансова компанія «Траст Кепітал» як сторону кредитора у кредитних договорах №1, №2, №3 та прийняло не себе всі права та обов`язки останнього згідно договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017 року.

Таким чином, на думку позивача, ТОВ «МК-Фінанс» є кредитором ПАТ «УПБ» за договором №1 та договором №2 від 30 квітня 2015 року про надання міжбанківського кредиту, вимоги якого забезпечуються заставою за договором №68.

Як зазначає позивач 27.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ПАТ «УПБ» від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Грошова Світлана Василівна було укладено договір №81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання (договір №81/1), за яким продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникати у майбутньому та включають, зокрема, права кредитора за правами вимоги (зокрема права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного або іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів; права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладання цього договору, права, які випливають із мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі комітеті кредиторів, тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування реєстрації припинення ліквідації боржників: право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із продавцем (ПАТ «УПБ») кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів; право отримання грошових коштів/відшкодування внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних порушень: інші права, що пов`язані або випливають із права вимоги.

Позивач вказує, що відповідно до реєстру договорів, майнові права за якими відступається, та боржників за такими договорами до вказаного договору, ПАТ «УПБ» відступило Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" майнові права за договором про надання кредиту №729 від 26.12.2006 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський гуртовий ринок», які є предметом застави за договором застави майнових прав на грошові на грошові кошти №68 від 30.04.2015 року, заставодержателем за яким є ТОВ «МК-ФІНАНС».

Суд зазначає наступне.

Під час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/10339/19, рішення по якій справи, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 26.02.2020 року та постановою Верховного Суду від 24.06.2020 року, було встановлено наступне.

Так, 23.05.2017 року між публічним акціонерним товариством «Діві Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО Капітал» підписано акт приймання-передачі документів за договором Поступлення права вимоги від 23.05.2017 року, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи у складі оригіналів наступних документів:

Генеральний договір №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій укладений 28.12.2011 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ», з усіма змінами та доповненнями до нього,

договір №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ», з усіма змінами та доповненнями до нього;

договір №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ»;

договір застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015 року, укладеного між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ»;

розрахунок заборгованості за кредитними договорами (додаток 2 до договору).

В подальшому, 03.07.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО Капітал» (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Кепітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п.2.1 якого, в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у кредитних договорах та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитними договорами, Новий кредитор спланує первісному кредитору вартість прав вимоги що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до договору від 03.07.2017 року права вимоги - означає всі права вимоги первісного кредитора до боржника за кредитним договором 1, кредитним договором 2, кредитним договором 3, не дату відступлення прав вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору у якості кредитора, щодо виплати суми боргу.

Кредитні договори:

Генеральний договір №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій укладений 28.12.201 року між первісним кредитором і боржником, з усіма змінами та доповненнями до нього (далі - «Кредитний договір 1»);

договір №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між первісним кредитором і боржником, з усіма змінами та доповненнями до нього (далі - «Кредитний договір 2»);

договір №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між первісним кредитором і боржником, з усіма змінами та доповненнями до нього (далі - «Кредитний договір 3»).

Дата відступлення прав вимоги - означає робочий день, в який сторони склали та підписали акт прийому-передачі документів.

03.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО Капітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Кепітал» (новий кредитор) складено та підписано акт приймання-передачі документів за договором відступлення права вимоги від 03.07.2017 року, відповідно до якого новий кредитор прийняв документи у складі оригіналів наступних документів:

Генеральний договір №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій укладений 28.12.20. року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ», з усіма змінами та доповненнями до нього;

договір №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ», з усіма змінами та доповненнями до нього;

договір №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015року мі: ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ»;

договір відступлення права вимоги укладений 23.05.2017 року між ПАТ «Діві Банк» та ТОВ «ФК«УНО капітал» з додатками.

31.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Кепітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК-Фінанс» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п.2.1 якого, в порядку та на умовах визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора кредитних договорах та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитними договорами, новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до договору від 31.07.2017 року права вимоги - означає всі права вимоги первісного кредитора до боржника за кредитним договором 1, кредитним договором 2, кредитним договором 3, на дату відступлення прав вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісною кредитору у якості кредитора, щодо виплати суми боргу.

Кредитні договори:

Генеральний договір №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій укладений 28.12.201 року між первісним кредитором і боржником, з усіма змінами та доповненнями до нього (далі - «Кредитний договір 1»);

договір №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між первісним кредитором і боржником, з усіма змінами та доповненнями до нього (дачі - «Кредитний договір 2»);

договір №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між первісним кредитором і боржником, з усіма змінами та доповненнями до нього (далі - «Кредитний договір 3»).

Дата відступлення прав вимоги - означає робочий день, в який сторони складали та підписали акт прийому-передачі документів.

31.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Кепітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК-Фінанс» (новий кредитор) складено та підписано акт приймання-передачі документів за договором відступлення праві вимоги від 31.07.2017 року, відповідно до якого новий кредитор прийняв документи у складі оригіналів наступних документів:

- Генеральний договір №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій укладений 28.12.2011 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ», з усіма змінами та доповненнями до нього;

- договір №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30. 04.2015 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ», з усіма змінами та доповненнями до нього;

- договір №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року) між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ»;

- договір відступлення права вимоги укладений 23.05.2017 року між ПАТ «Діві Банк» та ТОВ «ФК «УНО капітал» з додатками.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що позивачу було відступлено право вимоги лише за генеральним договором №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій укладений 28.12.2011 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ, з усіма змінами та доповненнями до нього, договором №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ», з усіма змінами та доповненнями до нього та договором №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті укладений 30.04.2015 року між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ» з усіма змінами та доповненнями до нього.

А тому, у позивача відсутнє право вимоги за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015 року, укладеного між ПАТ «Діві Банк» і ПАТ «УПБ» на який позивач посилається у позовній заяві.

У постанові від 24.06.2020 року по справі 910/10339/19 Верховний Суду зазначив, що оскільки суди встановили, що до позивача не перейшло право вимоги за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015 року, то у цьому випадку відсутнє порушене право позивача.

Суд зазначає, що обставини встановлені у справі №910/10339/20 суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки, на момент розгляду даної справи рішення набрало законної сили у справі № 910/10339/19, то встановлені ним факти мають обов`язкову силу для вирішення даної справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen.), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи, що до позивача не перейшло право вимоги за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015 року, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" відсутнє його порушене право, суд дійшов висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 26.07.2021 року.

Суддя М.В. Данилова