Рішення № 98565497, 22.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

22.07.21

Справа № 522/24477/17

Провадження № 2-др/522/57/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Палун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Цірат Г.В. про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2021 року від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Цірат Г.В. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду щодо судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 90 402 гривні 41 копійка.

Справа передана раніше визначеному складу суду, судді Чернявській Л.М.

30 червня 2021 року від представника АТ «Альфа-Банк» до суду надійшли заперечення проти стягнення судових витрат на правову допомогу та клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу. Зазначено, що якщо зважати на складність справи та зміст позовної заяви, то стає очевидним, що винагорода у розмірі, зазначеному у вказаних розмірах є завищеною, надуманою, недоведеною жодними доказами та такою, що дійсно не відповідає складності справи, а тому не підлягає задоволенню, або підлягає зменшенню.

19 липня 2021 року від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Цірат Г.В. до суду надійшла відповідь на заперечення проти стягнення судових витрат на правову допомогу. Зазначено, що Позивач жодним чином недоводить неспівмірність витрат Відповідачів, пов`язаних з розглядом справи, а просто зазначає що ці витрати - неспівмірні. Також позивач не доводить і необґрунтованість таких судових витрат.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, сповіщались належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, заявником було подані докази відповідних витрат, пов`язаних з розглядом справи, що понесені Відповідачами (т.2 а.с. 6-19), а саме:

-40 000 гривень, що підлягали сплаті згідно з договором про надання професійної правничої допомоги від 21 лютого 2018 року і рахунок № 21/02/2018 від 21 лютого 2018 року та актом про приймання наданих послуг від 24 липня 2018 року, платіжним дорученням № 15739944 від 04 квітня 2018 року(т.2 а.с. 6-8);

-22 268 грн. 73 коп. згідно з рахунком № 24/07/18 від 24 липня 2018 року (Додаток 4), що підтверджує платіжне доручення № @2PL338801 (Додаток 5) і акт про приймання наданих послуг від 29 серпня 2018 року (Додаток 6);

-28 133 грн. 68 коп. згідно з рахунком № 29/01/19 від 29 січня 2019 року (Додаток 7), що підтверджує рахунок меморіальний ордер № @2PL004968 (Додаток 8) і акт про приймання наданих послуг від 12 лютого 2019 року (Додаток 9), в т. ч. 5 600 грн., сплачених іншому представнику Відповідачів - адвокату Янушкевичу О. Д., з яким було укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 18 січня 2019 р. (міститься у матеріалах справи), і що підтверджується рахунком (Додаток 10), платіжним дорученням № 173 (Додаток 11) і Актом № 1 наданих послуг № 1 (Додаток 12).

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Як вбачається з рішення суду від 24 травня 2021 року суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, а саме щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи додаткове рішення,якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, суд вважає можливим вирішити питання щодо судових витрат.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 24 травня 2021 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року№ 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, розяснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи повязані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Заява представника ОСОБА_4 подана з дотриманням строків, передбачених ч. 8 ст. 141 ЦПК України. На підтвердження витрат, які понесла ОСОБА_5 до суду надані відповідні документи.

Акт надання правничої допомоги містить найменування виду правової допомоги, час, витрачений адвокатом при наданні правової допомоги, погоджену сторонами вартість однієї години надання правової допомоги та повну вартість наданої допомоги по цивільній справі.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Витрати, які понесені ОСОБА_4 , документально доведені та обґрунтовані. Згідно з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 757/47925/15-ц, від 20 червня 2018 року справа № 127/1284/14-ц, від 27 червня 2018 року справа №554/9348/15-ц, від 25 липня 2018 року справа № 522/4198/17-ц, від 13 березня 2019 року справа № 283/2065/14-ц, від 20 березня 2019 року справа № 753/23491/16-ц, від 23 січня 2019 року справа № 552/2145/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 635/5462/17, від 31 січня 2019 року справа № 204/6539/16-ц, , якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Доводи сторони позивача про те що, винагорода є завищеною, надуманою, недоведеною жодними доказами та такою, що дійсно не відповідає складності справи, не знайшла свого підтвердження. Суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, в додатковій постанові Верховного суду №910/16803/19 від 19 липня 2021 року, а саме в п. 1.36, п. 1.40 -зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Представником позивача до суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б довели неспівмірності заявлених іншою стороною витрат на професійнк правничу допомогу.

За таких обставин, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, час розгляду справи, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 90 402 гривень 41 копійок.

В зв`язку з чим, судом постановляється додаткове рішення щодо стягнення судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 257, 258, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Цірат Г.В. - задовольнити.

Постановити додаткове рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк») (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вулиця Велика Васильківська 100) на користь ОСОБА_2 (рахунок НОМЕР_1 , валюта UAH (українська гривня) АТ КБ «ПриватБанк» ЄДРПОУ 14360570, код банку 305299) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 90 402 (дев`яносто тисяч чотириста дві) гривні 41 копійка.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Чернявська