Рішення № 98603488, 26.07.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2225/21

Провадження № 2/210/1220/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"26" липня 2021 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хлистуненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2021 року до суду звернувся адвокат Левіт Семен Олександрович з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 450 від 10.02.2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 36 330,00 гривень, стягнути з ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908,00 гривень, комісію за послуги банку у розмірі 18,53 гривні а також витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

В обґрунтування позову позивача зазначив, що 21 квітня 2021 року на ПрАТ «Електромашпромсервіс» надійшов супровідний лист з постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. від 13.04.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату. Постанова була спрямована до вказаного товариства на виконання у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває з вказаним товариством у трудових відносинах та має постійних дохід у вигляді заробітної плати. Приватний виконавець мотивував винесення постанови тією обставиною, що раніше приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. був виданий виконавчий напис № 450 від 10.02.2021 року, який є виконавчим документом. У виконавчому написі передбачено стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованості у розмірі 36 330 гривень, винагороду у розмірі 3633 гривні на користь приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 500 гривень, всього 40 463 гривні.

Вважає, що виконавчий напис № 450 від 10.02.2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено з грубими порушеннями чинного законодавства України та порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а тому має бути таким, що не підлягає виконанню. ОСОБА_2 ніколи не укладала з ТОВ «ФК «Кредит Капітал» жодних договорів, щодо існування іншої заборгованості перед відповідачем позивача не було проінформовано жодним чином. Ні листів, ні будь-яких вимог щодо існування боргу та повернення коштів від ТОВ «ФК «Кредит Капітал» позивач не отримувала.

Таким чином, на думку позивача, нотаріус взагалі не мала права вчиняти виконавчий напис, так як позивачем не було отримано жодного листа, жодної письмової вимоги від відповідача щодо усунення порушення основного зобов`язання або сплату будь-яких видів заборгованості. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надав до суду відзив, в якому зазначив, що 19.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» з однієї сторони, та громадянкою України ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено Кредитний договір №2347643, відповідно до якого позивачу були надані кредитні кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби, на наступних умовах: сума кредиту - 8 000,00 грн., проценти за користування кредитом: 1800.00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, дата повернення кредиту - 04.07.2020 рік.

Відповідно до умов чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 2347643 від 19.06.2020 року - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього і Договору без згоди Позичальника, тому 16.11.2020 року між ТзОВ «Мілоан» та відповідачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено Договір відступлення прав вимоги №52-МЛ від 16.11.2020 року. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України Відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до Позивача за кредитним договором.

З дотриманням усіх умов пп. 2.1 п. 2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, Відповідачем 04.02.2021 року, вих. № 20116275/2 була подана заява на вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Григорян Діані Гагіківні.

Кредитний договір №2347643 був укладений між Позивачем та ТзОВ «МІЛОАН» у формі електронного правочину.

Відповідачем було проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Позивача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: позивачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості № 20116275/1 від 24.12.2020 року за адресою, що вказана у кредитному договорі, надано термін для добровільного врегулювання позивачем зобов`язання. Відповідачем при подачі Заяви на вчинення виконавчого напису від 04.02.2021 року було надано Виписку з особового рахунку за Кредитним договором №2347643 від 19.06.2020 року виключно щодо грошових сум простроченої заборгованості та заборгованості за процентами, оскільки ці платежі є обов`язковими та мають безспірний характер.

Крім того, відповідач вважає необґрунтованою позивачем вимогу щодо розподілу понесених судових витрат у розмірі 9 000 грн. на отримання професійної правової допомоги. Зазначені позивачем витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У зв`язку з чим, представник відповідача заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Левіт С.О. надійшла до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що електронний договір не підлягає підписанню сторонами особисто, є дійсним за своїми наслідками нічим не відрізняється від договорів, які укладені сторонами в письмовій формі, при цьому заінтересована особа, тобто позичальник ТОВ «Мілоан» на підтвердження обґрунтованості укладання договору сам собі видав довідку при ідентифікацію позичальника ОСОБА_2 . Відповідач стверджує, що договір був укладений сторонами належним чином, з боку позикодавця був виконаний, а позичальник свої зобов`язання по поверненню тіла кредиту та відсотків за користування кредитом не виконав. При цьому відповідач не посилається на жодний доказ в тій частині, що з боку позикодавця договір був виконаний та кредит реально був наданий. У випадку надання кредиту у безготівковій формі документом, що підтверджує факт отримання кредиту є платіжне доручення з відміткою банку або виписка про рух грошових коштів, з яких повинно бути безспірно видно, ким, яка сума та кому, на який банківський чи картковий рахунок була перерахована сума кредиту. Жодного з вказаних документів відповідач до суду не надає. Той факт, що ТОВ «Мілоан» здійснив переуступку права стягнення заборгованості відповідачу ніяким чином не впливає на виникнення у ОСОБА_1 зобов`язань по сплаті неіснуючого боргу. Укладаючи договір про переуступку права вимагати погашення боргу ТОВ «ФК «Кредит Капітал» мало повну можливість пересвідчитися в реальності існування такого зобов`язання, тобто наявності документів про отримання кредиту позивачем. Вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. повідомлялися належним чином про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 30.04.2021 року, в ухвалі про відкриття провадження третім особам був наданий строк на подачу пояснення на позовну заяву. Ухвала отримана приватним виконавцем Куземченко А.С. та приватним нотаріусом Григорян Д.Г., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які надійшли на адресу суду 01.06.2021 року та 08.06.2021 року. Пояснень на позовну заяву від третіх осіб до суду не надійшли.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

19 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір №2347643 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.

16 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 52-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» отримав право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан».

Виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. 10 лютого 2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 450.

Представником відповідача до відзиву надано претензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» № 20116275/1 від 24.12.2020 року до ОСОБА_1 про повернення кредиту та сплату відсотків за його користування, однак доказів того, що зазначену претензію було відправлено позивачу, та вона була нею отримана матеріали справи не містять, оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення відсутні.

04.02.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. із заявою № 20116275/2 про вчинення виконавчого напису для стягнення заборгованості у розмірі 35400,00 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» з ОСОБА_1 , на підставі договору № 2347643, укладеного 19.06.2020 року між ТОВ «Мілоан», який був відступлений ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» та боржником ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням останньою вищезазначеного договору щодо сплати заборгованості.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. від 13.04.2021 року відкрито виконавче за заявою представника стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. №450 виданого 10.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 36330,00 гривень (а.с. 10).

13 квітня 2021 року приватним виконавцем Куземченко А.С. в рамках виконавчого провадження №65083795 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в порядку примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни №450 виданого 10.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 36330,00 гривень (а.с. 10)

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 87 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88 цього закону встановлює умови вчинення виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності виконавчий напис видається у межах цього строку.

Стаття 89 закону передбачає, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачується стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуютьсядо суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, щобезспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за поданими стягувачем документами, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В матеріалах справи відсутні будь - які відомості щодо заборгованості ОСОБА_1 , а саме виписки по рахунку боржника, детального розрахунку заборгованості та інших доказів які б підвереджували наявну заборгованість, доказів щодо відправлення претензії та отримання її боржником, що не дає можливість встановити факт реальної заборгованості у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал».

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Таким чином убачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності засвідченої стягувачам виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Верховний суд України у справі за № 6-887цс17 висловив правову позицію, та зазначив, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Виконавчий напис № 450 від 10.02.2021 року в матеріалах справи відсутній, при подачі документів до відзиву представником ТОВ «ФК «Кредит Капітал» не долучений. Розрахунок заборгованості за кредитним договором суду не надано.

Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Проте, стягувачем (відповідачем по справі) суду не надано жодних документів, які визначені законодавством, в підтвердження правонаступництва, розрахунку заборгованості.

Вказані обставини не дають суду підстав вважати вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості позичальника безспірним, а виконавчий напис винесеним відповідно до чинного законодавства України.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед Відповідачем є безспірним.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивачки.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

З матеріалів справи встановлена наявність спору між сторонами та той факт, що на адресу реєстрації позивача жодної вимоги від відповідача не надходило, що позбавило боржника можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми визначеної відповідачем та що боргові зобов`язання, зазначені у виконавчому написі є безспірними.

Оцінивши усі наявні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов переконання, що при вчиненні виконавчого напису № 450 виданого 10.02.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 36 330,00 грн., порушено вимоги ст.88 Закону та п.п.3.1 п.3 Порядку, а саме, з наявністю спору заборгованості та його розміру.

Приймаючи до уваги те, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріусом не були враховані обставини, які свідчать про спір щодо розміру заборгованості між сторонами, суд приходить до висновку, що вказаний виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню.

Позивач, окрім іншого, просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати та комісію за послуги банку, тому, вирішуючи по суті вказані позовні вимоги, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1, п. п.1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи те, що комісія банку не відноситься до судових витрат, в розумінні ст.133 ЦПК України, суд вважає необхідним відмовити в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії банку 18,53 грн. за сплату судового збору.

Згідно положень ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.п. 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз`яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п.47 постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір-доручення про надання правової допомоги від 26.04.2021 року, акт про прийняття-передачі наданих послуг від 26.04.2021 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 27.04.2021 року №19 про сплату ОСОБА_1 на користь адвоката Левіт С.ОП. грошових коштів в розмірі 9000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача ТОВ «ФК «Кредит Капітал»на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст.ст. 12, 13, 76, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 450 від 10.02.2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 36 330,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 (дев`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», (код ЄДРПОУ 35234236), місце знаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення складено 26 липня 2021 року

Суддя: О. В. Хлистуненко