Рішення № 98594204, 22.07.2021, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________

Справа №514/734/21

Провадження по справі № 2/514/386/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кравченко П.А.

за участю секретаря - Мельниченко Н.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,04 га розташованої на території Лісненської сільської ради, право на земельний пай в розмірі 1,98 га, згідно сертифікату серії ОД № 0316577, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Тарутинської райдержадміністрації від 22 вересня 1997 року, №322, яку остання заповідала своєму синові ОСОБА_3 , який не прийняв спадщину, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельний пай в розмірі 1,98 га, згідно сертифікату на право власності на земельну частку (пай) №0533099, виданий 30.10.1997 року ОСОБА_4 на підставі рішення Тарутинської райдержадміністрації від 22 вересня 1997 року, №322, земельної ділянки площею 2, 04 га, розташованої на території Лісненської сільської ради, житлового будинку по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,24 га та належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої була його дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Причиною несвоєчасного звернення до нотаріальної контори позивача стала велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем проживання та знаходження спадкового майна спадкодавця.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вказаною позовною заявою.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, на розгляд суду від представника позивача адвоката - Пасс К.М. надійшла заява про підтримання позовних вимог та з проханням розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області – селищний голова у судове засідання не з`явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивача та з проханням розглянути справу без його участі.

Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.14). Після смерті ОСОБА_5 залишилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,04 га розташованої на території Лісненської сільської ради, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД №058565, право на земельний пай в розмірі 1,98 га згідно сертифікату серії ОД № 0316577, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Тарутинської райдержадміністрації від 22 вересня 1997 року №322.

Факт споріднення позивача підтверджується наступними доказами: ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 25).

ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 народилася донька ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.26).

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

У силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Статтею 1261 ЦК України, передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1265 ЦК України, передбачено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

У той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом слід подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини суд визнав поважними.

ОСОБА_1 просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 (три) місяці.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна спадкодавця, а тому не мала можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою. Ці обставини створювали для неї істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивач вважає, що причини її пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими, та підлягають поновленню.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування`вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, на переконання суду, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна та проживання спадкодавця є поважною для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача як садкоємця за законом права на спадкування майна, яке залишилось після смерті її бабусі.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та верховенства права з його складовими.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.1270, п.3 ст.1272 ЦК України, ст.ст.9-11, 18, 76-83, 89, 95-96, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 строком в два місяці з дня набрання судового рішення законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22.07.2021 року.

Суддя П.А. Кравченко