Рішення № 98574267, 22.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7160/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

представника відповідача Бохонка Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1108 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до військової частини А1108 код ЄДРПОУ 08113287, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Трускавецька, 64 (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини А1108 у відношенні до ОСОБА_1 щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 29.04.2019;

- зобов`язати військову частину А1108 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.04.2019 з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців, з урахуванням виплаченої суми.

Ухвалою від 05.05.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що упродовж січня 2008 року – березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців залишалися незмінними, тому базовими місяцями для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року. Внаслідок невірного визначення місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, сума індексації позивача за березень 2018 року – квітень 2019 року виплачена у значно нижчих розмірах. Позивач вважає, що з березня 2018 року повинна нараховуватись фіксована сума індексації.

26.05.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач станом на 01.01.2008 не перебував на військовій службі у військовій частині А1108, тобто посадовий оклад позивача у січні 2008 року не підвищувався, а тому безпідставними є твердження позивача про необхідність застосування базового місяця – січня 2008 року. З січня 2016 року грошове забезпечення позивача значно зросло. Представник відповідача вважає, що Постановою №1013 визначено базовий місяць – січень 2016 року, який необхідно враховувати у подальшому для проведення індексації грошового забезпечення.

31.05.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення може бути лише місяць, в якому на законодавчому рівні змінюється посадовий оклад військовослужбовців.

У письмових поясненнях від 19.07.2021 представник відповідача вказав на те, що з січня 2008 року 9 разів змінювався базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням щомісячної грошової винагороди та переведенням позивача на інші посади.

У судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу у військовій частині А1108.

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.04.2019 № 125 позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом командира військової частини А1108 (по стройовій частині) від 02.05.2019 №8 позивача з 29.04.2019 виключено зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення, направлено на зарахування на військовий облік до Дрогобицько-Бориславського ОРВК Львівської області.

У зв`язку з ненарахуванням та невиплатою відповідачем індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 29.04.2019, позивач звернувся з позовом до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №380/6339/20 позов ОСОБА_1 до військової частини А1108 про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність військової частини А1108 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.04.2019; зобов`язано військову частину А1108 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.04.2019; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.04.2019 у розмірі 4503,21 та виплату у розмірі 4435,66 грн, з урахуванням базових місяців – січня 2016 року та березня 2018 року.

Вважаючи дії відповідача щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 29.04.2019 протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частин третя статті 9 Закон України №2011-XII).

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-XII) встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

У статті 1 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини другої статті 5 Закону України №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України №1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі – Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац восьмий пункту 4 Порядку №1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Виходячи з наведеного, можна дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.07.2019 у справі №240/4911/18.

Як встановив суд, на виконання вказаного рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №380/6339/20 відповідач здійснив нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.04.2019 у розмірі 4503,21 та виплату у розмірі 4435,66 грн, з урахуванням базових місяців – січня 2016 року та березня 2018 року.

Суд зазначає, що процедура нарахування індексації грошового забезпечення передбачає визначення базового місяця.

Таким чином, суд при визначенні базового місяця індексації грошового забезпечення позивача виходить з наступного.

Відповідно до абзаців першого-п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 вказаного Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому зазначеного пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Зміна посадових окладів з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01.01.2008 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 і діяла до 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Суд зауважує, що доказів підвищення посадового окладу позивача у інші періоди відповідач не надав. Крім того, судом також не встановлено, а відповідачем не доведено, що мало місце підвищення грошового доходу позивача, яке перевищило суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу та яка мала нараховуватися із базового місяця січня 2008 року.

У цьому контексті необхідно зазначити, що виходячи з положення абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078, збільшення заробітної плати позивача за рахунок інших її складових без підвищення тарифної ставки (окладу) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати.

Суд вказує на те, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в ухвалі від 30.06.2020 у справі №380/2597/20.

Суд також не бере до уваги аргументи представника відповідача щодо зміни базового місяця внаслідок неодноразового переведення позивача на іншу посаду, оскільки відповідач не надав доказів підвищення на законодавчому рівні посадового окладу позивача при такому переведенні, що у відповідності до Порядку №1078 є підставою для зміни базового місяця.

Таким чином, аргументи відповідача про те, що січень 2008 року не може вважатися базовим місяцем є безпідставними, а тому суд їх відхиляє.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року є січень 2008 року, а не січень 2016 року.

Таким чином, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця – січня 2016 року є протиправними.

Відтак з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням виплачених коштів.

Щодо неправильного нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по квітень 2019 року, то суд зазначає, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Суд зауважує, що відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по квітень 2019 року з урахуванням базового місяця – березня 2018 року, а тому безпідставними є позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з березня 2018 року по квітень 2019 року з урахуванням базового місяця – березня 2018 року.

Попри це, суд вказує на те , що згідно з абзацами першим-четвертим Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 такого Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому вказаного пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.04.2020 у справі №816/1728/16.

При цьому, як встановив суд, відповідач безпідставно визначив базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року – січень 2016 року, а не – січень 2008 року. Відтак для проведення нарахування індексації за спірний період до березня 2018 індекс споживчих цін розраховувався відповідачем наростаючим підсумком з лютого 2016 року, а не з лютого 2008 року.

Вказані протиправні дії відповідача призвели до неправильного визначення суми індексації грошового забезпечення, що склалася у місяці підвищення доходу – у березні 2018 року, що в свою чергу мало наслідком неправильне нарахування індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по квітень 2019 року.

Враховуючи наведене, суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача провести перерахунок індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по квітень 2019 року, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо судового збору, то суд зазначає, що позивач звільнений від його сплати відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини А1108 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця – січня 2016 року.

Зобов`язати військову частину А1108 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням виплачених коштів.

Зобов`язати військову частину А1108 провести перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.04.2019, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 27 липня 2021 року.

Суддя Мричко Н.І.