Рішення № 98583090, 20.11.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.11.2020р. м.Харків Справа № 905/1694/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження №905/1694/20

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

про стягнення 163 191,10 грн.,

без виклику (повідомлення) сторін,

Суть спору: АТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» 163 191,10 грн., з яких: 104 503, 90 грн. – плата за користування вагонами, 58 687, 20 грн. – збір за зберігання вантажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків вивезення 52 вагонів у складі поїзда № 3323 зі станції Маріуполь - сортувальний Донецької залізниці.

28.09.2020р. господарським судом постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено: відповідачу строк для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, заперечень на відповідь на відзив – протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу строк для подання відповіді на відзив – протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Під час розгляду справи відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на те, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний (потяг №3323) сталося з вини залізниці, оскільки:

- по-перше, 27.03.2020р. на під`їзну колію прибуло 775 вагони, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 396 вагонів, що перевищило середньодобовий вагонообіг по станції Маріуполь-Сортувальний на 80,8% та зумовило ускладнення в експлуатаційній роботі станції комбінату, а тому відповідач, на його думку, має бути звільнений від плати за користування вагонами на підставі ст.121 Статуту та п.16 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами;

- по-друге, після проведення технічного огляду вагонів у парку прийому станції Маріуполь-Сортувальний у складі потягу №3323 виявлено вагон №60226347, який мав порушення технічного стану та загрожував безпеці руху, однак всупереч приписам ст.129 Статуту залізниць, Правил складання актів, а також п.15 договору №1/28 від 28.02.2017р. залізниця не оформила відповідні акти про прибуття вагону у незадовільному технічному стані.

У відповіді на відзив позивач з викладеними у відзиві запереченнями відповідача не погоджується з посиланням на те, що:

- по-перше, відповідно до п.16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Проте, в спірному випадку вагони не подавалися локомотивом залізниці на фронти навантаження (вивантаження), а знаходилися на передавальних коліях ст. Маріуполь-сортувальний і згідно з умовами договору №1/28 від 28.02.2017р. мали бути вивезені з станції локомотивом відповідача впродовж 4 год. після закінчення передавальних операцій. При цьому, визначена в акті обстеження під`їзної колії середньодобова кількість вагонів по ст. Маріуполь-сортувальний у розмірі 219 одиниць не обмежує кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію відповідача ні з максимальної, ні з мінімальної сторони. Більше того, договором №1/28 від 28.02.2017р. не встановлено будь-яких обмежень щодо мінімальної, максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під`їзну колію відповідача;

- по-друге, питання обсягів та кількості відправлених вантажів, що надходять на адресу одержувача, вирішуються між одержувачем та його контрагентами під час здійснення ними господарської діяльності та виконання укладених договорів без участі залізниці. Тому залізниця не може і не повинна впливати на кількість, обсяг, періодичність направлення вантажів на адресу відповідача;

- по-третє, виявлений вагон з порушеннями технічного стану прибув з вантажем і відповідно до п.7 Правил видачі вантажів вантаж повинен бути виданий одержувачу, зазначеному у накладній для вивантаження вантажу та після чого мав бути направлений на ремонт. При цьому, ні Статутом залізниць, ні Правилами перевезення вантажів, ні п.15 договору №1/28 від 28.02.2017р. не передбачено звільнення відповідача від сплати належних залізниці платежів в залежності від складання (не складання) актів форми ГУ-23;

- по-четверте, за період затримки спірних вагонів відповідачем приймалися вантажі, що прибули пізніше потягу №3323, що свідчить про те, що відповідач тривалий час не забирав затримані вагони, при можливості їх забирання.

20.11.2020р. судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

28.02.2017р. між ПАТ «Укрзалізниця» (найменування якого змінено на АТ «Укрзалізниця») (залізниця, позивач) та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (власник колії, відповідач) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього від 22.05.2018р., від 17.07.2018р., від 19.11.2019р.) про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ «ММК ім. Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний РФ «Донецька залізниця» (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.).

Пунктом 1.1 додаткової угоди від 22.05.2018р. внесено зміни до назви договору шляхом доповнення після слів «при станції Маріуполь-Сортувальний» словами «та станції Асланове».

Строк дії договору встановлено до 31.12.2020р. включно (п.19 договору в редакції додаткової угоди від 19.11.2019р.).

Відповідно до п.1 вказаного договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана-ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під`їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.

Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна, встановлюється робітниками залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15 (п.5 договору в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.).

Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій» (абз.2 п.6 договору в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.).

На під`їзній колії встановлюється загальний (єдиний) термін знаходження вагонів – 36,0 год. ( п.10 договору в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.).

Власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 (пп.«б»);

- інші збори і плати згідно Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (пп.«в»).

Збори і плати вносяться залізниці згідно з чинним законодавством (п.14 договору).

При переданні на під`їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої системи УЗ (п.15 договору в редакції додаткової угоди 17.07.2018р.).

Зарахування вагонів в користування власнику колії і виключення їх із користування провадиться по пам`яткам протподачу/забирання вагонів (контейнерів) з підписами представників залізниці і власника колії (п. 16.3. договору).

Термін виконання передавальних операцій з урахуванням визначення придатності вагонів для виконання подвійних операцій встановлюється 1,5 хвилини на вагон та обліковується з моменту вручення власнику колії паперових перевізних документів або надання електронних документів або надання електронних документів на прибулі вагони поїзду.

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний залізниці та Рудна власника колії (п.3 договору).

14.02.2018р. між ПАТ «Укрзалізниця» (найменування якого змінено на АТ «Укрзалізниця») (перевізник, позивач) та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (замовник, відповідач) укладено договір надання послуг №00039/ЦТЛ-2018, предметом якого згідно з п.1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3 договору).

Замовник, зобов`язався, зокрема, оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.6, 2.1.7 договору).

Перевізник зобов`язався, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «Месплан», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору; складати документи передбачені пунктом 1.3 договору щодо нарахування сум платежів (п.п.2.3.2, 2.3.5 договору).

Розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів (п. 3.1. договору).

Розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (п.4.1 договору).

Сторони договору несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України (п.5.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018р. по 31.12.2018р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (п.12.1 договору).

27.03.2020р. о 17:55 год. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» зі станції Волноваха Донецької області прибуло 52 вагони у складі потяга №3323 з вантажем «вугілля кам`яне» (загальна вага нетто згідно натурного листа 3,601 т).

Факт подачі спірних 52 вагонів потягу №3323 на станцію Маріуполь-Сортувальний 27.03.2020р. о 17:55 год. відповідачем не оспорюється і підтверджується пам`яткою №888 про подавання вагонів. Згідно з пам`яткою передача 52 вагонів при поданні відбулась 27.03.2020р. о 20:13 год. без зауважень щодо технічного стану вагонів.

Фактично вагони були вивезені відповідачем 30.03.2020р. о 23:00 год., що підтверджується актом про затримку вагонів №119 від 30.03.2020р. та актом загальної фоорми №6-95 від 06.04.2020р.

На підставі п.15 р.6 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом №113 від 25.02.1999р. Мінтрансу України, п.5 глави 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом №317 від 26.03.2009р. Міністерства транспорту та зв`язку України, за час простою залізницею відповідачу нарахована плата за користування 52 вагонами та внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №030490049р у розмірі 48 906 грн. без ПДВ (58 687, 20 грн з ПДВ).

На підставі п.8 р.7 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Мінтрансу України, за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції), залізницею ПрАТ «ММК ім. Ілліча» також нараховано та внесено до накопичувальної картки №06040291 збір за зберігання вантажу у 52 вагонах у розмірі 87 086, 60 грн. без ПДВ (104 503,90 грн. з ПДВ).

Відомість плати за користування вагонами №03049049р та накопичувальна картка №06040291 від 06.04.2020р. були пред`явлені відповідачу для підписання і оплати. Представник відповідача підписав відомість та накопичувальну картку із зауваженнями, зазначивши, що нараховані суми відхиляються, будуть розглянуті у претензійному порядку, причини відхилення не зазначено.

02.07.2020р. позивач звернувся до відповідача з претензією №МДон.Філія-2007/2503 про сплату грошових коштів у розмірі 163 191,10 грн., в т. ч. 48 906 грн. без ПДВ (58 687,20 грн. з ПДВ) - плата за користування вагонами та 87 086,60 грн. без ПДВ (104 503,90 грн. з ПДВ) - збір за зберігання вантажу.

24.07.2020р. відповідач надав відповідь на вказану претензію, в якій вимоги про сплату коштів у розмірі 163 191,10 грн. відхилено з посиланням на те, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний сталося з причин, що не залежали від ПрАТ «ММК ім. Ілліча».

Оскільки вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 163 191,10 грн., з яких: 104 503,90 грн. – плата за користування вагонами, 58 687,20 грн. – збір за зберігання вантажу.

При цьому, з огляду на наявні матеріали справи в т.ч. розрахунок позовних вимог суд визнав технічною помилкою зазначення позивачем у прохальній частині позову про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 104 503,90 грн., збору за зберігання вантажу у розмірі 58 687,20 грн. замість плати за користування вагонами у розмірі 58 687,20 грн., збору за зберігання вантажу у розмірі 104 503,90 грн., та виходив з наступного предмету позову - стягнення з відповідача на користь позивача 163 191,10 грн., з яких: 58 687,20 грн. – плата за користування вагонами та 104 503,90 грн. – збір за зберігання вантажу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів:

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями ч.5 ст.307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.

У п.8 ЗУ «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організовується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Пунктом 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою №457 від 06.04.1998р. Кабінету Міністрів України, передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом №113 від 25.02.1999р. Міністерством транспорту України, п.п.3, 4 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Отже, час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46.

При цьому, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.п.6, 8, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом №113 від 25.02.1999р. Міністерством транспорту України).

Як вище встановлено господарським судом, 27.03.2020р. о 17:55 год. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача прибув потяг №3323, у складі якого знаходилось 52 вагони з вантажем «вугілля кам`яне» (загальна вага нетто згідно натурного листа 3,601 т).

Факт подачі спірних 52 вагонів потягу №3323 на станцію Маріуполь-Сортувальний 27.03.2020р. о 17:55 год. підтверджується пам`яткою №888 про подавання вагонів відповідно до якої передача 52 вагонів при поданні відбулась 27.03.2020р. о 20:13 год. без зауважень щодо технічного стану вагонів.

За приписами п.6 договору №1/28 (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.) вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.

Оскільки, згідно з актом про затримку вагонів №119 від 30.03.2020р., приймально-здавальні операції 52 вагонів були здійснені у період з 17:55 год. до 20:13 год. 27.03.2020р., то, відповідно, відповідач повинен був забрати спірні вагони не пізніше 28.03.2020р. о 00:13 год.

Таким чином, загальний час затримки вагонів склав 70 год. 47 хв., що підтверджено актом про затримку вагонів №119 від 30.03.2020р., який представником вантажоодержувача був підписаний із зауваженням такого змісту «Термін вказаний в договорі має декларативний характер і не несе за собою фінансову відповідальність».

Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами відповідно до якого її розмір складає 48 906 грн. без ПДВ (58 687,20 грн. з ПДВ), суд виходить з тих обставин, що плата за користування вагонами нараховується згідно з п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць», п.1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00019/ЦМ підпісан. №Ц-4/6-60/14-19 від 29.03.2019р.

Відповідно до Тарифного керівництва №1 розділ 5 (таблиця № 1) при нарахуванні плати за час затримки протягом 70 год 47 хв. на коліях залізниці (52 вагони) враховується загальна сума ставки за 45 годин – 206,20 грн., та понад 45 год – 16 грн. за кожну годину за 1 вагон.

Здійснений позивачем розрахунок плати за користування вагонами, згідно з яким її розмір становить 56 687, 20 грн. перевірено господарським судом та встановлено, що розрахунок містить математичні помилки при вирахуванні сум за формулами, виходячи з наступного:

(71 год. – 45 год.) х 16 грн.) + 206,20 грн. = 622,20 грн.; 622,20 грн. - 50% = 311,10 грн.; 311,10 грн. х 3,023 (коеф.) = 940,45 грн.; 940,45 грн. х 52 вагони = 48 903,40 грн.; 48 903,40 грн. + 20% ПДВ = 58 684,08 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 58 684,08 грн., а отже і про їх задоволення в цій частині.

Згідно з приписами ст.46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до п.2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування» р. III «Збори за роботи та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів» Тарифного керівництва №1, термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тон. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

На підставі п.8 р.7 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Мінтрансу України, за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції), позивачем нараховано відповідачу збір за зберігання вантажу у 52 вагонах у розмірі 87 086,60 грн. без ПДВ (104 503,90 грн. з ПДВ) та внесено до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №06040291, яка представником вантажоодержувача підписана із зауваженням такого змісту «Сума 87 086,60 грн. - відхиляється, буде розглядатися у претензійно-позовному порядку».

Здійснений позивачем розрахунок збору за зберігання вантажу, згідно з яким його розмір становить 104 503,90 грн. перевірено господарським судом та встановлено, що він є арифметично вірним виходячи з наступного:

плата за зберігання 52 завантажених вагонів: 3 601 т (загальна вага нетто 52 завантажених вагонів) х 4 грн. (розмір збору за зберігання однієї тони вантажів) х 3,023 (коеф.) х 2 (кількість днів зберігання з 00:00 год. 29.03.2020р. до 23:00 год. 30.03.2020р. з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної) = 87 086,60 грн. + 20% ПДВ = 104 503,90 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу у розмірі 104 503,90 грн., а отже і про їх задоволення.

Відповідач у відзиві посилався на ст.121 Статуту та п.16 р.6 Правил користування вагонами і контейнерами як на підставу для звільнення від плати за користування вагонами, зазначив, що несвоєчасне звільнення колій станції призначення виникло виключно з причин, що залежать від перевізника.

Згідно зі ст.121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Приписами п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом №13 від 25.02.1999р. Міністерства транспорту України (з наступними змінами і доповненнями) встановлені випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, зокрема, у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.

Таким чином, відповідно до п.16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами, у разі подання локомотивом залізниці вагонів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.

В спірному випадку вагони знаходились на передавальних коліях станції Маріуполь-Сортувальний і відповідно до умов договору №1/28 від 28.02.2017р. мали бути вивезені зі станції локомотивом комбінату впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій, відповідно посилання відповідача на п.16 Правил користування вагонами і контейнерами є безпідставними та необґрунтованими.

За висновками суду, відповідачем не доведено, що зазначені вагони подавались саме на фронти навантаження з перевищенням їх максимальної переробної спроможності. В той же час, укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження) комбінату.

Доводи позивача про те, що актом обстеження умов роботи на під`їзній колії ПрАТ «ММК ім.Ілліча» і станції примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове визначено середньодобову кількість вагонів по ст.Маріуполь-Сортувальний у розмірі 689 одиниць (п.9 акту), суд до уваги не приймає, з огляду на те, що ні умовами укладених між сторонами договорів, ні актом обстеження не передбачена заборона залізниці подавати вагони (виставляти на передавальні колії станції Маріуполь-Сортувальний) у більшій від зазначеної кількості.

Також суд погоджується з доводами залізниці щодо того, що питання обсягів та кількості відправлених вантажів, що надходять на адресу одержувача, вирішуються між одержувачем та його контрагентами під час здійснення ними господарської діяльності та виконання укладених договорів без участі залізниці, тому залізниця не може і не повинна впливати на кількість, обсяг, періодичність направлення вантажів на адресу відповідача. Залізниця зобов`язана доставити прийнятий до перевезення вантаж у встановлений Правилами строк та видати його одержувачу.

Стосовно посилання відповідача на те, що під час проведення технічного огляду вагонів в парку прийому станції Маріуполь-Сортувальний в складі потягу №3323 було виявлено несправний вагон №60226347, який загрожував безпеці руху, про що було зроблено запис у книзі натурного огляду вагонів його працівниками суд зазаначає, що, по-перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виявлення несправного вагону, який загрожував безпеці руху; по-друге, умовами договору №1/28 від 28.02.2017р. (п.5) саме на залізницю покладено обов`язок визначення технічного стану вагонів і вона в межах своїх повноважень визначила придатність вагонів під час навантаження у технічному стані. Крім того, згідно пам`ятки №888 від 27.03.2020р. про подавання вагонів вагони були передані залізницею та прийняті вантажоодержувачем без зауважень щодо їх технічного стану.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що затримка спірних вагонів була викликана необхідністю дотримання вимог Правил технічної експлуатації залізниць України і доставка вагону №60226347 на під`їзну колію комбінату загрожувала безпеці руху.

Щодо судових витрат.

На підставі платіжного доручення №3045312 від 11.09.2020р. за подання до суду даного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 447,88 грн., що, з огляду на його ціну - 163 191,10 грн., перевищує встановлений законом розмір, який підлягав сплаті – 2 447,87 грн. (ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Отже, позивачу з Державного бюджету України може бути повернуто судовий збір у розмірі 0,01 грн. у разі подання ним відповідного клопотання в порядку п. 1 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір». Решта сплаченого судового збору у розмірі 2 447,87 грн. відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача 2 447,82 грн., на позивача 0,05грн.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, б.1; ідент. код ЄДР 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, б.5; ідент. код ЄДР 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, б.22; ідент. код ЄДР ВП 40150216) плату за користування вагонами у розмірі 58 684 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 08 коп., збір за зберігання вантажу у розмірі 104 503 (сто чотири тисячі п`ятсот три) грн. 90 коп., судовий збір у розмірі 2 447 (дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 82 коп.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 25.11.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва