Вирок № 98597072, 26.07.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3198/21

Провадження № 1-кп/206/213/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2021 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді Малихіної В.В.,

з участю секретаря судового засідання Мороз В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021048010000130 від 02.07.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей: доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуваючи на своєму робочому місці в якості слюсаря з ремонту рухомого складу структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», 01.07.2021, приблизно о 11 год. 50 хв., знаходячись на території СП «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» за адресою: м. Дніпро, вул. Рибальська, 12, побачив на залізничній колії № 20 біля 5-ї секції Локомотивного депо електровоз ВЛ8-218. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: кабелів марки НРШМ 37*2,5 мм? та ППСРВМ 4000В 1*16 мм?, які він визначив, як об`єкти свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , в той же день, тобто 01.07.2021, у період часу з 11 год. 50 хв. до 12 год. 10 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, шляхом вільного доступу, заліз під електровоз ВЛ8-218, який знаходився на колії № 20 біля 5-ї секції Локомотивного депо та за допомогою заготовлених заздалегідь двох ножів зрізав два кабелі марки НРШМ 37*2,5 мм? та два кабелі ППСРВМ 4000В 1*16 мм?, які поклав на землю біля електровозу, та в цей момент був помічений працівниками залізниці СП «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол», після чого він вирішив покинути місце вчинення кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, але був зупинений працівниками СП «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол», які його наздогнали, тим самим не виконав всі необхідні дії, які вважав за необхідне для доведення правопорушення до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 спричинив структурному підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 2387 гривень 49 копійок (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень сорок дев`ять копійок).

Умисні дії ОСОБА_1 виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікується за ознаками проступку передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурором зазначено клопотання, в якому просить розглянути кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 , надав письмову заяву, складену у присутності захисника-адвоката Торопчиної-Агалакової С.О., в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Представник потерпілого Руденко А.Г. надав письмову заяву, в якій вказує, що він ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302, ст. ст. 381, 382 КПК України та надає згоду на розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у спрощеному провадженні, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі та їх не оспорює.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікується за ознаками проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

У відповідності до частини 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, дані про винну особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді обмеження волі.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе – особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Приймаючи наявність обставин, які пом`якшують покарання, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, суд знаходить необхідним звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374-376, 381, 382, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_1 :не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази по справі:

-чоловіча тканинна сумка синього кольору, опечатану у спеціальний пакет SUD4007513 передану під гарантійну розписку ОСОБА_1 – залишити йому за належністю.

-ніж, який опечатано до спеціального пакету № 5358008 та ніж, який опечатано до спеціального пакету № 5358028 – здані до камери зберігання речових доказів Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області згідно квитанції №22 – знищити.

-чотири кабелі міжкузовного низьковольтного кондуїту з локомотиву, поміщені до мішку та опечатано полімерною пломбою № L55846591 та вісім контрольних зрізів фрагментів кабелів, які було опечатано до спеціального пакету № 5285395 – передано під гарантійну розписку представнику потерпілого Абрамову В.А. – залишити за належністю СП «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати за проведення судових експертиз № СЕ-19/104-21/21810-ТР від 14.07.2021, № СЕ-19/104-21/21773-ТВ від 14.07.2021 на загальну суму 4805 гривень 36 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його отримання.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя В.В. Малихіна