Ухвала суду № 98562098, 21.07.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

21.07.2021

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №553/1672/21

Провадження № 1-в/553/188/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., за участю секретаря судового засідання Лунич Ю.Г., прокурора Коннова О.В., представника установи виконання покарань Солодаренка В.С., засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» спільне подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» та спостережної комісії Подільської районної ради м.Полтави про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Щербані Полтавського району Полтавської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, засудженого вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 22.01.2020 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.ч.1,4 ст.70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

в с т а н о в и в:

До Ленінського районного суду м.Полтави із спільним поданням звернулись начальник ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» та голова спостережної комісії Подільської районної ради м.Полтави, в якому порушують питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 як такого, що фактично відбув визначений ч.3 ст.81 КК України строк покарання та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів виправлення.

У судовому засіданні представник установи виконання покарань внесене подання підтримав повністю.

Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи представник спостережної комісії до суду не прибув, звернувшись із відповідним клопотанням, в якому справу прохав розглядати за його відсутності. Вирішення питання залишив на розсуд суду.

Засуджений ОСОБА_1 прохав задовольнити подання та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, оскільки він виправився. Пояснив суду, що на початку відбування покарання він допускав порушення, має стягнення, які погашені, проте наразі він виправив свою поведінку, тому заслуговує на звільнення.

Прокурор проти задоволення клопотання засудженого заперечив за передчасністю, посилаючись на нестабільну поведінку засудженого.

З`ясувавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши приєднані до подання матеріали та особову справу засудженого, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 22.01.2021 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України і йому признано покарання на підставі ч.ч.1,4 ст.70 КК України у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Відповідно до розпорядження про виконання вироку, вказаний вирок Октябрського районного суду м.Полтави набрав законної сили 24.02.2020.

Відповідно до ч.2 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув, визначений цією нормою строк покарання.

Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як визначено статтею 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» роз`яснив про необхідність під час розгляду даного питання ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до ст.9 КВК України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого.

Як убачається з приєднаних до справи матеріалів та матеріалів особової справи засудженого, ОСОБА_1 прибув до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№64)» 05.02.2020, початок строку відбування покарання відраховано з 22.01.2020, кінець строку покарання - 04.07.2022.

Згідно із наданою характеристикою засудженого ОСОБА_1 , останній за період перебування у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.

З 05.02.2020 засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)».

Згідно характеристики засудженого ОСОБА_1 від 16.06.2021 (а.с.3), затвердженої начальником ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», останній за період відбування покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» за допущені порушення установленого порядку відбування покарання чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені. В подальшому засуджений змінив свою поведінку на кращу, зробив вірні висновки та три рази заохочувався за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлений кримінально-виконавчим кодексом України та правилами внутрішнього розпорядку, дотримання трудового розпорядку та вимог безпеки праці. До представників адміністрації установи грубості не проявляє, виконує їх законні вимоги, за станом здоров`я працездатний, дотримується санітарно-гігієнічних норм, має охайний зовнішній вигляд, працевлаштований днювальним відділення СПС, виконує роботи з самообслуговування та благоустрою, підтримує соціально-корисні зв`язки із матір`ю, бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу та відвідує виховні заходи.

Рішеннями комісії виправної колонії від 16.05.2020 у зміні умов тримання за відбуттям 1/3 строку покарання, засудженому відмовлено, як особі, яка не стає на шлях виправлення.

Рішенням комісії виправної колонії від 01.12.2020 у зміні умов тримання щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким засудженому відмовлено, як особі, яка не стала на шлях виправлення.

Згідно з довідкою про заохочення та стягнення, складеною адміністрацією установи (а.с.4), ОСОБА_1 за період відбування покарання отримав три заохочення, а саме 16.11.2020, 15.02.2021, 17.05.2021 та чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності з призначенням стягнень, які наразі погашені, а саме 23.03.2020 у виді догани за невиконання команди «відбій», 08.04.2020 у виді попередження за порушення форми одягу, 15.04.2020 у виді суворої догани за невиконання команди «підйом», 24.04.2020 у виді догани за невиконання команди «відбій».

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 пояснив, що дійсно допускав порушення режиму на початку строку відбування покарання, проте змінив свою поведінку і має заохочення.

При цьому, суд вказує, що висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. Отже, наявність у засудженого трьох заохочень (16.11.2020, 15.02.2021, 17.05.2021) за час відбування покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№64), куди він прибув 05.02.2020, не може свідчити про дійсне виправлення ОСОБА_1 , який за весь час відбування покарання характеризується нестабільною поведінкою та має посередні характеристики.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

При цьому, в основі висновку суду про виправлення засудженого має лежати аналіз даних про його поведінку та ставлення до праці за увесь період відбування покарання, а не лише той, що безпосередньо передує вирішенню питання щодо умовно-дострокового звільнення.

Отже, при вирішенні питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення основним, вирішальним не є факт відбуття певної частини покарання, а факт доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення і цілі, передбачені ст.50 КК України є досягнутими.

У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами ч.3 ст.81 КК України, проте наразі застосування положень ст.81 КК України щодо ОСОБА_1 є передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.

Із встановлених судом обставин вбачається, що у поведінці ОСОБА_1 спостерігаються позитивні тенденції та останній стає на шлях виправлення, однак за увесь час відбування покарання поведінка засудженого не була стабільною та послідовною, про що свідчить його посередня поведінка під час тримання в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)», де засуджений стягнень та заохочень не мав, характеристики ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» від 16.05.2020 та 01.12.2020, згідно з якими засуджений ОСОБА_1 характеризувався нестабільною поведінкою, як особа, яка не досягла належного ступеню виправлення.

Враховуючи наведені обставини, які свідчать про відсутність чіткої тенденції до виправлення засудженого, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення, з огляду на що спільне подання ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» та спостережної комісії Подільської районної ради м.Полтави про застосування до засудженого ст.81 КК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.81 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні спільного подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» та спостережної комісії Подільської районної ради м.Полтави про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м.Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Суддя

Ленінського районного суду м. Полтави М.С. Високих

Повний текст ухвали проголошено 23.07.2021.